Леонід Товажнянський |
Наприкінці червня нинішнього року Національний банк України оголосив про проведення відкритого конкурсу зі створення графічного знака української національної грошової одиниці — гривні (див. «ДТ» №40, 2003 р., «Знак гривні»). Після обговорення на «круглому столі», який недавно відбувся в Києві, кращі з графічних образів гривні були виставлені на сайті НБУ //pr bank. gov. ua//ukr/konkurs. php. Кожен бажаючий може нині не лише ознайомитися з поданими 12 варіантами знака гривні, а й проголосувати за той, що сподобався найбільше. Результати, повідомляє прес-служба НБУ, буде підбито конкурсною комісією й подано на затвердження правління НБУ.
У цьому конкурсі беруть участь і фахівці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», ініціатори створення графічного зображення української валюти та проведення відкритого конкурсу.
Вони представили на суд громадськості свій знак. Він збігається за формою з грецькою (та давньослов’янською) буквою. Його розроблено, що називається, за покликом серця й оприлюднено на наукових конференціях і в засобах масової інформації ще 2001 року. Для отримання канонічного валютного знака досить лише перекреслити біля основи однією горизонтальною рискою. А найголовніше, що відразу впадає в око: цей знак викликає миттєву асоціацію з малим гербом України — тризубом. Символ легко запам’ятовується та придатний як для написання тексту від руки, так і при комп’ютерному наборі, оскільки для нього можна використовувати вже наявну в редакторі Word букву грецького алфавіту.
Я подивилася сайт НБУ і виявила, що, по-перше, харківський знак Y — величний тризуб — тут чомусь поданий не в своєму первозданному оригінальному вигляді, як задумували його автори, а у вигляді чийогось непрофесійного перемалювання, що робить його образ таким, який важко впізнати. По-друге, за всіх розбіжностей виставлених знаків, тут присутні лише три принципово відмінні позиції:
— варіанти, які тією чи іншою мірою нагадують тризуб;
— стилізація латинської букви «H», тобто першої букви слова «гривня» без будь-якої ідейної чи емоційної підкладки — як це прийнято в Європі; (до речі, у виданні «Сучасний англо-український і українсько-англійський словник», виданому 2003 року видавництвом «Промінь», переклад слова «гривня» англійською мовою розпочинається не з букви «h», а з «g»);
— модифікації знака побудовані на основі перекресленої української великої букви «г» (кирилиця), що нагадують дзеркально відбитий знак долара.
Втішає, що тема знака гривні не залишила байдужими наших співвітчизників. Тисячі й тисячі відвідувачів сайта, «клікаючи» на зображенні того чи іншого символу, проголосували за варіанти, які їм сподобалися. Нині знак харків’ян випереджає конкурентів, але віртуальне голосування ще не завершено й підсумки не підбито.
— Леоніде Леонідовичу, ви задоволені перебігом конкурсу? — запитую ректора Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», професора Л.Товажнянського.
— Ми задоволені тим, що наша позиція здобула широку підтримку й за результатами загальнонародного обговорення цей знак упевнено лідирує. На нашу думку, такий знак не лише щонайкраще відповідає меті конкурсу, а й може, як це свого часу сталося в США зі знаком долара, сприяти об’єднанню суспільства, його економічному прогресу. Правда, на сайті Нацбанку його поки що подано в істотно спрощеному вигляді, але ми сподіваємося: після відповідної доробки знак усе-таки покажуть у досконалішому вигляді.
— Ви розраховували бути серед лідерів, коли ваш університет ініціював цей конкурс?
— Ми сподіваємося, що наш знак зможе претендувати на перемогу. Як показав перебіг і результати першого етапу конкурсу, при розробці цього варіанта знака наші фахівці врахували не лише існуючі міжнародні правила, а й усі обмеження, які супроводжують такий вибір. У результаті й під час проведення «круглого столу» в Нацбанку, і під час подальшого обговорення ми не одержали вагомих заперечень проти нашого варіанта.
— А якщо запропонований харків’янами знак програє?
— Ми розуміємо, наш знак може програти конкурс, але коли це і станеться, то й тоді насправді виграють усі. У будь-якому разі знак-переможець має перевершити планку, вже встановлену нашою пропозицією. Ми цілком довіряємо професіоналам із конкурсної комісії й у будь-якому разі готові виконати всю технічну частину з якнайшвидшого впровадження знака гривні, що став переможцем. Мається на увазі не лише розробка комп’ютерного варіанта знака, а й усієї документації зі зміни стандартів, зокрема й міжнародних, на комп’ютерні шрифти. Наш університет має для цього всі можливості. Сподіваємося, що до цього побажання ініціаторів конкурсу керівництво Нацбанку поставиться з розумінням.