Драматична перемога Віктора Ющенка та революція в суспільстві перевели Україну на новий час — час великих надій. Чи зуміє Ющенко виправдати довіру майданів і що конкретно почне робити нова влада, щоб зберегти довіру народу й привести Україну до нових рубежів? Необхідна кардинальна ломка підходів держави до реалізації своєї політики. Якими будуть першочергові дії нового Президента, ми аналізуємо на підставі передвиборних обіцянок Віктора Ющенка. Особисто Ющенка, без урахування тисяч найрізноманітніших заяв його прибічників.
«Я йду в президенти, щоб держава наблизилася до людей», — ця фраза Ющенка є лейтмотивом його програми дій. Віктор Андрійович намагається зарядити суспільство енергетикою в стилі Кашпіровського, з основною ідеєю — влада й суспільство будуватимуть взаємовідносини зовсім на нових демократичних принципах. Тому, якщо в цілому оцінити зміст програми кандидата в президенти в співвідношенні з усіма його передвиборними заявами та обіцянками, неважко помітити, що політична складова для Ющенка — основа програми. Він хоче привнести нову ідеологію, яка не мала б нічого спільного зі старим режимом. Новий Президент хоче бути «іншим». Питома вага конкретних гарантій і конкретних планів, виданих Ющенком за останні три місяці, дуже невисока. Проте конкретика в Ющенка є, і пріоритети очевидні.
Внутрішня політика
«Суспільство має побачити нових людей. Це фундаментальне правило, особливо якщо йдеться про перших керівників. Залишатися на старому — це обривати людські надії, які вони формували, стоячи на майданах». «П’ятий канал», 29.12.2004.
Проблема створення коаліції переможців, наділення повноваженнями своїх соратників і політичних союзників — найслабкіше місце в передвиборних обіцянках Ющенка. Він, безсумнівно, хоче створити нову владу, але створювати її доводиться все-таки зі старими людьми. Де взяти «нові обличчя», обіцяні Віктором Андрійовичем? Люди в його найближчому оточенні (які чимало винесли через неможливість за часів Леоніда Кучми мати власну політичну позицію, користуватися рівними правами для роботи своїх партій і свого бізнесу) ніяк не можуть змиритися з принципом рівновіддаленості від нового Президента. А рівновіддаленість Віктор Андрійович проголосив одним із найважливіших пріоритетів: «Даю слово, після виборів жодна група інтересів не скаже: «Ющенко в нашій кишені». Я скажу всім: «Сядьте за круглий стіл. Якщо ви зацікавлені в тому, щоб служити національним інтересам, тоді ви — мої партнери».
Проте Ющенко зіштовхнувся з ситуацією, коли партнери не тільки не збираються сідати за стіл переговорів, а фактично створюють серйозне протистояння в рядах коаліції переможців. Позиція Ющенка далека від обіцянки: «Формування уряду всіх рівнів має відбуватися публічно». Віктор Андрійович постійно змінював формат своїх вимог до нового прем’єра. Вимога до кандидатів у прем’єри не бути лідерами партій та бізнесменами повністю несумісна зі статусом претендентів. Проте й керівник виборчої кампанії Ющенка Олександр Зінченко під категорію «нового обличчя» навряд чи підходить.
Ще одна цитата: «Значний сектор державного управління буде запропонований партнерам по парламенту». Серед партнерів була названа, зокрема, Аграрна партія Володимира Литвина, певне, для того, щоб закріпити парламентську більшість у 250—270 голосів. Литвин також входить до категорії «нових облич».
Дефіцит нових-старих облич, які виросли з команди Л.Кучми часів його другого президентського терміну, помітно загострюється у випадку виконання Ющенком своїх багаторазових обіцянок розкрити вбивство Георгія Гонгадзе й у рамках закону розслідувати злочини, зафіксовані в записах Миколи Мельниченка. «Я не допущу, щоб у новому уряді з’явилися будь-які обставини, через які люди могли б нам докоряти, ніби цей Кабмін сформовано на помилкових, чужих народу принципах», — обіцяв свого часу новий Президент.
