Пам’ятаєте гумористичну мініатюру із серії «Вчені жартують»? «У чому сила, юначе?» - запитує професор на іспиті. «У грошах», - не задумуючись, відповідає студент, простягаючи залікову книжку із вкладеною в неї купюрою. «Отакої! - здивувався професор. - А я вважав, що сила - у ньютонах».
Деякі події року, що минає, таки нагадали про неминущу цінність наукових знань і навіть претендують на роль знакових.
У 2011-му нарешті стартував проект зі створення у країні ключових лабораторій. Перша така лабораторія з’явилася на базі двох відомих академічних інститутів - фізіології ім. О.Богомольця та молекулярної біології та генетики, які мають високий рейтинг у науковому світі. На конкурсній основі на проект виділено державне фінансування, зокрема для придбання сучасного обладнання, без якого неможливо проводити дослідження на світовому рівні. Наступного року ми, тобто платники податків, зможемо довідатися, на що витрачено гроші, які отримано результати, причому не у формі звичного паперового звіту - оцінку виконаним роботам поставить міжнародна експертна рада, виходячи з критеріїв, на підставі яких оцінюються наукові дослідження в усьому світі.
До речі, за неповний рік функціонування ключової лабораторії, попри труднощі та перешкоди на шляху становлення, її дослідники опублікували десять наукових статей, з них сім - у престижних реферованих світових журналах, зокрема в Nature reviews/Urology. Ще понад десять наукових статей прийняті до друку й незабаром побачать світ, більшість з них - також у визнаних світових виданнях.
Створення ключових лабораторій передбачається і в інших наукових напрямах, де наші вчені ще втримують передові позиції. У фінансуванні наукових досліджень повинен зміцнитися принцип об’єктивного конкурсного відбору, перевагу в підтримці матимуть учені з високим індексом цитування та широким визнанням робіт. Схоже, вислів про те, що порятунок - у наукових грандах, а не грантах, набуває актуальності.
Помітною подією 2011 року стало рішення Кабінету міністрів України про підписання угоди про надання Україні статусу асоційованого члена ЦЕРН (Європейської організації ядерних досліджень).
Українські вчені відомі в цій організації успішною участю в проекті зі створення Великого адронного колайдера, а також у створенні інших експериментальних установок. Тепер, завдяки «вхідному квитку» до цього елітного європейського наукового співтовариства, відкривається можливість працювати в ЦЕРНі та вести дослідження багатьом українським науковим установам, а не тільки окремим ученим і групам фахівців.
Покладено початок співробітництву між Україною і США за цільовими міжнародними програмами, у тому числі програмі з ядерної медицини. Американці зацікавлені також у спільних роботах в галузі матеріалознавства.
Дедалі більша кількість українських учених долучається до європейського наукового простору. За останніми даними, понад 700 наших науковців узяли участь у 560 проектних пропозиціях, фінансованих ЄС. Після проведеної оцінки підтримку дістали 103 проекти, в них задіяно 139 українських дослідників. Водночас Україна посідає дев’яте місце серед країн - учасниць 7-ї Рамкової програми, які не є членами ЄС. До початку наступної, 8-ї РП, за прогнозами експертів, у нас є шанси ввійти до трійки лідерів.
Відбувся прорив у науково-технологічному співробітництві з Японією. Як кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. Після трагедії на атомній станції у Фукусімі японці проявляють підвищену цікавість до наших розробок, які стосуються ліквідації наслідків ядерної катастрофи, безпеки атомних станцій, зокрема створення систем контролю. Завдяки цьому сьогодні інститути та виробництва, які спеціалізуються на таких розробках, переживають бум зарубіжних замовлень.
Перший заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (Держінформнауки) академік НАНУ Борис Гриньов так прокоментував підсумки року: «2011 рік хоча й дуже складний, але в цілому не провальний і, я сказав би, у правильно обраних наукових напрямах навіть вдалий. Звичайно, коштів бракує, особливо якщо виходити з міцно вкоріненої від радянських часів практики фінансування наукової сфери. Люди хочуть займатися звичною справою, сидіти на місці й за це отримувати велику зарплату. Але, як і в освіті, в науці теж має бути зовнішнє оцінювання. Воно показує, хто чого вартий у науці, чиї роботи затребувані, й такі вчені та наукові колективи по праву заслуговують підтримки держави».
За інформацією Держінформнауки, починаючи з 2011 року, істотно збільшилися обсяги коштів, які спрямовуються на фінансування відібраних на конкурсній основі наукових проектів у рамках виконання державних цільових науково-технічних програм (до 23,1 млн. грн.) та держзамовлення на розробку нових технологій (до 34,8 млн. грн.). З ініціативи агентства, у червні цього року затверджено державну цільову програму створення лікарських засобів для охорони здоров’я людини та для ветеринарної медицини на 2011-2015 рр. Її фінансування в наступному році передбачено в обсязі 16,1 млн. грн. У 2011 р. Держінформнауки розпочало реалізацію цільової науково-технічної програми впровадження грид-технологій на 2009-2013 рр. На перші етапи її реалізації виділено близько двох мільйонів гривень. Все це, звичайно, крихти у порівнянні з тими сумами, які можновладці витрачають на обслуговування самих себе.
Наступного року з метою «підвищення ефективності бюджетного фінансування науки» планується провести оптимізацію (атестацію) бюджетних наукових установ. Методику такої оптимізації та план її проведення нещодавно затвердив КМУ.
Інше нововведення стосується молодих учених. Про проблему старіння наукових кадрів ідеться впродовж усього періоду незалежності країни, але для її вирішення на рівні держави фактично нічого не робиться. Тому відтік перспективних молодих дослідників за кордон не припиняється. На сьогодні в Україні майже немає вчених, які досягли професорського рівня до 40 років і створили свої лабораторії та наукові школи. Щоб залучити в науку молодь, закріпити її в наукових установах, крім грантової державної підтримки, передбачено низку інших преференцій (див. розпорядження Кабміну від 31.11.2011 р., №1121-р).
Не можна не згадати ще про одну подію в науковій сфері,
яка викликала неоднозначні оцінки в суспільстві, - домовленість про створення українсько-китайського інституту електрозварювання ім. Є.Патона. Але про це - вже після Нового року.