Так називалась міжнародна конференція з актуальних питань вірусології, що відбувалася 11—15 вересня у Києві. Вже втретє фахівці, які працюють у різних галузях біології (вірусологи, мікробіологи, ветеринари, медики, біологи, біотехнологи, екологи) зібралися разом, щоб поділитися власними здобутками у цій сфері. Організатори конференції — Київський національний університет ім. Т.Шевченка, УААН, НАН України, Мінагропром, Національний аграрний університет, Інститут агроекології та біотехнології та інші наукові установи.
— Приємно, що на конференції зібралося багато молоді. До речі, як із України, так і з-за кордону, — відзначив академік УААН та АН ВШ України, професор, доктор біологічних наук, завідуючий кафедрою вірусології біологічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка Анатолій Бойко. — Це й зрозуміло, адже ми вирішуємо дуже складні проблеми вірусології, що стосуються розповсюдження ВІЛ/СНІДу, лейкозу тварин, сказу, інших вірусних хвороб людей, тварин і рослин, які завдають значних збитків як сільському господарству, так і нашому здоров’ю.
Як довела конференція, розробки українських спеціалістів-вірусологів відповідають світовому рівню. Можу говорити про це з упевненістю, адже протягом останніх років працював експертом з біотехнології та вірусології у Брюсселі (ЕС) і знайомий із працями учених багатьох країн.
Деякі матеріали, представлені на конференції, запатентовано вперше. Так, разом з Інститутом агроекології та біотехнології УААН і Інститутом фізіології НАНУ, ми розробили дистанційну діагностику ланів. Разом з колегами ми також створили карту регіонів України з діагностики полів, використовуючи зовсім нові підходи. На мою думку, державу наші розробки повинні зацікавити. Адже тепер ми здатні прогнозувати, скільки врожаю можна отримати з конкретного гектара і підказати тому ж фермеру, як, скажімо, з цієї площі замість 30—40 центнерів пшениці отримати як мінімум 70 центнерів.
Дуже зацікавилися нашими розробками американці та канадці. Нині підтримуємо співробітництво з Оксфордським університетом (Англія), вченими Польщі та В’єтнаму. Завжди ділимося нашими знаннями з аграріями та фермерами, допомагаючи їм визначити наявність вірусів у тих чи інших організмах. Певні наукові програми вирішуємо спільно з медиками та ветеринарами. Наприклад, сьогодні відомо, що деякі віруси можуть знаходитися в судинах людини разом з мікозами, грибами і бактеріями.
Проводимо спільні дослідження з Інститутом епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.Громашевського (зокрема, з професором Аллою Щербинською та членкором НАНУ та АМНУ Аркадієм Фроловим), моделюємо вірус СНІДу. До речі, дуже багато випускників нашої кафедри вірусології працюють зараз саме в Інституті епідеміології над проблемами вірусів СНІДу, грипу, поліомієліту тощо.
Цікаво, що віруси у своїй еволюції мають одну основу. Так, наприклад, група рабдовірусів є і у рослин, і у риб, і у ссавців. Зараз ми проводимо досліди з вірусами, виділеними з рослин у Чорнобильській зоні. Вони мають дуже цікаву генетичну структуру і властивості. Якщо їх геном запустити у клітини невластивим господарям, вони можуть «прижитися». (Хоча у процесі еволюції віруси пройшли адаптацію до певних живих організмів.) Але дані були отримані про мутації вірусів не лише у Чорнобильскій зоні. Виявилося, що вони можуть відбуватися на Землі і під час запуску космічних кораблів, у аварійних ситуаціях.
Цікаві розробки з генної інженерії у вірусології проводяться в Національному аграрному університеті учнем професора А.Бойка Максимом Мельничуком. Особливо обнадійливі результати цих наукових досліджень для сільського господарства.
Разом із Інститутом онкології НАНУ (спільно з професором Зоєю Совцовою та іншими) досліджуємо взаємодії вірусів рослин із пухлинними клітинами. Сьогодні вже знайдені відповідні структури в геномі деяких вірусів, які викликають деструкцію у культурі пухлинних клітин. Це лише перші досліди. Вчені сподіваються, що згодом таким чином можна буде знищувати пухлини. Приділяється увага розробці методів діагностики пріонних інфекцій.
До речі, професор А.Бойко має своєрідне хобі. Він аналізує види цигарок, але не звичним для обивателя методом.
— На сьогодні ми перевірили 23 сорти цигарок і майже в усіх виявили вірус тютюнової мозаїки, — розповів учений. — Адже під час переробки тютюну віруси не знищуються і можуть потрапляти у легені та інші органи людини. Раджу всім курцям звернути на це увагу.
Це не голослівне застереження. Згаданий вірус уражає понад 200 видів рослин. І кожної миті може початися його мутація. Як це відбувається, скажімо, з вірусами грипу та СНІДу. Взагалі, віруси вважаються підступними не лише через патогенність, але й через мінливість. А людство ще не цілком усвідомило їх небезпеку.
P.S. За словами вчених, віруси знижують не лише врожайність сільськогосподарських культур, але й якість готового продукту. Так, кілька вірусів «полюбляють» хміль, без якого, як відомо, не виготовити якісне пиво. Щоб виправити ситуацію, про яку любителі цього напою й не здогадуються, вірусологи свого часу передали у виробництво понад три тисячі безвірусних саджанців. Віруси можуть уражати також печериці та гливи. І взагалі, чітких меж розповсюдження вірусів, вочевидь, не існує. Так що непогано було б кожній домогосподарці ходити на базар із таким собі «детектором» вірусів. Хто знає, може невдовзі він стане звичним у нашому побуті. Якщо, звичайно, держава не залишиться байдужою до розробок вітчизняних дослідників і сприятиме впровадженню у виробництво нових технологій.