Те, що закриття шахти — справжня проблема, українцям уже відомо. Та виявляється, й відкриття її може бути досить конфліктним процесом.
Уже близько року Північний ГЗК планує реанімувати залізорудну шахту «Первомайська». Вона розташована за 500 метрів від північного схилу його Первомайського кар’єру, технологічно пов’язана з ним, експлуатується одне рудне тіло.
Та й видобувалася руда фактично під Первомайським кар’єром. За словами генерального директора ВАТ «Північний ГЗК» Олександра Вілкула (він очолює і ВАТ «Центральний ГЗК»), щороку під час розгляду та узгодження планів розвитку гірничих робіт у Державному комітеті з нагляду за охороною праці підприємство зобов’язують вести роботи на Первомайському кар’єрі з урахуванням шахти «Первомайська».
Ще влітку 2004 року Північний ГЗК подав заявку в Державний комітет України з геології та використання надр. Підготовлено документи на одержання ліцензії на розробку родовища, де раніше видобувалася руда шахтою «Первомайська».
Проте таке стрімке відродження шахти породило низку питань. На неї з’явилися й інші претенденти — Маріупольський меткомбінат імені Ілліча та структури Полтавського ГЗК.
Руда потрібна всім, це зрозуміло, але тоді необхідно розв’язати низку проблем. Відновлення видобутку руди на шахті потребує коригування планів розвитку Первомайського кар’єру. Як, наприклад, здійснюватиметься технологічна координація роботи шахти й кар’єру — починаючи з вибухів і закінчуючи вийманням руди?
Якщо розробку родовища на «Первомайській» вести неправильно й не синхронізовано з Північним ГЗК, не виключена навіть техногенна катастрофа. Відверто кажучи, уявити, як два власники риють, причому застосовуючи вибухівку, один і той самий пласт, досить важко...
— Ми одержали всі можливі дозволи на експлуатацію цих родовищ, — стверджує пан Вілкул. — Це і дозвіл екологічної інспекції, Держнаглядохоронпраці, територіального гірничого округу, місцевої виконавчої влади, обласної ради.
Більше того, глава комітету Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак вважає, що подальший розвиток Первомайського кар’єру просто неможливий без об’єднання його з шахтою «Первомайська-1». Відповідно до підготовленого ним проекту, на першому етапі необхідні відносно невеликі обсяги прохідницьких робіт для збійки з відкритими гірничими розробками Первомайського кар’єру Північного ГЗК. Це дозволить використовувати стовбури шахти та підземні виробки для провітрювання нижніх горизонтів кар’єру, відкачування води та доставки матеріалів. Одночасно ведеться розроблення кар’єру з подальшою видачею залізної руди через потужні стовбури шахти «Первомайська». І паралельно протягом двох років відновлюється підземний видобуток руди на самій шахті.
Цей проект вважає перспективним і один із головних ентузіастів ідеї відродження шахти народний депутат Вадим Гуров. Щоправда, нині, як голова наглядацької ради Полтавського ГЗК, він представляє радше інтереси конкурентів. Утім, не заперечує, що Північний ГЗК — найкращий претендент на шахту.
За словами Вілкула, Північний ГЗК готовий розпочати відбудовні роботи на шахті «Первомайська» вже цього року, протягом двох років розпочати видобуток руди й у найкоротший час вивести шахту на проектну потужність 5 млн. тонн руди на рік.
Вартість проекту з відновлення роботи шахти перевищує 400 млн. грн. Та в колективу є гарантії від інвестора, компанії «Систем Кепітал Менеджмент», у тому, що фінансування проекту в належному обсязі буде забезпечено. Кошти планує виділити власник, а також сам ПівнГЗК, чистий прибуток якого 2004 року становив 546,3 млн. грн.
Гірники вже звернулися до Кабінету міністрів України, Міністерства промислової політики, Фонду державного майна з проханням урахувати намір Північного ГЗК при проведенні тендера на придбання або оренду шахти. Єдине, на чому вони наполягають, — щоб конкурс був відкритим.
— Ми не боїмося конкуренції, — каже Олександр Вілкул. — Ми очікуємо, що саме Північний ГЗК одержить ліцензію на відновлення видобутку руди на шахті на відкритому та прозорому конкурсі. Хотів би наголосити: саме на відкритому та прозорому, і ми зможемо взяти в оренду або викупити на відкритому тендері наземні комплекси шахти «Первомайська». Адже за роки роботи шахти вся руда, видобута «Первомайською», перероблялася саме на рудозбагачувальних фабриках Північного ГЗК, ми є природним покупцем. І з огляду на це готові заплатити більше за інших претендентів. Окрім того, саме наш колектив зможе ефективніше експлуатувати це родовище й у результаті заплатить більше податків у бюджет.
Яку суму одержуватиме держбюджет після введення Північним ГЗК у дію шахти «Первомайська»? Більш як 180 млн. грн. тільки податкових відрахувань. Нині держава щороку витрачає близько 10 млн. грн. на шахту та зарплату працівникам, які підтримують її в режимі гідрозахисту. Після запуску «Первомайської» більш як дві тис. людей одержать роботу з найвищою зарплатою в підземному Кривбасі. Не кажучи вже про те, що в Північного ГЗК є досвід реанімації покинутої шахти імені Орджонікідзе, яка сьогодні видобуває 1,6 млн. тонн руди на рік.
— Ми поважаємо іллічівців, — продовжує генеральний директор ВАТ «Північний ГЗК», — але на шахті «Первомайська» немає багатої руди, яку можна застосовувати в доменному виробництві. Там залишилися магнетитові кварцити. Ця сировина стане придатною для металургів, пройшовши стадію збагачення на фабриках, яких у ММК ім. Ілліча немає.
Не кажучи вже про те, що збагачення руди з низьким вмістом заліза — це високовідхідне виробництво. Потрібно буде виділити сотні гектарів землі, побудувати нове хвостосховище. Фактично необхідне будівництво нового ГЗК за два кроки від існуючого. Навряд чи це потрібно Україні. Я не бачив ні бізнес-плану меткомбінату ім. Ілліча, ні техніко-економічного обгрунтування. Боюся, що його просто не існує...
Водночас Північний ГЗК має у своєму розпорядженні всі дробильні й збагачувальні потужності та знає, як переробляти руду шахти «Первомайська». Запропоновано свій бізнес-план, техніко-економічне обгрунтування в документах, поданих на здобуття ліцензії.
Як відомо, уряд декларує максимальну відкритість при проведенні тендерів на експлуатацію надр. Гірники розраховують на те, що він дотримає свого слова.