В столиці України через погіршення погодних умов збільшилося навантаження на службу екстреної медичної допомоги (ЕМД). Але не у всіх випадках слід викликати «швидку». У Департаменті охорони здоров'я КМДА розповіли, на які виклики бригади ЕМД можуть не виїздити.
Коли необхідно викликати «швидку»
У КМДА пояснили, що служба екстреної медичної допомоги «103» створена для порятунку життя у критичних ситуаціях.
«Вона не виїжджає, якщо стан пацієнта не несе безпосередньої загрози життю. У таких випадках диспетчер має право надати консультацію телефоном або скерувати пацієнта до сімейного лікаря, з яким підписано декларацію», – йдеться у повідомленні.
У Києві також працює сервіс «Поради лікаря по телефону» в режимі 24/7. Звернутися можна за телефонами:
- 1583 (зі стаціонарних);
- (044) 235-01-01 (з мобільних).
У Департаменті охорони здоров'я КМДА підкреслили, що бригада ЕМД виїжджає на виклик за наявності таких симптомів і скарг:
- втрата свідомості або її порушення;
- судоми;
- раптові проблеми з диханням, його відсутність або неефективність;
- раптовий біль у грудній клітці;
- ознаки інсульту – раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням та/або нудотою, порушення мовлення, слабкість у кінцівках, раптове порушення зору;
- діабетичні ускладнення (гіпо- та гіперглікемічна кома);
- гострий біль у животі чи поперековому відділі;
- кровотечі – значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;
- ознаки внутрішньої кровотечі – різке падіння тиску, прискорений пульс, різка слабкість, блідість шкіри;
- порушення перебігу вагітності – передчасні пологи, кровотеча;
- переохолодження, що загрожують життю;
- гострі психічні розлади.
На які виклики «швидка» не приїде
Бригада ЕМД не виїжджає на виклик у разі:
- підвищення температури тіла до 38–39 °C, якщо гарячка не супроводжується судомами, втратою свідомості або критичними порушеннями дихання. У такому випадку слід приймати жарознижувальні препарати і проконсультуватися з сімейним лікарем або педіатром;
- хронічного больового синдрому при загостренні захворювань;
- підвищення артеріального тиску, якщо воно не супроводжується симптомами інсульту або інфаркту;
- симптомів ГРВІ – нежитю, кашлю, болю в горлі без ознак тяжкого перебігу захворювання;
- виконання планових медичних призначень, зокрема ін'єкцій, крапельниць, перев'язок, які були призначені іншим лікарем;
- адміністративних питань, зокрема виписки рецептів, довідок чи листків непрацездатності;
- стоматологічних та офтальмологічних скарг.
Медики додали, що відповідальне ставлення до викликів екстренки береже ресурс бригад для порятунку пацієнтів у критичних станах.
Нагадаємо, як звернутися до лікаря та викликати «швидку», коли немає мобільного зв'язку.