Біотехнологічні компанії, що торують собі шлях на ринок Західної Європи, Японії і Латинської Америки, не скупляться на оприлюднення результатів усе нових досліджень, які доводять нешкідливість і безпеку розроблюваних ними генетично модифікованих організмів. (Природно, ці роботи виконуються на замовлення і за гроші самих компаній.) А ось результатам досліджень, що ініційовані незалежними організаціями й подають наслідки культивування ГМ-рослин у зовсім іншому освітленні, місця в загальному інформаційному потоці залишається набагато менше.
Повідомлення про те, що у США від 50 до 80 відсотків традиційних сортів сільськогосподарських культур містять трансгени, промайнуло ще наприкінці лютого. Як з’ясувалося, це дослідження було проведене на замовлення Союзу занепокоєних учених (UCS — Union of Concerned Scientists), прибуткової організації, створеної 1969 року при Массачусетському технологічному інституті. На замовлення UCS, у двох комерційних лабораторіях, де є надчутливі технології ДНК-діагностики, провели тестування насіння культур, які не мали офіційної історії генетичної модифікації. Для рапсу показник «генетичного забруднення» сягнув 83 відсотків, для кукурудзи й соєвих бобів — близько 50. Такі результати восьмирічного культивування ГМ-сортів цих рослин у відкритому грунті.
За прогнозами вчених, після 10 років ГМ-експериментування «чистих» сортів у країні не залишиться взагалі. При цьому автори дослідження підкреслюють: тестування проводилося лише на наявність зразків модифікованої ДНК (6 основних ліній), які в них були. Отож насправді картина з «генетичним забрудненням» може виявитися ще більш похмурою. Свіжий приклад —те, що трапилося недавно в Мексиці.
Від трансгенної епідемії цю країну не захистило навіть ембарго на ГМ-рослини, запроваджене ще в 1998-му. На батьківщині кукурудзи, де культивувати її почали дев’ять тисяч років тому, нині існує 60 сортів цього злаку, які з повним правом вважалися національною гордістю Мексики. Сьогодні ця гордість також «забруднена» чужорідними генами. Їх виявлено при вибірковому тестуванні насіння з 33 полів у дев’яти штатах. В одному зі зразків містилися гени відразу з чотирьох окремих ГМ-ліній кукурудзи. Висловлюється припущення, що поштовхом до такої «інтеграції» став імпорт насіння кукурудзи зі США, серед якого, попри ембарго, було 30 відсотків саме ГМ-насіння.
Як запевняють спеціалісти, зараз від генетичного «забруднення» вже не зможуть врятувати ні мораторії, ні спеціальні санітарні зони. Тому своїм першорядним завданням учені вважають створення банку чистих ліній, які дозволять зберегти зразки немодифікованих представників флори бодай у штучних умовах. А ось як захищати себе фермерам і споживачам, абсолютно незрозуміло. Позов фірми Monsanto на суму один мільйон доларів до канадського фермера, на чиїх полях виявлено ГМ-рослини, чекає остаточного рішення у Верховному суді Канади. Якщо Персі Шмайзеру, який і гадки не мав, що на його ниві зріє генетично модифікований урожай, не вдасться домогтися рішення на свою користь, цей прецедент зможе перевернути всю практику сільського господарства.