Чергові загальні збори акціонерів ВАТ «Укртелеком», які почалися 30 березня, укотре не було доведено до кінця. Встигли заслухати лише п’ять питань порядку денного з одинадцяти. Потім головуючий на заході керівник компанії Георгій Дзекон оголосив, що «у зв’язку з тим, що Кабінет міністрів 29 березня 2007 року доручив Фонду держмайна узгодити зміни до статутних документів компанії, ФДМУ прийняв рішення зробити перерву для такого узгодження». Продовжити роботу зборів планувалося через тиждень, проте з огляду на політичну ситуацію в країні ця відстрочка може затягтися.
Нагадаємо, торік «Укртелеком» уже проводив «двосерійні» збори (див. «ДТ», №23 від 17 червня 2006 року). І теж через втручання Кабміну. Тоді уряд не встиг затвердити фінансовий план компанії на 2006 рік, і акціонерам довелося затриматися з обговоренням безлічі стратегічних питань. Злі язики навіть казали, що збори можуть узагалі не закінчитися: з’явилася інформація про судові рішення за позовами рядових акціонерів «Укртелекому», які забороняють зборам і спостережній раді приймати будь-які рішення.
До речі, крапку в цих судах не поставлено й досі. На останніх зборах цю тему порушили, коли заслуховувався звіт спостережної ради (СР) компанії. Голова СР, радник президента Юрій Рубан, скромно всміхаючись, розповів присутнім, що через судові рішення можливості збиратися в спостережної ради не було, а тому конкретна робота не велася. «Я намагався зустрітися з акціонерами, які подали ці позови, щоб вислухати їх, проте зв’язатися з ними не вдалося», — поскаржився Ю.Рубан.
Однак голова правління «Укртелекому» Г.Дзекон поставив питання про затвердження звіту спостережної ради на голосування. «Так що ж затверджуємо?» — зашептали акціонери, проте рішення «затвердити» було прийнято більшістю голосів. Нагадаємо: на зборах акціонерів «Укртелекому» держава в особі ФДМУ голосує 92,86% акцій, а тому присутність інших акціонерів для проведення зборів необов’язкова.
Нинішня перерва під час зборів означає, що вже прийняті на них рішення — затверджені фінансовий звіт і баланс компанії за 2006 рік, звіти ревізійної комісії і СР, а також рішення про розподіл прибутку — ще не набрали сили. Зокрема, лише в перший робочий день після закінчення зборів почнеться виплата дивідендів акціонерам «Укртелекому».
Дивідендів цього року вирішено виплатити небагато. На ці цілі має бути спрямовано 154 млн. грн. — 30% від затвердженого акціонерами обсягу чистого прибутку компанії, який за підсумками року становив 513 млн. грн. На одну акцію компанії (номінальною вартістю 25 коп. і ринковою — 1,14 грн.) припадає прибуток 0,82 коп. На середній пакет акцій, що перебуває у власності середньостатистичного працівника «Укртелекому», припадає прибуток 25 грн. Можна сходити в гастроном — обмити одержання дивідендів...
Частка компанії в доходах державного бюджету України також невелика — менше 0,1%. До речі, з 2000 року, коли «Укртелеком» почав виплачувати дивіденди, на ці цілі було спрямовано 1,77 млрд. грн. При цьому держбюджет одержав від компанії 1,66 млрд. грн.
Також 5% чистого прибутку (25,6 млн. грн.) вирішено спрямувати до резервного фонду компанії, 40% (205,3 млн.) — на розвиток і ще 25% прибутку (128,3 млн. грн.) — до фонду заохочення працівників «Укртелекому».
Голова ревізійної комісії ВАТ «Укртелеком» Георгій Лозинський традиційно наголосив на низці порушень у діяльності компанії. Наприклад, зі звіту в звіт кочує запис, що автопарк центрального офісу «Укртелекому» не зазначає пункт призначення і дальність поїздок у дорожніх листах. Це яскравий показник того, що ревізійна комісія в компанії працює для галочки. І її звіти не мають жодних правових наслідків. Що вже казати про те, як «на стадії укладання й виконання окремих договорів не завжди дотримують фінансових інтересів підприємства в частині прийняття невигідних умов оплати й термінів виконання робіт у частині поставок устаткування», або про купівлю непотрібного устаткування, яке роками лежить на складах... Пригадується історія, як нещодавно зі складу однієї з найбільших «укртелекомівських» регіональних дирекцій було продано на брухт партію справних таксофонів виробництва «Телекарт».
Радує, що, згідно з доповіддю голови правління компанії, 2006 року «Укртелеком» активно впорядковував правоустановчі документи на об’єкти нерухомості (2256 шт.) і земельні ділянки (1189 шт.), що їх використовує компанія. Це залишає менше шансів на тіньову приватизацію цих активів. До речі, доходи від здачі в оренду приміщень «Укртелекому» становили торік 51,6 млн. грн. А в міру звільнення великих площ у будівлях колишніх аналогових АТС у зв’язку з їх заміною на малогабаритні цифрові станції ці доходи тільки зростатимуть. І, можливо, через кілька років перевищать доходи від надання власне телекомунікаційних послуг.