Важливий внутрішньополітичний пункт програми Ющенка вже нині вимагають виконати його опоненти. Нова парламентська меншість — СДПУ(о) і «Регіони України» — із неприхованим задоволенням цитує проект указу Ющенка про гарантії прав парламентської опозиції. Передбачалося, що указ (після того, як він стане чинним) ляже в основу відповідного законопроекту. Нові правила дають опозиції серйозні права. За нею закріплюються пости голови бюджетного комітету, комітету з питань свободи слова та інформації, комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Нині, напередодні також обіцяного Ющенком перегляду бюджету поточного року, дуже цікаво подивитися — як же «Наша Україна» поступиться кріслом глави бюджетного комітету? Відповідно до указу опозиція дістане також право на позачергове скликання сесії Верховної Ради, і щомісяця матиме право формувати одноденний порядок роботи парламенту. Нагадаємо, що Ющенко гарантував негайне підписання проектів указів відразу після своєї інавгурації.
Ще одна обіцянка Ющенка, найшвидше, буде виконана без зволікань. Указ про заборону державним чиновникам брати подарунки вартістю понад 100 гривень. Як і його грузинський друг Михайло Саакашвілі, Ющенко має намір публікувати списки корупціонерів у відкритій пресі. Ющенко гарантує розробити законопроект, який би встановив порядок обов’язкового декларування майна і витрат Президента та всіх інших чиновників.
Структурні реформи державного управління
Одним із стратегічних питань для Президента Ющенка буде політична реформа, яку чимало його соратників палають бажанням скасувати. Ющенко заявив, що переконаний у слушності політреформи, і через добу після голосування навіть зазначив, що він і сам натискав кнопку, але вона не спрацювала. У результаті політреформи «жодна функція Президента не постраждала». Водночас Ющенко заявляє, що політреформі потрібні часткові правки. Функцію щодо нагляду Генеральної прокуратури за дотриманням прав і свобод громадян Віктор Андрійович називає «атавізмом сталінських тридцятих років». Важливо зазначити: в принципі питання про перегляд політреформи буде ініційоване Президентом.
Ющенко обіцяє розвити ідею політреформи і переходу до парламентсько-президентської республіки. Він обіцяє, що підготує держапарат до виборності голів місцевих адміністрацій вже в 2007—2008 роках. У бюджеті 2005 року Президент гарантує створення «достатньої» фінансової бази місцевого самоврядування, маючи на увазі певний перерозподіл фінансових потоків на користь регіонів.
Один із проектів указів Ющенка має мінімальні шанси для реалізації в повному обсязі. Це указ про створення комітету народного контролю. Ющенко припускає створити цим указом ще одну бюрократичну структуру, щоправда, «із залученням представників громадськості» для того, щоб вона поряд з іншими компетентними органами контролювала дотримання прав громадян іншими бюрократичними структурами. Певне, хтось із юних радників нового Президента забув досвід «андроповської антикорупційної кампанії». Яким чином зробити діяльність самого КНК прозорою для всієї громадськості та як туди набирати чесних працівників, в указі не зазначено. Проте в ньому є і важливі раціональні речі. Ющенко гарантує, що проекти всіх державних рішень обов’язково публікуватимуться в ЗМІ для обговорення та доопрацювання. Щоправда, критеріїв, які категорії рішень публікуватимуться, не наведено. Цікаво, що органи державної влади та місцеві адміністрації тепер будуть зобов’язані кожного кварталу публікувати звіти про свою діяльність.
