Ви побоюєтеся, що продукти харчування, які містять геномодифіковані складові, небезпечні для вашого здоров’я. Ваші родичі — подружня пара — стурбовані передпологовим діагнозом про можливе генетичне захворювання їхньої майбутньої дитини. До кого в таких випадках можна звернутися за консультацією? «В інформбюро з питань генетичних технологій «Інфоген», організованому міжуніверситетським дослідницьким центром «Техніка, праця та культура», — відповідає працівник цього центру Бернхард Візер (Грац, Австрія).
Працівники бюро можуть відповісти на всі запитання, які цікавитимуть вас у цій сфері науки, забезпечити необхідною літературою, відеоматеріалами, мультимедійними програмними продуктами, зробити доповідь, провести семінар або будь-який інший захід. Всю інформацію про «Інфоген» можна знайти на Інтернет-сайті. Скористатися послугами бюро можуть усі бажаючі: від простих громадян, учителів, лікарів і фермерів до організацій, які за своєю діяльністю мають справу з продуктами чи процесами зі сфери генетичних технологій.
«Інфоген» — приклад соціального проекту, розробленого для здійснення активного діалогу генетиків із громадськістю. Він перебуває в руслі нової європейської концепції «Наука для всіх».
Чим же викликане прагнення учених-генетиків вступити в діалог з обивателем? Річ у тім, що в суспільстві процес формування думки про правомірність комерційного застосування генетичних технологій, про межі екологічних і медичних ризиків проходить дуже складно. У дискусіях чуються нотки страху і непевності. Традиційні орієнтири тут не працюють, до того ж, найчастіше навіть експерти дотримуються протилежних точок зору. «Інфоген» же намагається через інформаційну і консультаційну роботу з населенням зробити свій внесок у розуміння проблеми сучасних генетичних технологій і пов’язану з нею дискусію. Головна мета — підтримати процес формування громадської думки. Слід додати: це бюро незалежне і міждисциплінарно орієнтоване, що виключає лобіювання комерційних застосувань нових технологій. У своїй роботі «Інфоген» зобов’язане керуватися виключно науковими критеріями.
Вчені вважають, що концепцію такого відкритого діалогу необхідно поширити й на інші сфери, приміром, потеплішання клімату.