Проблеми глобального потепління довели свою актуальність навіть найбільш запеклим противникам скорочення емісії парникових газів. Проте продовжуються пошуки й інших методів зниження вмісту цих газів в атмосфері. Одним із найперспективніших напрямів деякі учені вважають поглинання надлишків вуглекислого газу водами Світового океану. Цей процес відбувається в природі постійно й без втручання з боку людини, але його можна значною мірою інтенсифікувати. І навіть кількома способами. При цьому основне питання зводиться до того, чи не викликає розчинення надлишкової кількості вуглекислоти в океанічних водах суттєвого дисбалансу в тамтешніх екосистемах.
Один із запропонованих способів полягає ось у чому. Вуглекислий газ збирається на промислових підприємствах безпосередньо перед викидом в атмосферу, перетворюється на рідину, а потім просто виливається в Світовий океан. Другий передбачає штучне розведення водоростей, які, випущені у «вільне плавання», самі поглинуть чималу кількість вуглекислого газу з атмосфери. Потім у процесі відмирання вони почнуть опускатися на морське дно, де надлишок вуглекислоти, накопичений клітинами водоростей, вилучатиметься з атмосферних процесів.
Ці «рацпропозиції» викликали серед учених дуже неоднозначну оцінку. Більшість екологів вважає: повертати до стійкого стану одну екосистему за рахунок розбалансування іншої, м’яко кажучи, нерозумно. Хоча в масштабах Світового океану навіть дуже великі кількості вуглекислоти здаються незначними, проте й вони здатні, на думку деяких океанологів, завдати значної шкоди, передусім, мешканцям глибинних пластів океану. Глибоководні риби, приміром, мають такий низький метаболізм, що витрачають у сотні й тисячі разів менше енергії, ніж мешканці поверхневих вод. При цьому мешканці океанічного дна мають істотно більшу чутливість до найменших змін хімічного складу води. Біологи встановили: зміна рH крові морського чорта лише на 0,3 одиниці спричиняє 50-відсоткове зниження вмісту в його крові кисню. Адже вуглекислий газ, розчиняючись у воді, утворює вуглекислоту, впливаючи тим самим на зміну рH води. З огляду на всі ці міркування, екологи висловили такий бурхливий протест, що домоглися навіть того, щоб відмовитися від початкового плану експериментального зливання 40 тонн вуглекислоти в районі Гаваїв.