Українські підприємства і досі залишаються одними з найбільш морально застарілих у Європі. Побудовані у часи СРСР, вони не можуть суперничати з більш сучасними конкурентами з європейських країн. Звичайно, безпека персоналу в Україні не на висоті. Однак деякі гравці намагаються розв’язати проблему. Минулого тижня в Донецьку відбулася II Міжнародна конференція з промислової безпеки, охорони праці та навколишнього середовища під девізом «Безпечне виробництво = успішний бізнес». Сотні фахівців у сфері промбезпеки ділилися рецептами зі зниження травматизму і збільшення продуктивності праці. Досвід показує, що для досягнення результатів у сфері охорони праці необов’язково смітити грішми: хтось витрачає десятки років і сотні мільйонів євро на виробництві, а хтось домагається потрібних результатів за мінімальних витрат. Усе залежить від ефективності і правильного підходу.
Є проблема
- Рівень травматизму на українських підприємствах у середньому значно вищий, ніж у конкурентів з європейських країн. Ситуація в цій сфері поліпшується рік у рік, але не такими швидкими темпами, як хотілося б, - каже голова Державної служби гірничого нагляду і промислової безпеки (Держгірпромнагляду) Олександр Хохотва. - Відповідальність тут лежить як на працівниках, так і на самих роботодавцях.
- У наших робітників, на жаль, найчастіше присутній синдром Олександра Матросова, - нарікає голова Держгірпромнагляду. - У колі, наприклад, шахтарів вітається образ людини, якій усе байдуже. Ми зараз намагаємося пояснити, що від дій працівників залежить не тільки їхнє здоров’я, а й, як правило, здоров’я і навіть життя їхніх товаришів.
З іншого боку, часто роботодавцям іноді простіше приховати нещасний випадок, ніж усувати його причини і боротися з наслідками.
- Якщо брати статистику по областях, то в окремих випадках ми бачимо більш ніж дворазову різницю, - говорить представник Федерації профспілок України Анатолій Стовбун. - Не може бути в одній країні таких розбіжностей. Отже, ми робимо висновок, що на ряді підприємств просто приховують нещасні випадки, не проводять розслідування.
Поширена думка: для поліпшення охорони праці і досягнення нульового травматизму необхідні дорогі рішення і технології, які непідйомні для українських підприємств, особливо нині, під час економічної кризи. Почасти це правда: наприклад, німецькі вугільні компанії витрачали на безпеку понад 300 млн. євро на рік, а для виходу на нульові показники травматизму навіть дисциплінованим німцям знадобилося близько 50 років!
Що таке LEAN
Однак, виявляється, є і значно дешевші технології, що допомагають знизити травматизм на виробництві. На організованій групою «Метінвест» II Міжнародній конференції з безпеки виробництва багато доповідачів говорили про необхідність LEAN-технологій. Так англійською називається концепція бережливого виробництва - система менеджменту, що ґрунтується на неухильному прагненні до усунення всіх видів втрат, у тому числі і від нещасних випадків. У рамках цієї системи бережливе виробництво передбачає залучення у процес оптимізації бізнесу кожного співробітника і максимальну орієнтацію на споживача.
Фактично бережливе виробництво - інтерпретація успішних ідей виробничої системи компанії Toyota, адаптована для великих промислових підприємств.
Розруха в головах
Якщо перефразувати тезу героя роману Булгакова професора Преображенського про розруху в головах, сьогодні головним завданням українських компаній має стати зміна ставлення робітників до своєї праці.
- Ніколи обладнання саме не завдасть шкоди людині, - заявив гендиректор ТОВ «Метінвест Холдинг» Ігор Сирий. - За будь-якою аварією стоїть людський чинник.
Тому дуже багато компаній намагаються працювати над психологією людей, пояснюючи їм, що кожен їхній крок має свої наслідки не тільки для них самих, а й для колег, що працюють поруч. І до цього процесу треба залучати всіх співробітників підприємства.
Погоджується з українським топ-менеджером і Крістіна сан Агапіто, директор групи з охорони праці, промислової безпеки та екології в компанії Celsa Group. Суттєво змінити ситуацію з дотриманням техніки безпеки можуть навіть звичайні розмови з працівниками. Адже без таких розмов не можна зрозуміти, що людині сьогодні просто недобре через стан здоров’я або з особистих причин.
