Буває, що лихо не без добра. У лютому сесія Львівської міськради проголосувала за звернення до Президента з проханням ініціювати передачу енергопостачальної компанії «Львівобленерго» в комунальну власність міста. Звернення направили і прем’єру Юлії Тимошенко, і до Національної комісії з регулювання електроенергетики.
Приводом стала явно ненормальна ситуація, що склалася. Місто накрила хвиля відключень. Відповідно до заяви мера міста, «попри 100-відсоткову оплату з боку спеціалізованих тепло- й водопостачальних підприємств, 2005 року 95 разів припинялося енергопостачання підприємства «Львівтеплоенерго». Місцевий водоканал відключали 118 разів». І хоча можливість реприватизації обленерго малоймовірна, звернення все-таки відіграє роль у наведенні порядку в енергокомпанії. Становище, за якого держава, маючи майже 27% акцій обленерго, не може ні на що реально впливати, уже нікого не влаштовує...
Після силового захоплення обленерго в 2002-му контроль над ним здійснює група офшорних компаній, котрих експерти та преса вперто пов’язують із групою Суркіса—Медведчука.
Збори акціонерів не проводяться вже кілька років, отож зрозуміти, що відбувається на підприємстві, важко. Відповідно до документів, поширених енергокомпанією за 2000—2003 роки, лише один рік вона працювала прибутково. Втім, навіть за цей період скарбниця дивідендів не отримала...
Групу акціонерів, яка має приблизно третину голосів, повністю усунули від участі в управлінні компанією. Щоправда, у цьому разі львів’яни не самотні: таке саме становище склалося практично в усіх шести обленерго, приватизованих до 2000 року. Державі в них відводиться роль стороннього спостерігача. Навіть у «Тернопільобленерго», де держпакет становить понад 50% статутного фонду.
Між іншим, торік через ці шість обленерго пройшло 12,8 млрд. кВт-год. електроенергії. Для кількох мільйонів абонентів. Отож контроль над процесами, які відбуваються в них, — це справді питання енергетичної безпеки країни.
Перевірка фінансового стану обленерго обіцяє бути не нудною. Так, за даними самих компаній, сумарний непокритий збиток шести компаній на 1 жовтня минулого року становив 423 млн. грн., тобто дорівнював бюджету середньої області. Яким чином було досягнуто такого чудового результату — питання аж ніяк не пусте...
Уже перші спроби більшості акціонерів відновити контроль над захопленими два роки тому компаніями виявили цікаві деталі. З’ясувалося, «Тернопільобленерго» уклало кредитний договір із кіпрською компанією на 10 млн. дол. При цьому відповідно до його початкових умов лише відсотки за п’ятилітній період досягли б 9 млн. дол. Природно, представників держави, як і інших акціонерів, про такі дрібниці не інформували. В обленерго були вже й спроби знищення фінансових документів.
До речі, деякі депутати з фракції СДПУ(о) в буквальному значенні грудьми прикривали нинішніх управляючих. А пізніше сприяли заходженню на обленерго груп «силової підтримки». І треба визнати, поставленої мети домоглися: групи, котрі захопили обленерго 2002 року, мають ще як мінімум два-три тижні для господарювання в 2005-му.
Нині ситуацією на об’єктах зацікавилися й інші народні обранці. Так, депутат із групи «Центр» Василь Гаврилюк просить міністра внутрішніх справ забезпечити безперешкодний доступ призначених акціонерами голів правління Сергія Ігнатенка й Ярослава Дзивідзинського до управління «Полтаваобленерго» та «Прикарпаттяобленерго». Водночас МВС пропонують забезпечити виведення з території «Полтаваобленерго» осіб, які незаконно утримують енергокомпанію, і порушити проти них кримінальної справи.
Гаврилюк також просить спікера Володимира Литвина сприяти розгляду питання про порушення кількома представниками фракції СДПУ(о) депутатської етики на засіданні профільного комітету Ради. Своє звернення він направив також у Раду національної безпеки й оборони, Генпрокуратуру та СБУ.
Наскільки швидко це допоможе розв’язати проблему, сказати важко. Проте вічно ігнорувати інтереси держави також навряд чи вийде. Усе-таки часи сильно змінилися, і навіть об’єднаної соціал-демократичної підтримки може не вистачити.
Власне кажучи, розстановку сил у компаніях мають прояснити збори акціонерів, намічені на другу половину березня. Якщо, звісно, вони відбудуться. Справа ускладнюється тим, що реєстри акціонерів незаконно передані іншому реєстратору, а існуючу постанову суду про їхнє повернення законному реєстратору проігноровано. Хто значиться в цих реєстрах, точно невідомо. Хочеться вірити, що державу не викреслили.
А тепер про потенційно неприємний корпоративний сюрприз для нинішніх господарів становища. Днями Кабінет міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради проект змін до закону «Про господарські товариства», яким пропонується знизити кворум на загальних зборах акціонерів від 60 до 50%. Іншими словами, блокувати збори незабаром стане складніше, а отже, зросте роль як державного пакета, так і акцій невеликих акціонерів.
Енергетика потроху починає позбавлятися старої спадщини. Про забуті свого часу пакети вже пригадали. Що вже саме по собі непогано…