Тому що фінансові показники «Укртелекому» продовжують погіршуватися. Дохід хоч і зріс порівняно з позаминулим роком, але лише на 120 млн. грн. (близько 1,5%). Чистий прибуток знизився на 100 млн. грн., або на 20%. «Триває наростаюче падіння трафіка в мережах компанії за рахунок перетоку його до мобільних операторів», — повідомив Г.Дзекон. І зазначив, що в людей сформувалася звичка дзвонити не по фіксованих телефонах, а по мобільних.
Зростання доходів від надання нових послуг, яке мало б компенсувати падіння доходів від міського трафіка, відбувається повільніше, ніж хотілося б. Попри те, що кількість абонентів широкосмугового доступу зросла за рік усемеро, а дохід від них становив 317 млн. грн., це лише 4% від загальних доходів компанії... І хоча «Укртелеком» увів торік 605 тис. номерів, приріст телефонних апаратів становив лише 328 тис., що на 53 тис. менше, ніж позаминулого року.
Інвестувати у фіксований зв’язок стає невигідно, і Г.Дзекон навіть заявив, що порушуватиме перед державними органами питання про те, що телефонізація компанією окремих регіонів має здійснюватися тільки після ретельного техніко-економічного обгрунтування. Було порушене питання й про чималу дебіторську заборгованість перед «Укртелекомом», яка становить майже мільярд гривень. Обидва ці пасажі можуть говорити про намір керівництва компанії якщо не зняти, то послабити так званий соціальний прес, що знижує прибутковість оператора.
І все ж, кому й навіщо знадобилося «підвішувати» збори акціонерів? Експерти сходяться на думці, що готується зміна керівництва. Як мінімум, її спостережної ради (хоча «Укртелеком» чудово продемонстрував, що може працювати взагалі без цього органу). Як максимум — і голови правління. Мета — контролювати приватизацію компанії.
Нині спостережну раду очолює близький до президента Юрій Рубан. Серед тих, кому можуть доручити «наглядати» за компанією, називають Сергія Льовочкина й Олександра Третьякова, які вже були на цій посаді. Втім, її може посісти і хтось близький до одного з імовірних покупців акцій «Укртелекому» — «СКМ» або «Системи».
Невідомо, як вплине на урядові плани продажу «Укртелекому» розпуск парламенту. Можливо, загальмує. А можливо, і навпаки: під шумок легше провести певні рішення.
Точку зору «ДТ» із приводу продажу акцій «Укртелекому» на українських і Лондонській біржах, висловлену в минулому номері, підтвердив на своїй прес-конференції минулої середи депутат від «НУ», голова парламентської контрольної комісії з питань приватизації Олександр Бондар. За його словами, для первинного розміщення акцій (IPO) на головному майданчику Лондонської біржі треба дотриматися низки умов, що потребує тривалого часу. І цього року такий сценарій для «Укртелекому» нездійсненний. Проте розміщення акцій компанії «на позабіржовому майданчику» не потребує дотримання таких суворих умов і цілком може бути виконане.
Щоправда, для реалізації такої схеми, за словами О.Бондаря, потрібен посередник. «Треба державний пакет передати якійсь структурі, котра продаватиме ці акції на повторному ринку», — каже екс-керівник ФДМУ. Проте, за його інформацією, вітчизняна правова база поки що не дозволяє реалізувати цю операцію. Тому найближчим часом будуть ініційовані відповідні зміни до законодавства.
До того ж ця схема, на думку О.Бондаря, досить ризикована, бо дуже багато залежить від сумлінності посередника. «Якщо ця структура буде ненадійною, створеною на один день, вона може з цими акціями зникнути взагалі», — прогнозує депутат. Навіть якщо розміщення відбуватиметься за допомогою депозитарних розписок великого західного банку, недоцільно випробувати схему розміщення держакцій на західних майданчиках на прикладі такого підприємства, як «Укртелеком», вважає Олександр Миколайович.
…А великий західний банк — не обов’язково гарант прозорості. Пригадаймо тонку історію відносин австрійського Raffеizen і «РосУкрЕнерго»...
Олександр Бондар також зазначив, що з допомогою продажу на позабіржових майданчиках легше приховати реального покупця акцій. «Я гадаю, є конкретні покупці, які, прикриваючись Лондонською фондовою біржею, придбають на її резервному майданчику акції «Укртелекому» за потрібною їм ціною», — сказав Бондар. А пакет у розмірі 5%, що його продаватимуть в Україні, призначено для відволікання уваги...
Є, правда, ще один варіант розвитку подій, про який експерти кажуть, як про доволі ймовірний. Так от, складнощі прозорого продажу акцій на міжнародній біржі ми вже розписали, і до цієї процедури буде багато запитань. Стратегічному інвесторові прозоро продати компанію теж не вдасться, та й не потрібна вона нікому. Тому цілком імовірно, що ФДМУ обмежиться продажем кількох півпроцентних пакетів на ПФТС. І, наприклад, оголосить про те, що «Укртелеком» таки готуватиметься до IPO, причому вже як мобільний оператор і системний інтегратор. Років десь через три. Саме до десятої річниці початку передприватизаційної підготовки... А сьогодні в компанії все залишиться по-старому.