- Як ви можете дізнатися, що людині зле? - розмірковує іспанський фахівець. - Тільки спілкуючись із нею. Ми починаємо будь-який свій день з такої п’ятихвилинки.
За її словами, до 96% усіх інцидентів трапляються через те, що люди припускаються помилок. І тільки 4% подій пояснюються тим, що персонал працює в небезпечному середовищі.
Від дій керівництва багато чого залежить. На думку фахівців, директор має бути більше за інших зацікавлений у тому, щоб на підприємстві дотримувалася максимальна безпека.
- Треба працювати на результат, а не на статистику, - говорить член наглядової ради і голова комітету з охорони праці та навколишнього середовища при наглядовій раді компанії ДТЕК Роберт Шеппард. - Якщо людей не зацікавлювати і не залучати, а тільки змушувати, вони приховуватимуть справжній стан справ.
Про ефективність командної роботи розповів і експерт компанії RAG MINING SOLUTIONS Дітер Мантвілл. За його словами, на виробництві, як і в спорті, багато чого залежить від керівника. «Якщо керівник не впевнений у корисності тих чи інших дій, команда його не підтримає», - говорить Д.Мантвілл.
Свій досвід
Корисним досвідом поділився колишній директор Харцизького трубного заводу (ХТЗ) Юрій Зінченко, якого буквально за кілька днів до цього призначили гендиректором металургійного гіганта ММК ім. Ілліча.
- Філософія бережливого виробництва, або LEAN, - це на сьогодні найпередовіша технологія, - упевнений Юрій Зінченко. - Донедавна ХТЗ був класичним радянським підприємством з усіма відповідними наслідками, - усюди були бруд і розруха. Однак ми пояснили людям, що на роботі всі ми проводимо значну частину життя, і треба змінювати філософію ставлення до робочого місця.
За його словами, керівництво спробувало запровадити відразу кілька принципів: культуру взаємин, зацікавленість співробітників у поліпшенні ситуації, підвищення безпеки на робочому місці за рахунок ефективних комунікацій і стандартизацію процесів. Фактично все це відбувається на всіх великих світових підприємствах.
- Однак відразу ж ми наразилися на проблему, - говорить Юрій Зінченко. - Більшість працівників почали опиратися нашим ініціативам. Люди не вірили в красиві картинки, які ми їм показували, і не хотіли нічого змінювати.
Тоді керівництво вирішило мотивувати співробітників власним прикладом.
- Найкраща мотивація - особистий приклад, - продовжує екс-керівник ХТЗ. - Ми брали в руки відра, ганчірки і виходили на суботники. Перші 20-30 хвилин робітники з недовірою спостерігали, як керівництво прибирає і фарбує обладнання, а потім приєднувалися. Для нас це було корисно не тільки тим, що ми мотивували робітників, а й тим, що бачили недоліки організації праці зсередини.
- Ми запровадили систему (російською) «пяти С - сортируй, содержи в чистоте, соблюдай порядок, стандартизируй, совершенствуй», - говорить Юрій Зінченко. - Також ми запровадили систему подачі пропозицій і скарбничку ідей. На практиці це означає, що будь-який робітник може подати ідею, яка поліпшить фінансові показники, а гроші, які були зекономлені за рахунок цього, надходять на загальний рахунок і після досягнення певної суми робітники можуть її витратити на поліпшення власного комфорту або ж на доброчинність. Це їхній вибір. При цьому чверть пропозицій від робітників була спрямована саме на поліпшення техніки безпеки.
Найближчим часом докорінне перетворення очікує і Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча, куди Юрій Зінченко призначений генеральним директором.
Як показує практика, досвід впровадження підприємствами «Метінвесту» подібних систем нині практично не використовується ні на рівні держави, ні на рівні українських компаній. Навіть опитування фахівців з техніки безпеки під час конференції показало, що до вкладень у безпеку 64% присутніх ставляться як до додаткових витрат. При цьому майже 70% опитаних вважають, що держава повинна допомагати підприємствам поліпшувати умови праці. На жаль, держава на законодавчому рівні ніяк не стимулює бізнес до таких дій. Втім, інтерес, виявлений українськими компаніями і державою до конференції з промислової безпеки виробництва та охорони праці, свідчить, що керівники все ж таки починають розуміти важливості промислової безпеки для бізнесу. Отже, нинішня ситуація - за активної участі держави - має всі шанси на поліпшення.