Вони з’явилися на вулицях Америки п’ять років тому — двоколісні самокати геть незвичної конструкції. Винахідник сигвея Дін Кеймен переконаний, що його дітище здатне витиснути з центральної частини міст громіздкі автомобілі.
У його самокаті два колеса розташовані не одне за одним, як у велосипеді чи моторолері, а паралельно одне одному. Здавалося б, пасажир, який став на невеличкий майданчик між колесами, має негайно звалитися вперед або назад, оскільки відразу ж втратить рівновагу... Але сигвей автоматично, причому 100 разів на секунду, визначає порушення балансування при зміні положення корпуса їздця. Для цієї мети використовується складна система з п’яти вібруючих кілець-гіроскопів і двох рідинних датчиків нахилу. Їхні сигнали надходять на мікропроцесори, які й виробляють управляючі двигунами діяння, кожне колесо сигвея крутиться своїм електродвигуном, який реагує на найменші зміни рівноваги машини.
Так, при нахилі їздця вперед сигвей починає котитися вперед, і що більший нахил, то швидше. При відхиленні корпуса назад самокат уповільнює рух, зупиняється або навіть котиться заднім ходом. При нахилі ліворуч або праворуч електродвигун відповідного колеса уповільнює дію, причому самокат повертається в потрібний бік. Завдяки цьому самокату справді не потрібні ні кермо, ні гальма.
Сигвей, який розвиває швидкість до 20 км/год, досить легкий і малий. Його вага близько 30 кг, а ширина усього 60 см. Однак корисне навантаження — 140 кг.
Акумулятор забезпечує пробіг до 30 км. Звісно, це небагато, проте для поїздок на роботу або за покупками досить. Спеціально для пристрою розроблено компактні, але досить потужні (2 к.с.) електродвигуни. Кожен із них через редуктор зв’язаний зі своїм колесом. Машина може рухатися не лише по асфальту, а й по грунту.
На розробку сигвея Дін Кеймен (котрий одержав 150 патентів на різні винаходи, серед яких автоматичний дозатор інсуліну, портативна штучна нирка і візок для інвалідів, який легко долає сходинки) витратив близько десяти років. Кеймен — мультимільйонер і навіть володіє островом Північний Демплінг. Він великий оригінал. Приміром, вважає свій острів суверенною територією, і свого часу уклав із Бушем-старшим жартівливий договір про ненапад.
До речі, одним із перших власників самоката був Буш-молодший, який навіть здійснив із нього політ на землю. Щоправда, все закінчилося благополучно, а згодом Джордж Буш подарував сигвей японському прем’єру.
Багатьох відлякує ціна самоката — 4—5 тис. дол. Звісно, за масового виробництва вона відчутно знизиться, але для цього потрібен і масовий збут.
Сьогодні в США сигвеї використовують патрульні поліцейські, поштові працівники, гравці в гольф і багато інших. У ряді штатів ухвалено закони, що дозволяють їзду на сигвеях по тротуарах. Слід очікувати, що зростання цін на бензин спричинить подальше збільшення продажу цього винаходу, адже зарядити його акумулятор коштує всього п’ять центів.
Свого часу Дін Кеймен заявив: «Сигвей порівняно з автомобілем те ж саме, що автомобіль порівняно з конем». Час покаже, чи виправдається це амбітне твердження.