Міжнародний консорціум Sea Launch («Морський старт») подав прохання до суду по справах про банкрутство округу Делавер. Активи компанії, відповідно до її заяви, становлять 100—500 млн. дол., а борги — 0,5—1 млрд. дол.
Щоправда, прес-служба компанії намагається вгамувати пристрасті. У заяві президента та генерального менеджера К’єлла Карлсена говориться: «Хочемо запевнити наших замовників, співробітників, постачальників і партнерів, що Sea Launch після подачі заяви має намір продовжити операційну діяльність». Проте, на думку міжнародних експертів, після банкрутства не можна поручитися, що оператори продовжать співробітництво з Sea Launch.
Чутки про банкрутство компанії ходили давно. Її нинішні проблеми виникли після драматичних подій січня 2007 року, коли «Зеніт 3SL» мав вивести на орбіту нідерландський телекомунікаційний супутник. Вибух стався до того, як носій відірвався від стартової платформи. Через її ушкодження запуск супутників довелося перенести. Це вдарило не лише по іміджу, а й по фінансовому становищу компанії, тому що довелося виплатити серйозні неустойки.
Крім того, за словами Бретта Кармана, віце-президента та фінансового директора компанії, на цьому її біди не закінчилися, тому що європейські та російські конкуренти, підтримувані на державному рівні, почали безцеремонно переманювати клієнтів. А коли Sea Launch знову змогла приступити до виконання своїх зобов’язань, слабка кон’юнктура ринку комерційних запусків, стрімке зростання цін на комплектуючі та інші біди остаточно підкосили її...
Повідомлення про банкрутство компанії для наших чиновників пролунало, як грім з ясного неба. Ще недавно новий генеральний директор Національного космічного агентства України Олександр Зінченко прогнозував збільшення попиту на пускові послуги ракетоносіями українського виробництва: «У комплексному плані необхідно зберегти рівень космічних пусків або навіть збільшити їх».
За кількістю оптимістичних прогнозів у кризовий рік наші політичні діячі та представники галузі встановили своєрідний рекорд. У ЗМІ регулярно з’являлися обнадійливі реляції про плани космічної галузі. Йшлося про те, що підприємства НКАУ мають хороший портфель замовлень на 2009 рік, підкреслювалося, що ситуація в галузі краща, ніж загалом у промисловості, та в планах на 2009-й — навіть збільшення виробництва товарної продукції на 4,2%, тобто до 2,5 млрд. грн.
Україна виношувала амбіційні плани приєднання до проекту створення європейської навігаційної супутникової системи Galileo, аналогічної американській (GPS).
Певне, звичка концентрувати увагу слухачів тільки на хорошому зіграла з чиновниками злий жарт. Вони самі перестали підраховувати ризики. Чи врахували вони, що й проект Galileo зіштовхнеться з дедалі зростаючою конкуренцією? Так, у середині квітня Китай запустив на орбіту другий супутник, призначений для використання у власному проекті навігаційної системи Compass. До всього, у Galileo є ще один суперник — російська навігаційна система «ГЛОНАСС».
Крім проблем із Sea Launch, українським ракетобудівникам загрожують і фінансові питання, що загострюються. Порівняно з 2008 роком Кабмін більш як утричі (до 257,5 млн. грн.) зменшив бюджет космічної галузі. Що робило дуже проблематичною нормальну роботу основних виробників космічної техніки.
Українські ракетники оперативно прореагували на бюджетну загрозу і на початку квітня повели масовану атаку на уряд, щоб збільшити фінансування галузі. КБ «Південне» і НВО «Південмаш» (Дніпропетровськ) свої претензії підтримали потужною мотивацією: недофінансування ставить під загрозу реалізацію найважливіших міжнародних проектів «Морський старт», «Наземний старт», може обернутися заморожуванням розробки ракетоносія «Циклон-4» і наземної інфраструктури для бразильського екваторіального космодрому Alcantara.
Далі все відбувалося в темпі бліцу. У Дніпропетровську в середині квітня пройшло виїзне засідання уряду, на якому Юлія Тимошенко пообіцяла збільшити фінансування галузі в 2009 році до 412 млн. грн. Наскільки це реально, сказати складно, але Верховна Рада ухвалила антикризовий закон, який звільняє до 1 січня 2015 року від сплати ввізного мита товари, імпортовані українськими підприємствами в рамках міжнародних договорів зі створення космічної техніки. Вітчизняні виробники ракет щороку зможуть заощаджувати на сплаті податків 80—90 млн. грн.
