Перший механічний запис голосу людини вдалося зробити в XIX столітті на валиках із воску, а потім на не дуже міцних валиках із дуже м’яких металів. На жаль, дедалі інтенсивніша лавина удосконалень у технології запису й відтворення інформації поставила меломанів перед нелегкою проблемою: як змусити звучати довоєнну платівку чи едісонівський валик? Уже не знайдеш перших програвачів — їх викинули на смітник ще наші дідусі й бабусі.
До речі, незабаром із такою ж самою проблемою зіштовхнуться й власники колекцій записів на магнітних стрічках, оскільки магнітофони стрімко виходять з ужитку. Не менше турбот і в кінолюбителів, котрі знімали колись свої фільми на вузьку кіноплівку. Проекторів уже вдень зі свічкою не знайдеш, а перевести кіноплівку на сучасний магнітний носій або CD-диск — нелегко. Принаймні навіть у Києві непросто знайти студію звукозапису, яка візьметься за це, не кажучи вже про провінційні міста.
Інколи проблеми виникають навіть у професіоналів — недавно власники оригіналів записів розмов із Землею першого космонавта Юрія Гагаріна не могли перевести їх у нормальний формат. Певна річ, змусити звучати перші голоси, записані на едісонівські валики, — завдання взагалі надзвичайно складне. Тим паче що вони найчастіше зберігалися бозна-де й сьогодні перебувають у жахливому стані.
Тим актуальніша програма, що нею зайнявся Інститут проблем реєстрації інформації, очолюваний професором В’ячеславом Петровим. Учені працюють над поверненням до життя трьох унікальних колекцій. Перша з них, якій присвячено майже шість років роботи, — відновлення записів єврейського фольклору. «Сьогодні очищено 80 відсотків записів, — повідомив В’ячеслав Васильович. — До кінця року сподіваємося закінчити технічну частину й розпочати видання колекції. Це буде майже 100 компакт-дисків із записами пісень єврейського народу, які чудово звучать.
Ми домовилися зі Львівською музичною академією про перезапис фольклорної перлини українців Прикарпаття і Закарпаття. Спочатку було записано три тисячі валиків. Проте донині збереглося лише близько 750 валиків. Із них придатних до бодай якогось прочитання — понад 500. Вони перевезені зі Львова до київського інституту, і зараз починається їх перезапис, аби це унікальне зібрання — приблизно три тисячі мелодій — зберегти й зробити доступним для шанувальників народної музики, фахівців, композиторів. Товариство імені Т.Шевченка фінансувало виконання робіт».
До українських учених зверталися з багатьох країн із проханням очистити й відновити звучання їхніх колекцій. Після того, як вони успішно виконали замовлення зі Швеції і Данії, Польська народна бібліотека привезла в Київ 30 найцінніших валиків зі своєї скарбниці. Потім була акція, що високо підняла їхній престиж у Європі, — представник Польщі торік у листопаді на Європейській конференції продемонстрував відтворені голоси. Присутні влаштували овацію.
Недавно в Інститут проблем реєстрації інформації звернулися спеціалісти з кількох російських музеїв із пропозицією відновити шедеври зі своїх колекцій. Незабаром до столиці України має прибути перша партія унікальних фонограм, серед яких перші записи Шаляпіна, Собінова, Нєжданової. У Росії зберігається колекція з майже 12 тисяч валиків. Відомий археолог академік Янін звернувся до уряду Росії, до міністра культури України й до президента Національної академії наук із проханням створити російсько-українську програму з перезапису російських колекцій у київському інституті. Подолано останні перешкоди на шляху реалізації спільної програми.
Відрадно, що українські кібернетики в нинішній нелегкий для української науки час знайшли нішу, де почуваються впевнено й можуть достойно конкурувати з колегами з інших країн.