Упродовж 25 минулих років, а особливо - п'яти останніх, науковий потенціал України невпинно знижувався. Природне старіння наукового потенціалу доповнювалося "відпливом мізків", занепадом дослідницької інфраструктури. А постанова щодо економії фондів закордонних відряджень та зменшення оплати праці в цілому унеможливила участь у міжнародних конференціях і проведення міжнародних конференцій в Україні. Наука в Україні перетворилася на суспільство Ivory towers.
Щонайменше, з 2010 р. Україна намагається інтегруватися до Європейського дослідницького простору (ЄДП), але навіть після підписання угоди про асоціацію до рамкової науково-технічної програми "Горизонт -2020", що відчиняє двері в таку інтеграцію, досі не вироблено державного плану дій з імплементації пріоритетів ЄДП. У цьому питанні Україна відстала навіть від Молдови, яка ще з 2012 р. впроваджує зазначені пріоритети. Як і в інших галузях економіки, де виконання вимог, процедур та стандартів необхідне самій Україні для їх реформування і ліквідації відсталості, - виконання пріоритетів Європейського дослідницького простору необхідне національній науковій системі для підвищення її ефективності та конкурентоспроможності.
Наприклад, перший пріоритет ЄДП пропонує використати міжнародну експертизу і найкращі практики з оцінювання наукових інститутів та університетів для базового фінансування, а також міжнародні принципи peer review для проектного фінансування, замість суперечок про різні схеми використання бібліометричних показників, які не можуть бути адекватними для оцінювання без участі відповідних експертів. НАН України спільно з Асоціацією Лейбніця вже розробила таку методику і провела її пілотні випробування на окремих інститутах. А для університетів це може бути англійська методика REF 2014, яку вивчала екс-перший заступник міністра під час обміну досвідом в Англії.
Другий пріоритет ЄДП пропонує не створювати дослідницькі інфраструктури з нуля, а приєднатися до спільних інфраструктур, які будуються в Європі, і впровадити спільні експертизу, дослідження та навчання на передовому краї науки. Крім того, пропонується спільно програмувати, фінансувати, оцінювати й використовувати результати досліджень за державними цільовими науково-технічними програмами, щоб зменшити дублювання і підвищити критичну масу дослідників для досягнення кінцевого результату. Україна вже має довгу історію співпраці з Європейською міжурядовою дослідницькою організацією (EIRO) ЦЕРН та електронною Європейською грід-інфраструктурою.
Третій пріоритет ЄДП пропонує підвищити мобільність дослідників для обміну ідеями, знаннями та навичками. Для забезпечення взаємодії науки і промисловості пропонується спільно розвивати принципи й програми інноваційної підготовки докторів філософії. Зрозуміло, що під мобільністю не слід розуміти Brain drain, завданням для Кабміну є створення в Україні системи Brain circulation, наприклад через створення програми повернення молодих вчених в Україну на посади керівників груп молодих дослідників із фінансовою підтримкою програм технічної допомоги Україні.
Ще один пріоритет ЄДП пропонує спільно розвивати цифровий дослідницький простір, відкритий доступ до публікацій і даних для їх повторного використання і державно-приватне співробітництво на основі Європейського інституту інновацій та технологій (ЄIT) і відкритих інновацій. Україна має три електронні інфраструктури (Український національний грід, УАРНЕТ і УРАН), які можуть стати основою інтеграції в цифровий ЄДП та забезпечити створення хот спотів для інновацій.
Виконання цих пріоритетів має забезпечити мінімально необхідний рівень інтероперабельності учасників Європейського дослідницького простору, хоч і не обмежується ними.
У 2015-2016 рр. Європа запропонувала країнам-членам та асоційованим до рамкової програми країнам прискорити спільне використання Європейського дослідницького простору (Лундська декларація). Європа обговорює і починає впроваджувати новий порядок денний для використання ЄДП для інновацій: Відкриті інновації (Відкриті інновації 2.0), Відкрита наука1 (Хмара відкритої науки2 та забезпечення цілісності досліджень і даних), Відкритість до світу.
Ця ініціатива підтримана новою стратегією єдиного цифрового ринку. Для цього необхідно провести оцифрування промисловості (нова цифрова революція) та забезпечити цифрову інфраструктуру для проведення досліджень і створення економіки даних. Остання (квітень 2016 р.) Хмарна ініціатива3 має створити Єдину хмару відкритої науки в Європі та європейську інфраструктуру даних, яка в найближчі 5 років має бути забезпечена суперкомп'ютерами з потужністю на рівні екзафлопс. Така система надаватиме сервіси і вченим, і промисловості, і державним органам. Український національний грід може стати доброю стартовою платформою для входження в Європейську хмару відкритої науки через Об'єднану хмару EGI, яка є однією з шести базових електронних інфраструктур Європи.
Що заважає цьому? Які є ризики?
Олігархічній монополізованій економіці, з нерозвиненими малими та середніми підприємствами, владній бюрократії, що використовують державні потоки і ренту для свого збагачення, не потрібна ні наука, ні відкрита наука, ні відкриті інновації. Такій економіці не потрібні і рівні права громадянського суспільства з владою, наукою та бізнесом, які мають бути впроваджені в моделі відкритих інновацій 2.0.
