З 15 по 18 вересня 2003 року в Києві відбувся IV Міжнародний українсько-російський семінар «Нанофізика і наноелектроніка». У його роботі взяв участь відомий російський фізик, лауреат Нобелівської премії Жорес Алфьоров.
Увага до цього наукового напрямку в АН України досить стала. Але, як зіронізував один із доповідачів професор Андрій Гуржій, «робити сучасну науку за гроші — цим сьогодні нікого не здивуєш, а от робити її зовсім без фінансування — для цього потрібен неабиякий талант».
Нині в світі розробляються принципово нові прилади з небаченими досі робочими характеристиками і розмірами, що дорівнюють мільярдним часткам метра (нанометрам). При переході до нанометрових масштабів докорінно змінюються властивості матеріалів. З’являються нові можливості керувати цими властивостями в широких межах. Спектр застосувань нанотехнологій розширюється бурхливими темпами. Про це свідчить, зокрема, той факт, що у розвиток цих технологій країни Заходу і Японія вкладають мільярди доларів.
НІЧ не тільки для ночі
У шістдесяті роки минулого сторіччя виникла ідея перетворити Київ на центр сучасної електроніки — щось на зразок «Силіконової долини» в США. Для реалізації цього проекту в 1968 р. в структурі Міністерства електронної промисловості СРСР серед інших НДІ було засновано «Науково-дослідний інститут кріогенної електроніки». Його мета — створення надчутливих приймальних пристроїв НІЧ-діапазону для систем радіоастрономії, радіометрії, локації, протидії та зв’язку. Згодом цей інститут було перетворено в НДІ «Сатурн». Правонаступником його стало ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Сатурн».
У цього підприємства неабиякі досягнення у розробці сучасних електронних приладів. Взагалі напрямок пошуків сатурнівців є надзвичайно перспективним. Тут створено ряд надмалошумних приймальних пристроїв систем зв’язку через штучний супутник Землі, мобільну цифрову систему супутникового зв’язку, технології виробництва арсенід-галієвих діодів і транзисторів та гібридно-інтегральних схем НІЧ з використанням електронно-променевої літографії, а також фільтри і резонатори на поверхнево-звукових хвилях та діелектриках.
Ініціатива семи
Чутки про загибель української електроніки занадто перебільшені — вважають у ЗАТ «Науково-виробничий концерн «Наука», засновниками якого стали сім підприємств і організацій різних форм власності нашої країни. Його було створено у 1998 році з тим, щоб задовольнити потреби України в елементній базі мікроелектроніки нового покоління, модернізації технологічного процесу виробництва елементної бази мікроелектроніки СВЧ для відновлення поставок цих виробів як на внутрішній, так і на зовнішній ринок; виробництва і продажу на зовнішньому та внутрішньому ринках радіотехнічних приладів широкого застосування (системи зв’язку, телебачення тощо) на основі власної елементної бази мікроелектроніки.
«Науково-виробничий концерн «Наука» має три представництва за межами України: Українське технологічне агентство у Великобританії, науково-освітній центр високих технологій у Турецькій Республіці, Інститут проблем радіоелектроніки в Російській Федерації.
Ми ще можемо приємно здивувати
Нещодавно в Україні побувала делегація Цзинанської зони розвитку високих технологій провінції Шаньдун, де знаходиться українсько-китайський технопарк. Члени делегації високо оцінили успіхи українських і китайських учених у сфері високих технологій в діючих проектах технопарку.
Були підписані протоколи про науково-технічне співробітництво Технопарку напівпровідникових технологій Чанчунської бази оптичної й електронно-інформаційної технології з українським технопарком «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка і сенсорна техніка».
Неабияку увагу гостей привернули і можливості України в галузі підготовки наукових кадрів, бо, як відомо, високі технології з’являються лише тоді, коли є фахівці відповідного класу. Як зазначив перший заступник міністра освіти і науки Андрій Гуржій, можливості України в підготовці фахівців для Китаю використовуються далеко не повною мірою — в нашій країні навчаються 7 тисяч китайських студентів. Хоч це і свідчить про високий освітянський рейтинг наших університетів, але ми можемо готувати для зарубіжжя значно більше спеціалістів. Звісно, на комерційній основі. Це дасть змогу отримати кошти на розбудову освіти. Серед іншого А.Гуржій звернув увагу і на те, що наш підхід до співпраці з іноземними партнерами повинен бути ґрунтовним і зваженим — треба робити все швидко, але і без збитку для себе.