UA / RU
Підтримати ZN.ua

Дарницька ТЕЦ: рік у помаранчевих тонах

Навесні минулого року Дарницька ТЕЦ відзначила піввіковий ювілей. З цього приводу на стіну машинного залу повісили велику цифру «50», досить випадково пофарбувавши її в помаранчевий колір...

Автор: Георгій Малинський

Навесні минулого року Дарницька ТЕЦ відзначила піввіковий ювілей. З цього приводу на стіну машинного залу повісили велику цифру «50», досить випадково пофарбувавши її в помаранчевий колір. Через кілька місяців виявилося: як у воду дивилися...

Утім, 2004 рік для станції запам’ятався не тільки забарвленням стін. Завершився один із найнепростіших періодів історії підприємства — «канадський». Розставання вийшло невеселим, але воно було неминучим. Канадська компанія Nortland Power так і не виконала проанонсовану інвестиційну програму. Замість обіцяних 150 млн. дол. реально за вісім років надійшло близько мільйона. Проте весь цей час канадці управляли підприємством. І ситуація, коли це робилося фактично за гарні очі, не могла тривати нескінченно довго...

Фонд держмайна кілька разів порушував питання про необхідність внесення інвестицій, і, нарешті, влітку минулого року частку канадців переглянули відповідно до їхнього внеску. У результаті замість контрольного пакета в колишнього головного акціонера залишилося близько 2% акцій ТЕЦ. Це не викликало в них захоплення, і розпочалися суди. У листопаді—грудні стало трохи не до цього, але з початку року процес, що називається, пішов. На захист знехтуваних прав інвестора почали висловлюватися депутати; посол Канади написав лист Президенту. З’явився і лист від імені трудящих, адресований Юлії Тимошенко.

В усіх цих зверненнях можна виокремити три основні претензії канадської сторони до інших акціонерів станції та її менеджменту: ТЕЦ намагаються фіктивно збанкрутити, станція торік уклала непомірно великий контракт на постачання вугілля і, нарешті, ТЕЦ сьогодні перебуває в жалюгідному технічному стані, що може призвести до масштабної аварії.

Крім того, невеличку «шпильку» було адресовано столичній владі, яка зовсім нічого не робить для наведення порядку на об’єкті, що відіграє важливу роль у забезпеченні міста теплом. Що загалом зрозуміло, з огляду на те, що пан Омельченко впродовж, як мінімум, останніх п’яти років без пієтету ставився до канадських акціонерів Дарницької ТЕЦ, вимагаючи відібрати в них пакет акцій за невиконання інвестзобов’язань на користь міста: «Канадська сторона не виконала жодної умови інвестиційного договору, а є закон — якщо не виконується інвестиційний договір, то будь-який суд має прийняти просте рішення — перервати умови договору та стягнути з інвестора збитки». Мера давно дратує навіть сама назва «УкрКан-Пауер».

Найсерйозніше обвинувачення — це, звісно ж, фіктивне банкрутство. Проте, як стверджує голова правління ЗАТ «УкрКан-Пауер» Юрій Коляда, «обсяг і структура наявної кредиторської заборгованості не дає жодних підстав навіть гіпотетично говорити про банкрутство ТЕЦ». Наші спроби з’ясувати в господарських судах Дарницького й Деснянського районів, чи порушувалася справа про банкрутство «Укр-Кан Пауер», дали однозначну відповідь: «Ні, не порушувалася».

Ситуація з контрактом на постачання палива менш райдужна. Справді, такий документ був підписаний торік улітку та передбачав забезпечення станції вугіллям у розмірі приблизно річної потреби станції. На Дарницькій ТЕЦ необхідність укладення цього договору пояснюють підготовкою до опалювального сезону, який цього тижня завершився. Проте в ході бурхливих подій кінця року (шахти Донбасу то здійснювали відвантаження вугілля, то припиняли його) контракт виконувався погано, і справа вже дійшла до суду. Добре вже те, що 300 тис. споживачів тепла (близько тисячі багатоповерхових будинків) на київському Лівобережжі цього не відчули, і зима, що затяглася, минула для них нормально.

Більш того, теплопостачання було явно кращим, ніж у зоні обслуговування «Київенерго». Коли в січні-лютому останньому знижували тиск газу й батареї в центрі міста ставали відчутно холоднішими, Дарницька ТЕЦ працювала нормально. Боргів за газ у неї не було, відповідно, і «Нафтогаз України» не обмежував її споживання.

Щоправда, на самій станції на запитання: «Чому ви спрацювали в нинішньому опалювальному сезоні краще, ніж «Київенерго?» — реагують дуже нервово й просять не сварити з колегами та міською владою.

