Нарешті! - полегшено зітхнули науковці, дізнавшись про призначення виконавчого директора Національного фонду досліджень (НФД), а значить - і запуску Фонда.
Цю відповідальну посаду обійняв учений, який досі працював старшим науковим співробітником Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, Борис Сорочинський. Він переміг у відкритому конкурсі (всього було дев'ять претендентів) і пройшов лабіринт погоджень. Призначення виконавчого директора, по суті, означає реальний старт НФД (формальний відбувся 4 липня 2018 р.)
Чи справдяться сподівання на те, що українська наука отримає стимул для розвитку, а українські науковці - можливість виграти грант для досліджень у прозорому конкурсі, в якому визначальною буде думка неупередженого експерта, а не чиєсь авторитарне рішення або "замовлене словечко"? Як швидко вдасться налагодити повноцінну роботу Фонду? Чи не пропадуть виділені на 2019 рік бюджетні кошти, і які прогнози на наступний рік? Про ці та інші нагальні питання, пов'язані з запуском роботи Фонду, ми говоримо з головою НФД, доктором фізико-математичних наук Леонідом Яценком; заступником голови НФД, доктором біологічних наук Олексієм Солдаткіним та виконавчим директором НФД, доктором біологічних наук Борисом Сорочинським.
- Епопея зі створенням НФД тривала довго, Фонд не зміг розпочати свою роботу з січня нинішнього року. У Бюджеті-2019 на НФД було заплановано 262 млн гривень. Яка доля може спіткати ці кошти?
Леонід Яценко: Хочу одразу зазначити: ми намагалися робити все можливе для прискорення запуску роботи Фонду. Але багато чинників стали нам на заваді. Розпорядження КМ про призначення мене головою НФД вийшло 7 березня ц.р.
Вибори виконавчого директора проходили за відкритою демократичною процедурою, і перших двох, запропонованих Науковою радою, кандидатур не погодила Наглядова рада. В результаті, ми вимушені були оголосити повторний конкурс. Ситуація зі зміною влади теж далася взнаки. Лише 25 вересня Кабмін призначив виконавчого директора НФД. Отож до кінця року залишилося обмаль часу, щоб провести конкурси.
- Тобто цей рік можна вважати втраченим. І залишаться невиконаними зобов'язання перед науковцями та закордонними партнерами за проєктами Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД), правонаступником якого є НФД.
Л.Я.: Є шанс, що все-таки зможемо запустити фінансування проєктів, які вже пройшли конкурсну процедуру. Нових конкурсів нинішнього року точно не буде.
- Науковцям (і не тільки їм) відомо, що може статися з бюджетними грішми, якщо вони надійдуть під завісу року.
Л.Я.: Сподіваємося, що кошти можна буде частково перенести на наступний рік. Якщо буде внесено зміни до постанови Кабінету міністрів № 117/2014 про попередні закупівлі, запропоновані Науковим комітетом.
Крім того, щоб НФД повноцінно запрацював, Кабмін має затвердити Порядок формування і використання коштів для діяльності Фонду. Без цього виконавчий директор не має права брати людей на роботу, вирішувати питання облаштування.
Борис Сорочинський: Пакет необхідних документів підготовлено, але він має ще пройти узгодження відповідних міністерств. По суті, на сьогодні є кошти на рахунку Фонду, є частина нормативних документів і призначено виконавчого директора. Все.
- За вікном початок жовтня… Де зимуватимете?
Б.С.: Національна академія наук пішла нам назустріч - погодилась надати тимчасове приміщення в Інституті фізики напівпровідників. Зараз для нас дуже нагальне питання переїзду. Річ у тому, що ДФФД - установа, яка ліквідується, свого приміщення не має. Отож, щоб не переїжджати двічі чи тричі, намагаємося підшукати місце для постійної прописки. Хоча МОН і обіцяє в цьому всіляко сприяти, проте самі маємо знайти, куди будемо вселятися. Сподіваюся, що вдасться вирішити всі організаційні питання найближчим часом.
Всі ми хочемо, звісно, щоб Фонд був сучасний, прозорий, модерновий, мобільний, і для цього потрібні нова веб-сторінка, пакет програмного забезпечення для формування бази експертів, електронної форми подачі заявок і для комунікації з експертами та заявниками. Оскільки ще немає документа, який регламуватиме порядок використання коштів, то ні про яку розробку програмного забезпечення, веб-сторінки, бази експертів наразі не йдеться.
- Кілька днів тому набув чинності Указ президента №718/2019, сприйнятий науковцями, буквально, на "ура". Відповідно до цього Указу Кабмін має підготувати законопроєкт, у якому буде визначено механізм акумулювання невикористаних у попередні бюджетні періоди коштів для використання їх за цільовим призначенням. Правда, в Указі йдеться про кошти, виділені за бюджетною програмою "Фонд Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді" (мільярд гривень). Дехто поквапився зрадіти - мовляв, до 500 мільйонів гривень, закладених у проєкті Дербюджету-2020 на НФД, може додатися мільярд.
Л.Я.: Звісно, ідея акумулювання невикористаних за бюджетний період коштів заслуговує схвалення. Але як вона реалізується, ще не відомо. Хоча було би справедливо розподілити кошти Фонду президента через прозорі конкурси Національного фонду досліджень.
- Довіра до Фонду великою мірою залежатиме від справедливої неупередженої експертизи проєктів. Як рухається справа з базою експертів?
