Паровоз винайшли батько і син Черепанови, літак — Можайський, електричну лампочку — Яблочков. Усе велике винайшли в Росії. Цю концепцію пам’ятають старші люди — ті, хто жив у повоєнну епоху холодної війни. Тоді Сталін запідозрив пролетарський інтернаціоналізм у буржуазному космополітизмі, і його було замінено великодержавністю — по суті, російським шовінізмом, підфарбованим у комуністичний червоний колір. Переоцінці піддалися багато цінностей. Дійшло до того, що навіть мамонти — прабатьки нинішніх слонів — після тієї наукової ревізії мали започатковувати свій родовід у Росії, через що й народилося тоді відоме «Росія — батьківщина слонів». Сміховинним такий підхід до історії, мабуть, вважають не всі. Інакше американський журнал «Форбс» не настільки однобоко оцінював би «Інновації, що змінили світ» («ДТ» друкувало їх у № 40, 41, 43, 47).
Усім, хто цікавиться досягненнями науки й техніки, при вивченні списку «...найбільших проривів у житті людства та сфері бізнес-новацій за останні 85 років» багато фактів здаватимуться, як мінімум, спірними. Звісно, оцінювати рівень важливості винаходу тенісних туфель у житті нашої цивілізації (з цього нововведення 1917 (!) року починається добірка) — річ суб’єктивна. Але першість тенісних туфель начебто ніхто не оспорює. На відміну від телебачення, у якого батьків значно більше. І вважати 1927-й роком його відкриття (оскільки винахідник Філ Фарнсуорт тоді вперше здійснив передачу електронного зображення) — некоректно. Звісно, важко зазіхнути на американське походження улюбленого дітища цієї країни, але вже численних основоположників його — у тому числі й російських американців Сарнова та Зворикіна — згадати варто було б.
Назвати бомбардування двох японських міст «найбільшим проривом» навряд чи політкоректно, але американський журнал веде відлік ядерного століття саме з 1945 року. Перший ядерний реактор для постачання електроенергією міста Піттсбург (Пенсільванія), за даними «Форбс», запустили 1957-го. А нас у школі вчили (вже аж ніяк не сталінській, а пізньоперебудовній), що першою у світі була Обнінська АЕС. Довелося полазити в нетрях Інтернету, щоб підтвердити шкільні знання: перша у світі атомна електростанція з одним реактором АМ-1 («атом мирний») потужністю 5 МВт дала промисловий струм 27 червня 1954 р. у селищі Обнінське Калузької області, на території так званої «лабораторії В». Вона ж стала першою в Росії атомною електростанцією, виведеною з експлуатації 29 квітня нинішнього року.
На 1947 рік, на думку «Форбс», припало особливо багато інновацій, які змінили світ. Це і стільниковий телефон, і мікрохвильова піч, і транзистор, і пластмасовий посуд. А як же знаменитий автомат Калашнікова? Той самий АК-47, розроблений 1947 року сержантом Радянської армії Степаном Калашніковим? Винахід, звісно, навряд чи ощасливив світ, — але ж і ядерні бомби цього не робили. А вже інновація воістину глобальна — десятки мільйонів убивчих машинок виробляються практично на всіх континентах — від Бразилії до Індонезії, — і ніякий інший автомат не мав честі потрапляти на державні прапори та герби.
У списку немає 1957 року, знаменного запуском першого штучного супутника Землі. Щоправда, виробництва СРСР, а не США. 1961 року основним досягненням людства, виявляється, був не політ людини в космос, а... винахід підгузників. Висадку людей (американців!) на Місяць авторам публікації довелося для рівноваги теж викреслити зі списку світових проривів — а то вийшло б, що космічна ера почалася тільки 1969 року.
Першою публічною реакцією на публікацію «Форбса» у «ДТ» була поправка академіка Миколи Новикова: забуто штучні алмази. Забуто (або свідомо не помічено) багато важливих винаходів. Наприклад, гордість української технічної науки — електрозварювання. У мене виник сумнів, може, у редакції «ДТ» список «Форбса» трохи дивним чином скоротили? Але навряд. Адже, приміром, до космонавтики наша країна причетна безпосередньо, і не згадати Україну хоча б побічно для всеукраїнської газети було б украй непатріотично. Тоді виникає реальніша підозра. Напевно, знаменитий американський журнал визнає важливими для людства лише винаходи співвітчизників. А якщо вони не є першопрохідцями, можна навіть їх такими зробити, хто помітить? Але так і до уточнення батьківщини слонів недалеко...