Нинішня правова невизначеність у земельних відносинах породжує чимало парадоксів. Хоча відповідно до Земельного кодексу продаж земельних ділянок має здійснюватися на конкурентній основі (земельні торги), на практиці все відбувається інакше. Найпривабливіші ділянки землі прибирають до рук приватні структури за тіньовими схемами, не приносячи адекватних надходжень до бюджетів, а вкрай рідко проведені аукціони, як і раніше, сприймаються немов щось екзотичне.
В окремо взятому регіоні — Київській області — спробували змінити існуючу практику. З цією метою було розроблено і затверджено «Тимчасовий порядок продажу земельних ділянок у Київській області на земельних аукціонах». На його основі в останній четвер минулого року відбулися торги, на яких були продані вісім земельних ділянок у Вишгородському і Білоцерківському районах. Та аукціон породив більше запитань, аніж відповідей.
Ні, сам захід пройшов гладесенько-рівнесенько. Учасники торгів і представники ЗМІ, які зібралися в конференц-залі «Галактика» готелю «Братислава», слухняно відключили за вимогою організаторів технічні засоби запису та зв’язку. Було чути лише голос ліцитатора, який представляв не дуже звичайний для біржі товар, і розмірно стукав молоток, фіксуючи продаж чергового земельного лота. Ні запеклої боротьби, ні чогось схожого на купівельний азарт не спостерігалося. Кожний окремий раунд, як правило, закінчувався на другому-третьому аукціонному кроку, який, залежно від стартової вартості ділянок, становив відповідно 100, 50 і 25 тис. грн.
Хоч скільки намагався ліцитатор зацікавити учасників, вище певного рівня ціни не зростали. У результаті до стартових у розрахунку на кожний лот додавалося не більше 200 тис. грн. Восьми- і дев’ятигектарні ділянки, що в селі Нові Петрівці Вишгородського району, за стартових 2,080 млн. і 2,3 млн. грн. були продані відповідно за 2,280 і 2,5 млн. А восьмигектарні ділянки, що розташовані на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району, за початкової ціни кожного в 2,52 млн. — за 2,72 млн.
Монотонний перебіг торгів дещо порушив хіба що продаж найменшої земельної ділянки в 1,58 га. Заключний удар молотка пролунав лише після четвертого аукціонного кроку. У результаті ділянка за стартової ціни в 540 тис. грн. пішла за 640 тис.
З чинною атмосферою в залі різко контрастували пристрасті, які вирували за його межами. Керуючись вказівкою організаторів, охорона не пускала до залу депутатів, що представляють регіони, земельні ділянки яких було виставлено на торги. За компанію з ними на аукціон не потрапили й представники окремих ЗМІ, помічені в спілкуванні з «порушниками спокою».
Водночас з торгами відбувалося засідання сесії облради, на якому, зокрема, було заслухано інформацію щодо проведення аукціону. Сесійний зал перетворився на дискусійний клуб, а звістка, що земельний аукціон відбувся, але депутатів і деяких представників ЗМІ до залу не пустили, підлила масла у вогонь. Ситуація ускладнилася тим, що з боку облдержадміністрації, яка виступила організатором торгів, нікому було зі знанням справи прокоментувати те, що сталося: у залі не було ні губернатора, ні його заступника, ні навіть чиновника, який відає земельними питаннями.
Зате опоненти виявилися «на коні». Виступаючи від імені тимчасової комісії, депутат Василь Мельник дійшов висновку, що аукціон проведений непрозоро, із порушенням законів. Не заспокоїла депутатів і позиція обласної прокуратури, яка базувалася на тому, що «усіх документів ще немає», «питання досліджується» і «ретельна перевірка» того, що сталося, відбудеться пізніше. У результаті облрада зняла із себе відповідальність за проведення земельних аукціонів, висловивши недовіру заступнику голови облдержадміністрації Анатолію Юркевичу і начальнику головного облуправління земельних ресурсів. Надходили пропозиції і про висловлення недовіри голові облдержадміністрації Євгену Жовтяку. Але головуючий Микола Примаченко від таких пропозицій ухилився...
Причини протестів, неприйняття дій організаторів торгів різні. У Білій Церкві частина жителів негативно ставиться до намірів побудувати на околиці міста електросталепрокатний завод. Шкарівська сільрада, на землях запасу якої планується розмістити підприємство, дав відповідне узгодження. Та оскільки відведені земельні ділянки розташовані в п’яти кілометрах від села, а від Білої Церкви — усього в якихось ста метрах, а кордони між населеними пунктами залишаються неузгодженими, то в справу втрутився орган самоврядування найбільшого міста обласного підпорядкування.
23 грудня минулого року сесія Білоцерківської міськради прийняла рішення наполягати на тому, щоб Шкарівська сільська і Київська обласна ради відкликали свої рішення про узгодження виділення земельних ділянок для продажу на аукціоні. Аргументація? Біла Церква і так перенасичена підприємствами підвищеної екологічної небезпеки. Сесія доручила своїм представникам відвідати земельний аукціон і довести до його учасників думку міськради. Депутати Білоцерківської міськради Валерій Рабенок і Віктор Вакуленко, коментуючи хід торгів, висловили обурення тим, що в зал, де проходили земельні торги, їх не допустили.
Зовсім інша ситуація склалася у Вишгородському районі. У виставленої на торги землі виявилася складна історія. На неї претендує ЗАТ «Промислово-технологічний парк «Київщина», якому в колишні часи вдалося отримати від обласної влади узгодження на розміщення об’єкта, що передбачає оренду ділянки землі терміном на 49 років. Та влітку 2005-го це розпорядження було скасовано. Оголошення торгів лише загострило боротьбу за ділянки. І 23 грудня сесія Київської облради приймає рішення про припинення призначених за розпорядженням голови облдержадміністрації земельних аукціонів.
Різна ціна землі, яку купують на аукціоні й отримують в оренду на неконкурентній основі, й стала рушієм подальшого розвитку подій. Зокрема й у судовій сфері. Печерський райсуд міста Києва за позовом ЗАТ «Промислово-технологічний парк «Київщина» до голови Київської облдержадміністрації призначив попередній розгляд справи на 11 січня 2006 року. Однак при цьому й від участі в грудневих подіях не ухилився. 23 грудня 2005 року суд прийняв постанову щодо забезпечення позову, яким заборонив проводити 29 грудня 2005 року аукціон з продажу суб’єктам підприємницької діяльності земельних ділянок, розміщених у промисловій зоні с. Нові Петрівці Вишгородського району. Таким чином, ще до початку земельних торгів на Київщині з’явилася перспектива судового оскарження їхніх результатів.
Опоненти земельних аукціонів, які апелюють до рішень сесії облради і Печерського суду, переконані, що результати торгів 29 грудня нелегітимні. В організаторів торгів — свої резони. Вони стверджують, що аукціон пройшов у повній відповідності з законом. Що ж стосується рішення облради як про припинення аукціону, так і про заміну продажу низки ділянок їхньою передачею в довгострокову оренду конкретній комерційній структурі, то такі вимоги суперечать законодавству. Оскільки розпорядження землями промислового призначення, розміщеними за межами населених пунктів, належить до компетенції виконавчої влади.
Загалом, замість нових прозорих підходів до вирішення земельних питань і більших надходжень до місцевих бюджетів обласна виконавча влада одержала скандал, який має неясну судову перспективу. Що вкотре підтверджує — нахрапом земельну проблему не візьмеш.