Серед проектів указів такий, що припускає цікаву систему пріоритетів з оцінювання роботи місцевих адміністрацій. Це кількість створених робочих місць, темпи зростання реальних доходів населення, рівень народжуваності та смертності, середня тривалість життя (найвіртуальніший показник), динаміка міграції, темпи зростання виробництва, реагування на листи та звернення громадян. Можна посміятися суб’єктивності цих критеріїв, а можна подивитися, який психологічний ефект справить на місцеві власті необхідність щокварталу враховувати дані показники.
Безпека й правопорядок
«Репресій у правоохоронних органах не буде. У силових структурах здебільшого працюють справжні, чесні й достойні офіцери», — казав Ющенко, і пообіцяв організувати позапланову переатестацію всіх працівників правоохоронних органів. При цьому зарплата та соціальні умови для тих, хто залишився, зростуть. Ющенко збільшить кількість працівників, безпосередньо зайнятих боротьбою зі злочинністю, а також кількість дільничних міліціонерів. Ющенко має намір навести порядок у ДАІ.
Буде здійснено серйозну структурну реформу. Податкову поліцію ліквідують. А її функції передадуть до Міністерства внутрішніх справ.
Помітно зростуть витрати на армію. Армія піддасться реорганізації та подальшому скороченню, оскільки Ющенко має намір уже цієї осені ввести однорічний строк служби. Випускники вузів служитимуть лише дев’ять місяців. Ющенко має намір дуже швидкими темпами створити повністю професіональну армію — вже 2010 року (Кучма і Янукович пропонували це зробити в 2015-му).
Зовнішня політика
«Членство в Європейському Союзі допоможе Україні завоювати європейські ринки». Єдиний економічний простір «не повинен блокувати шлях Україні до інших ринків», — зазначив Ющенко 17 грудня на форумі підприємців. Тут усе чітко й однозначно. Ющенко дуже шанує Росію, і збирається розвивати партнерські відносини, і в Москву за газом поїде, але на Захід він їздитиме набагато частіше.
У договорі про співпрацю на виборах із соціалістами Олександра Мороза Ющенко пообіцяв зберегти позаблоковий статус України. У ході всієї кампанії він не висловлювався за вступ України в НАТО.
Ющенко гарантує негайне виведення військ з Іраку.
Щоб довести готовність до партнерських відносин із Росією, Ющенко гарантує своїм указом надання фактично офіційного статусу російській мові.
Понад те, Ющенко гарантує вже цього року дозволити поїздки до Росії та Білорусі за звичайними внутрішніми паспортами. А також створити об’єднані пункти пропуску через кордон і спростити процедуру перетинання кордону з північними сусідами. Він обіцяє здешевити вартість документів на тимчасове ввезення транспортних засобів.
Економіка
Імідж Ющенка залежить від питання швидкого розв’язання найскладніших соціально-економічних проблем. З огляду на ситуацію, величезні та різнопланові обіцянки Ющенка в цій сфері зіштовхнуться з колосальними труднощами. Насправді чіткої економічної стратегії в обіцянках Ющенка не видно, хоча, безумовно, є чимало потенційно ефективних і важливих заходів.
Новий Президент не бачить нездоланних проблем: «У 99-му ми також отримали країну в складній ситуації, але вийшли з неї з честю». Проте в 99-му перевибори Кучми обернулися 25-відсотковою інфляцією. Та Ющенко виключає емісійний шлях покриття безпрецедентного бюджетного дефіциту. При цьому він різко розкритикував і політику Януковича з залучення запозичень. Ющенко переконаний, що йому під силу при перегляді бюджету домогтися ліквідації бюджетного дефіциту, який становить дев’ять мільярдів гривень, і при цьому реалізувати заявлені великомасштабні проекти. Які також тягнуть на багато і багато мільярдів. Для виконання амбіційних планів і збільшення дохідної частини бюджету-2005 Віктор Андрійович має намір використовувати такі інструменти:
1. Зростання доходів від роботи державної економіки й, насамперед, — природних монополій. «Ви можете уявити, щоб «Нафтогаз» або «Укрзалізниця» давали менше відсотка прибутку в бюджет?» — риторично запитував Ющенко. Слід сказати, чимало фахівців сумніваються, що в умовах численних незавершених проектів Георгія Кірпи в Міністерстві транспорту та повної непрозорості структури й схем роботи «Нафтогазу» від держсектора економіки важко в поточному році очікувати тих сум надходжень, про які заявив Ющенко — шість мільярдів гривень додатково.
