2 вересня для українських школярів почався новий навчальний рік. Часто дітям важко звикнути до нового ритму життя після літніх канікул. В Міністерстві охорони здоров’я України розповіли, як допомогти школярам адаптуватися.
Фізичне та психічне здоров’я
Будьте уважні до самопочуття дитини – як фізичного, так і психічного. Не нехтуйте профілактичними медичними обстеженнями: аналізи крові та сечі, консультації лікарів. З початком навчання для школярів різко зміниться рівень навантаження, і тіло дитини має його витримати. Імунна система дітей під дією хронічного стресу може бути вразлива, тож краще завчасно виявити вразливі місця та запобігти серйозним проблемам із здоров’ям.
Під час канікул діти зазвичай більше часу проводять поруч із батьками. Тому декому, особливо дітям молодших класів, може бути складно переносити кількагодинну розлуку з близькими. Щоб підтримати школяра, дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз радить підготувати підтримувальні записки і перші тижні вересня вкладати їх в рюкзак дитині. Можна домовитися про час, коли їх відкривати: під час другої перерви, у бомбосховищі або коли засумує.
Психологиня пояснює: свою тривогу перед новим навчальним роком діти різного віку можуть маскувати роздратуванням та агресією. Тож дорослим варто проявити більше підтримки та терпіння.
Для дітей різного віку можна підготувати дармовиси, іграшки тощо, чого можна було б торкатись чи стискати в руці у разі хвилювання.
Режим дня
Ми не можемо впливати на ракетну небезпеку і сигнали повітряних тривог, щоби сон був безперервним і міцним, але є речі, які залежать тільки від нас:
- вимикати телевізор і всі екрани за годину до сну;
- практикувати ритуал розслаблення перед сном: слухати заспокійливу музику, читати книгу;
- щодня лягати спати в один і той же час;
- додати в життя щоденну фізичну активність: ранкова руханка, прогулянка або танці, йога, біг тощо;
- стежити за харчуванням.
Харчування
Основу раціону маються становити сезонні фрукти й овочі, продукти з високим вмістом клітковини, корисних жирів. А ось споживання солодких продуктів і напоїв важливо скоротити. Подбайте про те, щоби ваш раціон був збалансованим.
Безпека
Зафіксуйте та проговоріть з дитиною, де по дорозі є укриття; домовтеся про те, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, їде в транспорті, перебуває сама вдома; як і коли виходить на зв’язок із вами.
Під час тривоги дітям часто дозволяють користуватися телефоном. Попіклуйтеся, щоб там був не лише розважальний, але й корисний контент. Наприклад, проєкт «Круті в укритті» від Фонду Східна Європа. Він створений для підтримки дітей. Можливо, короткі відео цього проєкту зможуть розважити та підтримати, поки дитина перечікує небезпеку.
Стосунки та толерантне спілкування
Розкажіть дитині, як коректно поводитися з однокласниками з інвалідністю чи труднощами розвитку, поясніть, що всі люди – різні і що «несхожий» не означає «поганий».
Поговоріть із дитиною про булінг (цькування) та поясніть, що якщо таке відбувається поряд із нею або стосовно неї, обов’язково потрібно розповісти про це батькам та іншим дорослим.
Якщо в класі є дитина, яка втратила близьких, варто підготувати свого сина чи доньку до толерантного спілкування.
Якщо ваша родина переживає досвід втрати – важливо про це розповісти вчителю\класному керівнику. Вже понад 200 тис. педагогів пройшли навчання і можуть допомогти дитині в різних ситуаціях.
Якщо батько\мама дитина знаходиться у війську, за можливості добре було б підготувати подарунок чи відеопривітання від них.
Навчання та емоції
Для тих, хто йде до школи не вперше, важливо пам’ятати, що влітку відбувається «відкат» у знаннях. До цього приєднується ще й стрес від війни – а це погіршує пам’ять. Крім того, датися в знаки може онлайн формат та відмінності в програмах навчання (якщо дитина вчилася раніше в іншій країні) – це може впливати на рівень знань. Тож ставтеся з розумінням і терпінням до результатів свого школяра, дайте час на адаптацію.
Не треба одразу перезавантажувати дитину репетиторами, краще приділіть увагу якісному сну та режиму дня. Це полегшить адаптаційний період, і когнітивні здібності швидше відновляться.
Щодо емоційної складової учнів психологиня поміж іншим звертає увагу на наступні моменти.
Довготривале переживання стресу може призводити до двох протилежних реакцій – гіперактивність та загальмованість. Важливо пам’ятати, що після того, як дитина відчула безпеку поруч з нами, вийшла зі стану ступору, вона може демонструвати роздратування, агресію, надмірну активність. Це нормальний процес. Але нам потрібно цю активність бути готовими скеровувати.
Діти можуть швидко втомлюватись. Темп навчання може бути іншим – дітям важливо говорити про те, що це нормально. І нам важливо частіше робити паузи, пропонувати різні завдання.
Також перевтома може виникати від навантаження контактами, бо за час онлайну від них відвикли. Тоді втомлена дитина може бути дратівливою, розгубленою, плакати, проявляти агресію.
Якщо школяр став агресивним, варто пам’ятати, що діти молодшого шкільного віку ще не вміють давати раду своїм почуттям, тому негативні емоції та незадоволені потреби часто можуть знаходити вихід у вигляді агресивних дій. Злість часто виростає з відчуття небезпеки. Проявити злість легше, ніж усвідомити страх. Вона також може бути проявом безсилля, розчарування, почуття провини. Вийти з цього стану у недеструктивний спосіб – безпечний як для самої дитини, так і для світу навколо, – допоможуть ігри та вправи, спрямовані на вгамування агресії.
Нагадаємо, заступник міністра освіти та науки України Андрій Сташків розповів, як вчитимуться учні, якщо виникне блекаут.