Які саме наукові й технологічні ідеї сьогодення істотно вплинуть на майбутнє нашої цивілізації? Як відомо, у такого роду прогнозах блискуче помилялися не тільки фантасти, а й серйозні фахівці-футурологи. Очевидний приклад — Інтернет, виникнення якого ніхто не зміг передбачити. Однак відповісти на підступне запитання ризикнули учасники міжнародної конференції «Наука і майбутнє: ідеї, що змінять світ», яка завершилася у Москві.
— Нам усім зрозуміло, що зростаючі потреби людства не можуть бути задоволені без нової наукової революції, — сказав у привітальному слові на відкритті конференції відомий американський економіст Ліндон Ларуш.
Заклик здійснити нову наукову революцію не залишився непочутим. У цілому оргкомітет одержав 142 роботи. На конкурсі було використане кумулятивне голосування учасників конкурсу — всі прийняті за технічними параметрами тези доповідей були опубліковані без прізвищ авторів на веб-сайті конференції, а учасники конкурсу самі оцінювали як свої ідеї, так і ідеї своїх колег.
Із задоволенням відзначу, що на пленарні доповіді не пройшла жодна робота із серії «страшилок», хоча останнім часом ми перебуваємо в потоці інформації, яка несе масу негативу, а вже коли йдеться про науку, то ще й лунають плачі з приводу тяжкого становища вчених. Учасники конференції твердо стоять на позиціях «позитивного реалізму».
— Життєво важливо не тільки для Росії, а й для всього світу, щоб утрачений Росією науковий та інтелектуальний потенціал був відновлений і в повній силі зустрів випробування, які несе людству ХХІ століття, — підкреслив Джонатан Тенненбаум. — Я гадаю, що конференція може відігравати важливу роль каталізатора обговорення нових наукових ідей глобального значення, а також нових підходів до організації й підтримки наукових досліджень, як у Росії, так і в інших країнах.
Призерами конкурсу наукових ідей стали фахівці з різних галузей науки, чиї ідеї видалися їхнім колегам найбільш багатообіцяючими.
Владислав Шевченко (Державний астрономічний інститут ім. П.Штернберга) виборов першу премію — 200 тисяч рублів — за роботу «Неминучість використання позаземних природних ресурсів у ХХI столітті».
Володимир Копитов (Томський політехнічний університет) одержав другу премію — 100 тисяч рублів — за роботу «Левітація (антигравітація) матеріальних тіл, фізична сутність її прояву та використання».
Вадим Скарятін (ВНС ГГМ ім. В.Вернадського, Москва) і Марина Макарова (Російський університет дружби народів) стали володарями третьої премії — 50 тисяч рублів — за роботу «Про відтворюваність покладів нафти». Заохочувальними преміями нагороджено наймолодших учасників конференції за роботи «Реалістичний погляд із минулого на майбутнє Уралу» і «Передатування Геннадієвої біблії на основі її текстологічних особливостей».
Грошові премії були надані ВАТ «Центральний московський депозитарій».
Обговорення результатів конференції відбувається на форумі сайта конференції www.scienceandfuture.sgm.ru. Вчені України, приєднуйтеся до колег! І готуйте ідеї майбутнього на конкурс-2005.