Як вважають розробники закону, ці й низка інших заходів зменшать вартість вітчизняних космічних виробів і врешті-решт підвищать привабливість міжнародних космічних проектів за участю наших компаній. Проте, на думку експертів, цього мало, щоб галузь вийшла з кризи без втрат. До того ж у цього рішення є і зворотний бік: скасування мит більше грає на руку росіянам, чия продукція стане тепер більш конкурентоспроможною на українському ринку, а наш бюджет недоотримає чималі кошти від митниці.
Критики звинувачують у багатьох гріхах нового генерального директора. Зокрема, у безглуздому управлінні НКАУ рядом стратегічних підприємств. Приміром, начебто уряд визначився з майбутнім ДП «Завод «Арсенал». Він анулював план директора заводу зі створення однойменної корпорації. Натомість Кабмін і НКАУ запропонували свій варіант об’єднання: завод вирішено приєднати до казенного підприємства спеціального приладобудування.
Боротьба за те, хто курируватиме цей процес, розгорілася не на жарт. «Арсенал» — єдиний у колишньому СРСР серійний виробник систем наведення для ближніх і дальніх ракет. Російський ВПК уже не перший рік веде цілеспрямовану роботу із заміщення продукції українських суміжників. У експертів є серйозні підстави вважати, що спроба створення на базі «Арсеналу» об’єднання була явно на руку російському ВПК.
Проте чи враховує новий формат об’єднання перспективи розвитку «Арсеналу»? Судячи з того, що приводом для перегляду попередніх планів була та обставина, що... приватникам відходили будівлі загальною площею близько 30 тис. кв. м, які належали ДП «Завод «Арсенал», нове перетворення насамперед буде зорієнтоване на номенклатурні інтереси Кабміну та НКАУ.
Не менше запитань викликає виділення бюджетних коштів під такий сумнівний за нинішніх умов проект, як вітроелектростанції. Навіщо ці витрати сьогодні, коли в Україні немає проблем із генеруючими потужностями теплових і атомних станцій, але є серйозні проблеми з передачею електроенергії? Чи не тому лобіюється це питання, що в голови НКАУ є власні інтереси в бізнесі зі створення вітроелектростанцій?
Серед людей, пов’язаних із космічною галуззю, дедалі частіше можна почути нарікання, що галуззю керує непрофесіонал, і тому, попри те, що потік коштів із бюджету обіцяє збільшитися, ситуація в галузі погіршується, і стрімко...
На саме зоряне призначення експерти прореагували з надзвичайною одностайністю. Спектр оцінок простягався від емоційного зауваження директора військових програм Центру ім. Разумкова Миколи Сунгуровського: «Коли я про це довідався, у мене очі на лоба полізли!» до спокійно-прогностичної оцінки директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, який вважає, що «такі призначення на керівні посади в секторі безпеки призводять до його глибокої руйнації». А екс-президент України Кучма без натяків заявив, що Тимошенко знущається з ракетно-космічної галузі.
У тому, що це призначення є кадровою помилкою, переконані засновник і перший керівник агентства, директор Інституту проблем національної безпеки, академік НАНУ Володимир Горбулін. «Зінченко для цієї посади зовсім не підходить, — повідомив Володимир Павлович агентству «Інтерфакс-Україна». — Він — прекрасний трибун, але його освіта, життєвий шлях ніяк не пов’язані з ракетно-космічною технікою, а ця посада передбачає наявність глибоких знань у всіх її сферах».
Водночас, за словами Горбуліна, рівно рік тому відбулася унікальна подія, коли Зінченко написав службову записку на ім’я президента, в якій пропонував призначити себе генеральним директором НКАУ замість діючого керівника Юрія Алексєєва. «В Україні було багато кадрових казусів, але цей факт не має прецеденту», — сказав він.
Чим же пояснити призначення Олександра Олексійовича на таку принципово важливу посаду? Експерти переконані, що це — своєрідний обмін галузі на фігуру у важливій політичній грі. На тлі наближення виборів нині кожен багнет на рахунку. Хотілося б тільки запитати в тих, хто приймав рішення: а галузь не шкода?
Тим паче що й результат непродуманої дії може виявитися ефемерним. Як зазначив той самий Горбулін, через це «БЮТ втратить близько 500 тис. голосів на виборах: люди, які працюють у галузі, забезпечили свого часу створення ракетно-ядерного щита держави та виживання галузі в складний час, і їхнє єднання навколо нових космічних програм сьогодні зберігається».