Зовнішнє кільце планети Уран — яскраво-блакитного кольору. Це друге кільце блакитного кольору в Сонячній системі. Першим «оперезано» Сатурн.
Астрономи пов’язують блакитний колір обох кілець із супутниками планет, точніше, із силами, що діють на їхні порошинки. Ці сили дозволяють «вижити» у кільцях дрібним частинкам, які в основному відбивають блакитну частину світлового діапазону. Більші утворення захоплюють гравітаційні «обійми» місяців.
«Зовнішнє кільце Сатурна — блакитне, його супутник Енцелад пролітає якраз поруч із найяскравішою його областю. З Ураном та ж картина: блакитне кільце знаходиться на верхівці орбіти супутника на ім’я Маб, — каже Імке де Патер із Каліфорнійського університету в Берклі. — Блакитний колір свідчить, що кільце переважно містить частки субмікронного розміру, значно менші за ті, що в більшості інших кілець, які відливають червоним».
Де Патер і її колеги вважають, що схожість зовнішніх кілець планет передбачає й однакове пояснення їхнього кольору. Багато вчених думають, що кільце Сатурна — блакитне через маленькі частки пилу, газу та льоду, які «закидають» на орбіту Енцелада недавно відкриті на його поверхні «гейзери».
Подібне пояснення не підходить для Маба, маленької, мертвої, кам’янистої кулі діаметром близько 25 кілометрів, у двадцятеро меншої за Енцелад. У нього немає такої внутрішньої активності, як у його небесного «колеги». Супутники, швидше за все, відіграють роль своєрідного космічного фільтра, що притягає більші структури речовини.