— Ми — частина єдиної системи теплопостачання міста, і тут не може бути розмов, хто кращий, а хто гірший. Коли проблеми виникають у нас, нам допомагає «Київенерго», виникають проблеми в них — ми допомагаємо. Від проблем у нашій роботі ніхто не застрахований, — стверджує Юрій Коляда.

Що ж до відомостей про зрив ремонтної кампанії на ТЕЦ, то її керівництво категорично заперечує цю інформацію. На станції справді дуже багато зношеного устаткування. Чимало котлів мають напрацювання 300 тис. годин, що майже вдвічі перевищує проектний рівень. І з кожним роком такого устаткування стає дедалі більше й більше. Наприкінці 80-х був розроблений проект реконструкції станції, та в результаті все це так і залишилося на папері.

Потім був проект канадських акціонерів, але обіцяні ними інвестиції на станцію так і не прийшли. Більше того, сьогодні, за словами Юрія Коляди, необхідності в потужностях для згладжування пікових навантажень енергосистема столиці (на відміну від 1996 року, коли прийшли канадці. — Авт.) не відчуває. Інше питання, що інтенсивність використання устаткування останнім часом помітно зросла. Якщо ще кілька років тому в роботі було задіяно від третини до половини устаткування, то нинішньої зими станція працювала практично на повну потужність. При цьому з урахуванням прискореної забудови прилеглих районів навантаження зростатиме.

У зв’язку з цим на станції розробили п’ять технічних проектів, спрямованих на підвищення надійності та екологічності устаткування. Модернізують газове господарство. Значні кошти планують вкласти й у боротьбу із втратами тепла під час його передачі. До початку липня львівська компанія «Техенерго» проведе на Дарницькій ТЕЦ технічний аудит устаткування, що допоможе оптимізувати витрати.

Усього ж у найближчі три роки на програму модернізації буде потрібно близько 50 млн. грн. інвестицій. Завдяки цьому ресурс устаткування продовжать до 2020—2025 року. Звичайно, на тлі обіцяних канадцями 150 млн. дол. нинішня сума капвкладень (близько 9,5 млн. дол.) виглядає набагато скромніше. Проте не варто забувати, що реалізація цих інвестиційних планів не вимагає зміни тарифів. Озвучена раніше канадцями пропозиція подвоїти тарифи ні до чого, крім конфлікту з Київрадою і НКРЕ, не призвела.

Втім, не все так просто. І річ навіть не в тому, що президент компанії Northland Power пан Темертей є членом Консультативної ради з питань іноземних інвестицій в Україну і координатором дорадчої групи «Канада—Україна». Понад те, він справді досить відомий бізнесмен у канадській провінції Онтаріо. Проте з інвестиціями в Україні в нього чомусь не склалося.

Судячи зі звернень до Президента та прем’єра, ініційованих іноземним інвесторам, канадська сторона не хоче відмовлятися від боротьби й готова використовувати з вигодою для себе як «постреволюційний синдром», так і чинник виборів майбутнього року. Причому не стільки парламентських, скільки до Київради.

З огляду на те, що в цьому конфлікті Омельченко зайняв досить чітку та однозначну позицію, знайдеться чимало людей, готових представити його як ворога зарубіжних інвестицій взагалі і закордонної української діаспори зокрема. Чи просто погріти руки біля чужого вогнища. Те, що привід притягнуто за вуха, для політичних розбірок — річ десята. Проходило й не таке. Тим паче на тлі розмов про реприватизацію, що тривають уже кілька місяців і сприймаються не інакше, як «усе забрати та переділити».

Головне, аби при цьому не забули про те, із чого почали, — про розвиток ТЕЦ, про ті самі ремонти. Не варто забувати, що це тепло для Лівобережжя Києва. Нарешті, робочі місця для 600 чоловік. Станція та столиця вже ситі донесхочу обіцянками — час працювати.

Довідка ДТ:

Дарницька ТЕЦ (ЗАТ «Енергетична компанія «Укр-Кан Пауер») призначена для теплопостачання промислових підприємств і житлових масивів Дарницького і Дніпровського районів міста. Встановлена теплова потужність — 1080 Гкал/год. (зокрема, 840 Гкал/год. — для гарячого водопостачання). Електрична потужність — 160 МВт. Основне паливо — донецький антрацит, допоміжне — природний газ.

Статутний фонд компанії — 82,5 млн. грн. Частка Фонду держмайна — 34,3%. У 2004 році ФДМ розірвав договір купівлі-продажу 51-відсоткового пакета акцій, укладений раніше з канадською компанією Nortland Power Darnytsia Inc. Власником Nortland Power є громадянин Канади Джеймс Темертей.