Крім "вірусної" проблематики, що принесла раніше невідомі турботи, ринок нафтопродуктів переживає досить насичений період. Великою удачею є обвал світових цін на нафту та нафтопродукти, який допоможе країні знизити витрати на енергоносії в умовах кризи. З іншого боку, прогресуюча девальвація гривні, таке саме переконливе зниження обсягів продажів на АЗС і цілковита невизначеність із термінами такої ситуації можуть паралізувати вартість нафтопродуктів. В остаточному підсумку все залежатиме від дій Кабміну та Нацбанку. Найшвидше, не мине ця криза безслідно й для рельєфу паливного ринку.
У понеділок, 9 березня, світ прокинувся іншим. Ціни на нафту впали на 30%, до 30 дол./бар., через тиждень ще нижче - до 20 дол./бар.
Ціни на нафту знижувалися від самого початку року. Але це падіння прискорив і посилив конфлікт між Саудівською Аравією та Росією, які, на щастя споживачів усієї планети, не змогли узгодити позиції з обмеження видобутку після закінчення 1 квітня трирічних домовленостей. Сторони звинувачують у тому, що сталося, одна одну, але хто правий, а хто винний - уже не так і важливо. У підсумку йдеться не про скорочення, навпаки, найбільші видобувачі заявили про наміри нарощувати видобуток, отже, дешевої нафти буде багато. Банки та аналітики змагаються в прогнозах про подальшу ціну нафти. До жаху нафтовидобувних країн, найсміливіші пророцтва передбачають ледь не обнуління вартості вуглеводневої сировини.
Нещастя не допомогло
Україна імпортує понад 80% моторних палив та інших нафтопродуктів, отже, "чорні понеділки" нафтовидобувачів - винятково гарні новини для нас. Фахівці Нацбанку підрахували, що здешевлення енергоресурсів у світі дасть змогу заощадити 5–6 млрд дол. 2020 року.
Такий обвал нафтових котирувань ми переживаємо не вперше. Аналогічні події розгорнулися у 2015–2016 роках, коли нафта впала нижче за 30 дол./бар. Але, як і тоді, подібні новини для України не приходять поодинці. Їх супроводжує найсильніша внутрішня криза. П'ять років тому її було спровоковано війною, а нині - пандемією.
Крах цін на енергоресурси, по суті, констатував початок глобальної рецесії, яка не могла оминути й Україну. Основний індикатор - валютний курс - додав майже 15%: у березні долар зміцнився з 24,5 до 28 грн.
Для нафтопродуктів як імпортного товару це означає збільшення "гривневої" собівартості. Валютна складова в ціні нафтопродуктів сягає 85% і складається із закупівельної вартості (формується в доларах) і акцизу (установлений у євро), які потім обкладаються ПДВ. Це означає, що кожна гривня зростання курсу долара додає до собівартості літра пального близько 85 коп. Таким чином, послаблення національної валюти додало собівартості палива майже 3 грн/л. Якщо ж узяти до уваги очікуваний багатьма курс 30 грн/дол., то собівартість зросте більш як на 4 грн/л.
Та навіть за таких умов "нафтові" шальки терезів поки що залишаються сильнішими. Якби провалу курсу не відбулося, на початок квітня можна було б очікувати зниження закупівельних цін на 5–6 грн/л для бензину та ДП, відповідно. Але на квітень багато хто очікує долар по 30 грн, що зменшує потенціал зниження до 1,5–2 грн/л за бензинами і ДП. Якщо курс зупиниться на поточній позначці 28 грн, то потенціал зниження буде 3–4 грн/л. Це становить 12–15% до поточного рівня роздрібних цін.
Продажі вирішують усе
Характерно, що питання поставок і цін, якими зазвичай живе ринок, сьогодні не стоять на звичних передових позиціях у поточному галузевому порядку денному. У центрі уваги - способи посилення захисту персоналу та клієнтури. Дедалі більше мереж утягуються в закупівлі товарів і послуг екстреної необхідності для потреб громад.
З погляду подальшого розвитку подій, ключове значення матиме пульс споживання. Як показує опитування провідних автозаправних мереж, за перший тиждень карантину падіння продажів становило 20%. Найбільший спад - у середньому до 40% - зазначено в західноукраїнських областях із епіцентром у Закарпатті та Чернівцях. Зупинка міждержавного сполучення фактично обнулила продажі палива в прикордонних районах.
Очікування в усіх учасників ринку приблизно однакові - зниження реалізації у квітні на 40–50%. І це досить оптимістично, враховуючи, що в Італії заправки втратили 70–80%.
Що це означатиме? Уже критично постало питання для периферійних станцій із низькими обсягами продажів. І в "мирний" час їхня економіка балансувала близько нуля, нерідко за рахунок компромісів зі сплатою податків (торгівля фальсифікатом, "кульгава" касова дисципліна). Тепер же й ці "дідівські" способи виживання можуть не допомогти. І якщо низькорентабельні об'єкти великих мереж триматимуться за рахунок дотацій станцій з більшими оборотами, то невеликим мережам і поодиноким станціям доведеться або закриватися, або скорочувати до мінімуму персонал і переходити в режим напівавтоматичних АЗС. Повністю закрити станції буде ризиковано через підвищену ймовірність появи незабаром мародерів та іншого криміналітету.
Паралельно зі спадом продажів палива зі зрозумілих причин знижується й виручка пристанційних магазинів і кафе.
"Хоча закон і розпорядження центральної влади не забороняють, у багатьох регіонах місцева влада вимагає припинити торгівлю їжею та кавою навіть на винос. Доходить до конфліктів із залученням поліції", - розповідає топ-менеджер однієї з найбільших мереж АЗС.
Зростають і витрати на утримання станцій. Найбільша проблема - доставка персоналу на робоче місце.
"Зокрема в Києві з'ясувалося, що працівники автозаправних станцій переважно іногородні, які приїжджають на зміну з Київської, Чернігівської, Житомирської та Черкаської областей. Нам довелося переформатувати зміни, щоб хоч якось звести логістику з доставки персоналу", - каже директор національної мережі АЗС. Він також зазначає, що чимало співробітників на час карантину відмовилися виходити на роботу, побоюючись заразитися.
Велика стаття витрат - забезпечення засобами захисту співробітників, підвищення безпеки обслуговування клієнтів і нескінченна дезінфекція приміщень.
***
Ціни на паливо та конфігурація роздрібної мережі залежатимуть від багатьох факторів - умов перебігу карантину, антикризових заходів уряду та Нацбанку. 20-відсотковий провал продажів уже фактично перекрив 15-відсотковий потенціал зниження цін, що залишився після девальвації, і поставив чверть ринку на межу закриття. Падіння проливів до 40–50% збільшить цю частку пропорційно. На сьогодні ще є передумови для зниження цін, хоча триваюча девальвація та продажі, які повзуть донизу, з'їдають цей потенціал щодня.
У чому немає абсолютно жодної ясності, то це в тривалості кризової ситуації та глибині економічної кризи. Якщо все затягнеться, це викличе переформатування ринку за рахунок закриття низькорентабельних об'єктів та їхньої ймовірної купівлі іншими гравцями. Загалом галузь підійшла до кризи в непоганій формі, останні півтора року були досить продуктивними за рахунок активного відновлення економіки та виходу на докризові обсяги споживання. Крім того, ринкова кон'юнктура визначила непогані прибутки. Цей "жирок" тепер знадобиться не тільки для проходження дуже непростого періоду економічного спаду, а й для активної допомоги державі в боротьбі з вірусом.
Всі статті автора читайте тут.