Олексій Солдаткін: Базу експертів ми вже почали готувати. Домовилися, що на проєкт має бути три експерти, один із яких - закордонний. Було розіслано листи, які давали змогу формувати базу експертів онлайн. На сьогодні в ній уже близько трьохсот закордонних експертів. Ми контактували з директорами інститутів, пропонували подавати кандидатури, отож певна кількість експертів уже є. Поштовх цьому процесові дав Олексій Колежук, нині голова Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій, який підготував такого листа.
- А як буде з фінансуванням експертизи?
О.С.: Тут є два моменти. Перший - вартість роботи з експертизи, і другий - у нас не вироблено процедури переказу коштів за кордон іноземним експертам. Адже раніше такої практики в нас не було. І це стосується не лише НФД, а й багатьох інших структур, зокрема Фонду культури, загалом взаємодії зі світом. Тому на рівні Уряду необхідно вирішити питання про переказ бюджетними організаціями коштів за кордон для оплати праці іноземних експертів.
Л.Я.: Інша проблема - закон про наукову і науково-технічну експертизу повинен змінюватися. Як оцінювати роботу закордонних експертів? Адже досі такої практики в нас не було.
- Торік у Києві відбувся 1-й форум науковців української діаспори. Учені, які працюють за кордоном (а їх чимало), зголосилися допомогти з експертизою, причому багато хто готовий робити це безоплатно.
Б.С.: Можемо тільки вітати таку ініціативу наших діаспорян і будемо щиро вдячні за допомогу.
О.С.: На початковому етапі експертиза, швидше за все, буде безоплатною, і закордонні вчені на це погоджувалися.
Л.Я.: У принципі, рецензування статей для наукових журналів учені проводять безоплатно. Це досить затратна, в часовому вимірі, робота, але так заведено в науковому світі.
- Напевно, проєктів буде багато, принаймні на початковому етапі… Який передбачено штат НФД?
Б.С.: Штатним розкладом передбачено 60 осіб. Від колег-науковців чув, що в аналогічних закордонних фондах працівників на порядок більше. Але, звісно, там і масштаби фінансування незрівнянні, і кількість проєктів значна.
- У НАНУ, зокрема у Відділенні фізики і астрономії, вважають, що грантове фінансування має бути багатоканальним, а не одноканальним. Щоб був не один НФД, а щоб окремо існував НФФД, оскільки критерії оцінки і вартість фундаментальних досліджень істотно відрізняються від досліджень прикладного характеру. При цьому має значення і чинник конкуренції, важливий не тільки в боротьбі за гроші, а й при виконанні проєктів.
Л.Я.: Я поділяю таку думку. Але це питання державних пріоритетів, а наука в нас, як відомо, до них не належить.
Для порівняння наведу приклад Російської Федерації, в якій діють два фонди, аналогічні нашому НФД. Тільки їх фінансування не йде в жодне порівняння з нашими реаліями. Так, на 2020 рік на грантову підтримку науки передбачено виділити
30 мільярдів рублів, близько 40 мільярдів - на 2021-й, 50 мільярдів - на 2022-й. У доларовому еквіваленті, на 2020 рік це буде приблизно
500 мільйонів доларів. Крім, того, є окремий фонд мегагрантів - 4 мільярди рублів на рік.
А тепер перерахуймо на долари обіцяні на 2020 рік 500 мільйонів гривень, - це 20 мільйонів "зелених". Відчуваєте різницю?
У Польщі теж є два окремих фонди - для фундаментальних і прикладних наук, і кожен із них має фінансування приблизно 500 мільйонів євро на рік.
- Які наукові напрями й проєкти здобудуть пріоритетну підтримку в рамках НФД? Мабуть, це питання вже стояло в порядку денному Наукової ради.
Л.Я.: З цього питання поки що не вдалося дійти консенсусу. 30 членів Наукової ради - 30 думок.
- Як мовиться, всі козаки - отамани?
Л.Я.: Думки різні. Попередній міністр освіти і науки Л.Гриневич заявляла, що НФД повинен підтримувати ті напрями, які не мають фінансування з інших джерел. Я вважаю, що Фонд повинен надавати грантову підтримку насамперед тим, хто має досягнення світового рівня.
О.С.: На мій погляд, перший конкурс має бути широким, щоб зробити ревізію того, що є в нашій науці, а вже потім можна зосереджуватися на певних напрямах чи тематиках.
Б.С.: Цілком згоден, що перший конкурс варто оголосити на підтримку кращих проєктів з усіх наукових напрямів. Це дасть змогу оцінити те, що ми маємо, зрозуміти, який у нас потенціал, у чому можемо змагатися у глобалізованому вимірі. Але надалі мають бути тематичні конкурси за певними напрямами. Їх має визначати Наукова рада спільно з Науковим комітетом Національної ради з питань науки і технологій, виходячи з реальних потреб та інтересів держави, а також світових пріоритетів.
Л.Я.: Наразі актуальним є питання стратегії Фонду, яка найближчим часом має бути розроблена й затверджена.
- Крім коштів державного бюджету, Національний фонд досліджень, згідно з Положенням про НФД, може поповнюватися за рахунок добровільних внесків юридичних і фізичних осіб та інших джерел.
Б.С.: Знаю, в Україні є підприємці, готові співпрацювати з науковцями, але немає механізму, який би стимулював таку співпрацю. У бізнесменів є питання, котрі потребують наукового вирішення. Сподіваюся, що НФД може стати свого роду посередником між бізнесом і наукою.