UA / RU
Підтримати ZN.ua

Будівництво нових АЕС лобіюють власники металургійних заводів?

Будівництво в Україні нових атомних реакторів є вигідним власникам великих металургійних підпри...

Будівництво в Україні нових атомних реакторів є вигідним власникам великих металургійних підприємств, натомість ризики, пов’язані з цим процесом, будуть нести усі громадяни України, – відзначає доктор технічних наук Ігор Шелевицький.

Енергетична стратегія України на період до 2030 року передбачає двократне зростання виробництва електроенергії в країні. На думку експерта, єдиним споживачем такої кількості електрики можуть стати підприємства чорної металургії, які впродовж останнього року значно збільшили експорт своєї продукції. Теперішній рівень енергогенерації цілком задовольняє потреби всіх інших українських споживачів, а частину виробленої електрики Україна експортує.

За умови подорожчання вуглеводнів, виробництво електроенергії планується нарощувати переважно за рахунок будівництва нових ядерних реакторів. Частка виробництва електроенергії на АЕС у 2030 році має становити 52% від загального. Для цього заплановано побудувати до 2030 року ще 22 атомні енергоблоки. За словами міністра палива та енергетики України Юрія Бойка, до 2016 року в Україні планується побудувати додатково до 15 вже існуючих ще два енергоблоки.

Офіційним мотивом такої стратегії є невисока собівартість електрики, згенерованої на АЕС. Але ядерна енергія має відносно невисоку собівартість тільки за умови безаварійного функціонування станцій, досягнути чого практично неможливо. Одна лише Чорнобильська катастрофа спричинила вплив на здоров’я 9 мільйонів людей і завдала збитків більш ніж на 100 мільярдів доларів.

Експерт звертає увагу на те, що отримувачами основних прибутків від енергетично-металургійної спеціалізації української промисловості є вузький прошарок великих власників. Але негативні наслідки у випадку аварій доводиться переживати всім громадянам України. Не вирішеною у довгостроковій перспективі залишаються також проблеми переробки ядерних відходів з українських АЕС та демонтажу виведених з експлуатації станцій.

Окрім того, розвиток чорної металургії не супроводжується розвитком металообробних галузей, оскільки металурги продають свою продукцію на внутрішньому ринку неохоче і за цінами, вищими ніж експортні.

Детальніше про те, кому вигідне будівництво нових ядерних реакторів, читайте у статті Ігоря Шелевицького «Атомна енергетика і чорна металургія — що з того українцям?» у свіжому номері «ДТ».