У посланні президента до ВР 2012 р., в розділі, підготовленому співробітниками Національного інституту стратегічних досліджень, містилася констатація, що економіка України не здатна бути замовником у науки. Дуже дивна констатація, бо, мабуть, від інституту під такою назвою можна було очікувати формулювання стратегічної програми реформування наукової сфери в Україні. У 2015 р., після Революції Гідності та оптимістичних сподівань на інноваційний розвиток разом із Європою, стратегія сталого розвитку "Україна 2020" віднесла науку та інновації до розділу "Гордість" - замість "Розвиток". Не кращим для стратегії (?) розвитку науки було послання президента України до ВР у 2015 р. А кінець 2015-го та весь 2016 р. проходять під знаком скорочення, (яке помилково називають "оптимізацією", - жодна реальна оптимізація неможлива без визначення цілей та аналізу ресурсів) бюджетного фінансування науки і чисельності дослідників.
На жаль, Національній академії наук теж забракнуло волі й стратегічного мислення, щоб запропонувати зрозумілу для суспільства і донорів України програму реформ наукової сфери. НАН нічого не зробила для формулювання чіткої концепції її інтегрування до Європейського дослідницького простору. Не було ініційоване обговорення в суспільстві способів виконання пріоритетів ЄДП та його використання для інновацій, хоча ЄС розглядає імплементацію дорожньої карти ЄДП 2015- 2020 як національний план реформ, причому разом з пріоритетами Лундської декларації 2015 р. щодо прискорення використання ЄДП для вирішення соціальних проблем.
Як у такій ситуації можна кардинально змінити перебіг подій?
Кабінет міністрів, МОН та керівництво НАН мають увійти в жорсткий "коридор" виконання пріоритетів ЄДП та контролю їх виконання з боку суспільства і ЄС. На жаль, нині стає очевидно, що МОН не зможе виконати свою обіцянку - створити до кінця року Дорожню карту інтеграції українського дослідницького простору в ЄДП.
Програма реформування та інтеграції до Європейського дослідницького простору має бути затверджена Координаційним комітетом Європейського дослідницького простору при Раді міністрів ЄС та донорами України. Необхідно звернутися до Ради міністрів ЄС із проханням включити Україну до системи моніторингу ЄС з виконання індикаторів прогресу внеску нашої країни в науковий та інноваційний простір згідно з Європейським семестром, що проводить докладний аналіз планів країн ЄС щодо інвестицій у дослідження та інновації, стану структурних реформ національних дослідницьких та інноваційних систем, а також надає країнам рекомендації.
Необхідно створити Міжнародний фонд технічної допомоги Україні в реалізації дорожніх карт інтеграції до Європейського дослідницького простору та Інноваційного союзу, а також участі в реалізації Хмарної ініціативи. Такий фонд має зіграти роль структурних фондів ЄС та забезпечити підвищення навичок і знань у питанні організації колективної науки та відкритих інновацій.
Незважаючи на формування Національної ради з питань науки, яка може тільки надавати рекомендації та створювати правила гри, велика відповідальність за забезпечення професіоналізму в процесі створення інтероперабельного з ЄДП спільного дослідницького та інноваційного простору лежить на державній владі в особі центрального органу виконавчої влади у сфері науки (ЦОВВ). Аргументи, що в занепаді української науки та відсутності стратегії її реформування винна НАН України, навряд чи витримують критику. Здавалося б, що може бути простіше, ніж створити умови для реформування науки в Україні через інтеграцію українського дослідницького простору до ЄДП? ЦОВВ має кардинально змінити старі підходи управління в централізованій економіці на нові методи оркестрування всіх головних розпорядників бюджетних коштів і їх наукових організацій, що відповідає новій моделі створення відкритих інноваційних екосистем, яка базується на взаємодії чотирьох спіралей (Quadruple Helix): влада, наука&освіта, бізнес, громадянське суспільство.
Час закопати сокиру війни між МОН і НАН України, МОН та експертним співтовариством і перейти до плідної співпраці задля спільного досягнення амбітних цілей. Повна відповідальність, відповідно до законодавства, за інтеграцію до ЄДП та виконання угоди про асоціацію з ЄС у сфері науки лежить виключно на МОН і його керівництві.
Відкрита наука - це парасольковий термін про спосіб досліджень, яким вони виконуються, поширюються, використовуються й трансформуються з допомогою цифрових методів, мереж та медіа. Цей термін замінив термін Наука 2.0 та концепцію Цифрова наука у програмі Горизонт 2020.
2 "Європейська хмара відкритої науки" має на меті підтримати глобальну керівну роль науки в Європі через створення довірчого середовища для розміщення та обробки даних досліджень і є однією з можливостей реалізувати парадигму Відкритої науки. Термін визначає певний спосіб об'єднання гетерогенних електронних та дослідницьких інфраструктур, що забезпечує їх інтероперабельність та спільне надання сервісів вченим, підприємцям і держслужбовцям.
3 Європейська Хмарна ініціатива - один із заходів впровадження стратегії єдиного цифрового ринку, яка має побудувати конкурентоспроможну економіку даних та знань у Європі.