Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд, у разі початку його функціонування, може вирішити багато екологічних проблем Кривбасу, вважає член-кореспондент НАН України, екс-міністр промисловості Валерій Мазур.
«Криворізький ГЗКОР при використанні як сировини окислених руд із відвалів має вирішувати екологічні проблеми Кривбасу, зокрема і шляхом можливого скорочення та закриття фізично зношених, застарілих аглофабрик (підприємств, що займаються підготовкою сировини в металургії)», — вважає Мазур.
У зв’язку з цим екс-міністр промисловості України категорично відкидає можливість переведення комбінату на використання російської залізорудної сировини. «Заміна криворізьких окислених руд російським залізорудним концентратом не відповідає національним інтересам України, не відповідає ідеї будівництва комбінату», — стверджує він.
На його думку, введення в експлуатацію КГЗКОРу дозволить ослабити техногенне навантаження, яке створюють сховища відходів гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу на екологію регіону.
«Сьогодні наповнення хвостосховищ ГЗК Кривбасу досягло критичної межі, але шлами в них продовжують скидати. Це загрожує техногенною екологічною катастрофою, але всі заплющують очі і сподіваються, що пронесе», — стверджує Валерій Мазур.
Спорудження КГЗКОРу почалася в 1985 році з метою переробки окислених руд, які видобувалися разом із звичайними, магнетитовими, і складувалися у відвали. У 1998 році будівництво було припинене. На даний момент постало питання про добудову комбінату, для роботи якого накопичилося більше 2,5 мільярдів тонн окисленої руди.
Президент України Віктор Ющенко своїм указом від 2 жовтня 2007 року дав указівку Фонду державного майна України призупинити будь-які дії щодо держмайна КГЗКОР.
Докладніше про перспективи КГЗКОРу читайте в матеріалі Валерія Мазура «Кого збагачують гірничо-збагачувальні комбінати України?» у свіжому номері «ДТ».