Для кращого відбору як кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, так і до Вищої Ради правосуддя, чи інших інституцій, потрібна краща якість законів та уніфікація проведення конкурсів серед кандидатів, аби в лідерів громадських думок та самих членів конкурсів не виникало сумнівів щодо якості їх проведення заявив Інні Ведерніковій в матеріалі для ZN.UA «Ефект плацебо. Що не так із судовою реформою» голова комісії, суддя Верховного суду Іван Міщенко.
«Коли мотивація (прочитання закону, - ред) політична, це призводить і до різночитань у законі, і до різних підходів до дуже схожих процедур, і, відповідно, до незадоволення від певних конкурсних процедур як із боку учасників конкурсів, так і з боку широкої громадськості», - сказав він.
За словами судді, це дуже яскраво видно на прикладі відкритості чи закритості співбесід під час різних конкурсів.
«За останній рік ми бачили різні, абсолютно протилежні підходи. Люди не розуміють, чому на одному конкурсі так, а на іншому — так. Тому уніфікація підходів та однакові правила як мінімум дадуть можливість впорядкування та будуть певним бар’єром від зловживань (або просто непродуманих рішень). Головне — дієве залучення до законопроєктної роботи експертів, які мають досвід і порад яких не можна ігнорувати», - сказав він.
Водночас залучення міжнародних експертів, за його словами, теж не є панацеєю, адже головний викликом для конкурсної комісії з відбору кандидатів до ВККС, до якої також входять міжнародні експерти, стало створення єдиної команди для ефективної роботи.
«Як тільки в комісії є поділ на «вони» і «ми», міжнародники і українці, адвокати і судді, наближені до влади чи не наближені до влади, результату не буде. Нам же вдалося створити команду», - зазначив Міщенко.
Він зазначив, що комісії вдалось відібрати 32 кандидатів, з яких Вища рада правосуддя має відібрати до ВККС 16, однак додав, що сподіватись, що наявність в комісії трьох членів-іноземців вирішить усі проблеми помилково.
«Не можна казати, що зараз ми зробимо щось одне, і це забезпечить нам результат. Очікувати від трьох людей, які походять із різних країн, що вони наведуть порядок у нас удома, — неправильно. Але якщо запрошувати іноземців і створювати з ними команду, то результат буде», - каже голова комісії.
У свою чергу член комісії та колишній прокурор із Нідерландів Роберт Брукхейсен зазначив, що спочатку почувався в комісії так, ніби його викинули серед іншої країни до людей з абсолютно різними досвідом і культурою
«Але я бачив, що з часом точки зору між іноземцями та українськими членами комісії починали зближуватися. Звісно, для цього треба було пройти певний шлях — і знання, і вивчення одне одного, і накопичення довіри. Саме через це наші рішення були достатньо незалежні і тверезі. Комісія ж без довіри зазнає краху, бо тоді між її членами відбувається війна, результатом якої завжди є компроміс. У рамках компромісу і проходять сірі конячки, чого допускати категорично не можна», - каже нідерландський прокурор.
Нагадаємо, що Вища рада правосуддя уже прийняла всі матеріали від конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККС. Зокрема розпочалися співбесіди з 32 кандидатами, з яких відповідно до законодавства саме ВРП повинна призначити 16 членів ВККС. Однак після закінчення конкурсу з’ясувалася проблема у трактуванні закону конкурсною комісією та ВРП.
Із 32 відібраних кандидатів лише 10 суддів, а 22 — представники суміжних професій: вчені, адвокати та інші. Тоді як нібито має бути пропорційно — 16 на 16. Ця розбіжність підняла хвилю обурення в частини суддівської спільноти з ключовим висновком: конкурсна комісія принизила суддів, не знайшовши в усій системі 16 гідних. А ще буцімто позбавила новостворену та реформовану ВРП можливості вибору, про що обережно, але заявив на брифінгу голова ВРП Григорій Усик.