Фахівці Економічної експертної платформи, до складу якої входить 14 аналітичних центрів проаналізували Національну стратегію доходів та зазначають, що Стратегія містить багато позитивних пропозицій, але й низку негативних та ризикових пропозицій. Вона напрацьовувалась у закритому режимі — без будь яких консультацій з науковцями, громадянським суспільством та представниками бізнесу. Такий неінклюзивний процес значно погіршує якість документів, підважує їхню легітимність, та ускладнює реалізації відповідних пропозицій.
Позитивні заходи:
— Забезпечити попередження та усунення корупційних ризиків у діяльності ДПС шляхом виконання Антикорупційної програми ДПС на 2023–2025 роки та її оновлення.
— Забезпечити удосконалення системи запобігання й протидії корупції у Держмитслужбі, впровадження механізмів прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у діяльності митних органів шляхом виконання Антикорупційної програми Держмитслужби.
— ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих інформаційних ресурсів незалежним адміністратором (ІТ-установою).
— Забезпечення інтеграції з європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів, системами платіжної інформації тощо.
— Забезпечити запровадження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами з метою прискорення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон.
— Забезпечити підвищення заробітної плати посадових осіб митних органів до ринкового рівня з метою підвищення ефективності роботи митних органів та доброчесності їх посадових осіб, запровадити ефективні КРІ для ДМС.
Негативні заходи:
1. Реформувати спрощену систему оподаткування (далі – ССО), звузивши сферу її застосування шляхом виключення юридичних осіб, запровадивши запобіжники для зменшення зловживань та збільшивши ефективні ставки податків до рівня загального режиму з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства.
На думку експертів — реалізація таких норм не призведе до досягнення запланованої Стратегією мети — зменшення зловживань крупним бізнесом із застосуванням ССО. Такі норми на практиці призведуть до перетворення спрощеної системи на наближену до загальної, нею не зможуть скористатися сотні тисяч малих підприємців, яких приваблювала у ССО виключно її простота, відсутність обліку та помірні ставки.
Це, своєю чергою, призведе до масової тінізації — фактично, повернення ситуації до 1999 року. Попередня спроба знищення ССО урядом Азарова в 2010 році призвела до масових протестів, і, разом з подальшим погіршенням умов ССО, закінчилася втратою 2,2 млн легальних робочих місць у мікробізнесі.
Окрім того, Україна втратить єдину перевагу, завдяки якій останні роки зростали інноваційні галузі, не набувши інших переваг (все ще корумповані податкова та митна служби, нереформована судова система, слабкий рівень держуправління). Загалом спроби утискання лише спрощеної системи оподаткування, як інструментарію потенційного (бо будь-яких розрахунків втрат бюджету не наведено) уникнення від оподаткування, без розв’язання проблеми агресивної податкової поведінки з боку великих та надвеликих компаній — є контрпродуктивними.
2. Скасування спрощеної системи для аграрного сектору, що прибере єдину перевагу українських фермерів, яка компенсувала значні дотації, які надаються аграріям країн ЄС.
3. Відновити прогресивну шкалу ставок ПДФО, що зменшує стимули до праці та створює стимули для ухилення від оподаткування.
4. В рамках боротьби з податковим боргом надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки, що також несе значні корупційні ризики.
Документ із назвою «стратегія» з індикаторами на кшталт «впродовж 2024–2030 рр.» не викликає хвилювання. А от розчарування — так. Докладніше читайте в статті Юлії Самаєвої "Націонална стратегія доходів. Гнучкий дороговказ в нікуди".