UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ідентифікаційний комітет: місія здійсненна

Відбулося перше засідання Ідентифікаційного комітету з науки, головним завданням якого є формування персонального складу Наукового комітету Національної ради з питань науки та технологій (Рада). Місцем зустрічі став Інститут теоретичної фізики імені М.Боголюбова НАН України.

Автор: Юлія Безвершенко

Відбулося перше засідання Ідентифікаційного комітету з науки, головним завданням якого є формування персонального складу Наукового комітету Національної ради з питань науки та технологій (Рада). Місцем зустрічі став Інститут теоретичної фізики імені М.Боголюбова НАН України.

До Ідентифікаційного комітету входять дев'ять авторитетних українських та зарубіжних науковців. Шестеро були присутні безпосередньо, ще троє взяли участь у засіданні в режимі відеозв'язку. На один день до Києва завітав член Нобелівського комітету з фізики професор Матс Ларссон (Швеція), ще двоє членів Ідентифікаційного комітету - професори Карл Бінакер (Нідерланди) і Бертран Халперін (США) - сумістили візит з участю в Міжнародній школі-конференції Nanoscience and Quantum Transport. Остання також стала неординарною подією для спільноти фізиків України, яку відвідали багато іноземних учених.

Головою Ідентифікаційного комітету з науки обрано професора Сергія Рябченка (Україна), його заступником - професора Джорджа Гамоту (США). Затверджено Регламент роботи комітету, а також кваліфікаційні вимоги до кандидатів у члени Наукового комітету Ради. Найближчим часом усі документи буде оприлюднено на сайтах МОН і Кабінету Міністрів.

На засіданні обговорено проект Положення про конкурс щодо обрання членів Наукового комітету Ради. Зокрема, палка дискусія розгорнулася довкола питання про те, хто має право висувати кандидатів у члени Наукового комітету. Закон забороняє самовисування, а проект положення передбачав, що пропонувати кандидатів можуть лише формальні об'єднання (наприклад, учені ради наукових установ і ВНЗ). Професори Джордж Гамота і Oлег Лаврентович (США) вказали на потенційно корупційний характер цього пункту проекту положення, бо не в усіх установах рішення вченої ради можуть ухвалюватися без тиску з боку керівництва. Валерій Гусинін (Україна) запропонував поширити це право на неформальні групи науковців. Цю думку підтримали професори Джордж Гамота, Матс Ларссон (Швеція) і Бертран Халперін (США). І хоча новообраний голова Ідентифікаційного комітету не пристав на таку пропозицію (так само як і Максим Стріха), восьмеро з дев'яти членів проголосували за внесення поправки до проекту положення. В результаті право висувати кандидатів у члени Наукового комітету матимуть також групи кваліфікованих науковців не менше ніж з восьми осіб, що мають науковий ступінь кандидата наук (або PhD) і не обов'язково пов'язані спільною науковою діяльністю.

Слід зазначити, що відповідно до закону, вимоги до кандидатів у члени Наукового комітету Ради і Положення про конкурс щодо обрання цих членів мали розроблятися Ідентифікаційним комітетом після консультацій з вітчизняними та іноземними науковими організаціями. Наразі таких не відбувалося. З іншого боку, вже затверджені документи, по-перше, передбачають досить широкі рамки вимог; по-друге, в них закладено механізми участі громадськості вже на етапі відбору кандидатів у члени (надання зворотного зв'язку по кандидатурах та експертної допомоги за потреби).

Враження після першого засідання Ідентифікаційного комітету вельми обнадійливі. Іноземні члени продемонстрували, з одного боку, розуміння українських реалій, а з іншого - рішучість привнести в них усталені світові практики. Всі готові працювати і виконати свою непросту й почесну місію.

Згідно із Законом про наукову та науково-технічну діяльність Положення про конкурс щодо обрання членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій затверджується Кабінетом Міністрів України. Можливо, прем'єр-міністр України, майбутній голова Національної ради, підтримає реформу науки не тільки на словах?