2. Ющенко планує фактично ліквідувати для вільних економічних зон і зон пріоритетного розвитку пільги зі сплати податку на додану вартість (до речі, двадцять таких зон у Донецькій області є важливими джерелами доходів тамтешньої еліти). Президент переконаний, що скасування пільг на ПДВ дасть понад п’ять мільярдів гривень.
3. Ющенко від самого початку виборів відверто заявляв, що виб’є додаткові кошти в бюджет — причому чималі, щоб отримати в скарбницю додаткові гроші від «незаконних» приватизаційних конкурсів. Питання полягає в тому, чи буде Ющенко розширювати список «жертв» серед олігархів. Порошенко вже заявив, що він за рахунок доплат від незаконної приватизації має намір отримати 12 мільярдів гривень. Проте повного списку об’єктів, результати приватизації яких можуть бути переглянуті, Ющенко не оголошував.
4. Величезні надії Президент покладає на детінізацію економіки, яка, за його підрахунками, на 55 відсотків «у тіні». Ющенко розраховує, що, отримавши гарантії безпечного розвитку бізнесу, підприємці в масовому порядку ринуть виходити із тіні, платити податки, збільшувати офіційні зарплати тощо.
Якби єдиним завданням Ющенка була ліквідація бюджетного дефіциту, у реалістичність передвиборних проектів указів та інших обіцянок можна було б легко повірити. Певні резерви знайти можна, особливо якщо перетрусити бюджет. Та скепсис зростає, якщо ознайомитися з тими соціальними програмами, які негайно хоче запустити Ющенко.
Насамперед, надбавки до пенсій будуть узаконені в бюджеті. Далі — прожитковий мінімум становитиме 432 гривні, а за ним потягнуться багатомільярдною річкою і всі інші виплати.
Указ Ющенка номер один стосуватиметься істотного підвищення виплат за знеціненими вкладами. На ці цілі спрямовуватимуться додаткові доходи бюджету і 50 відсотків коштів, які держава планує отримати найближчим часом від не надто сумлінних покупців «Криворіжсталі» В.Пінчука і Р.Ахметова (із якими питання пропрацьовувалося), мають становити близько 300—400 мільйонів доларів. Держава негайно визнає як внутрішній борг усі втрачені вклади.
Одноразову допомогу при народженні дитини Ющенко збільшить у 11,5 разу — із 725 гривень до 8460. Отже, демографічному вибуху Майдану буде забезпечено серйозну матеріальну базу.
Бізнес негайно отримає серйозні преференції та зможе передихнути від чиновників. Тривалість податкових перевірок підприємства не перевищуватиме 30 днів. На посадових осіб податкової адміністрації накладатимуться стягнення, зокрема матеріальні, за незаконні дії проти підприємців. З 1 квітня ДПА розпочне проходити масштабну перевірку з боку Генеральної прокуратури на предмет дотримання законності. Реєстрація підприємницької діяльності буде спрощена, її можна буде оформляти взагалі поштою.
Новий Президент має намір припинити діяльність різноманітних позабюджетних і приватних фондів при органах виконавчої влади, що вимагають від бізнесу постійних пожертвувань.
До 1 квітня команда Ющенка подасть до парламенту проект нового Податкового кодексу, який повинен скоротити фіскальні функції держави з втручання в підприємницьку діяльність. Проект кодексу буде направлений у відкриту пресу для обговорення.
Ще одним цікавим соціальним зобов’язанням є обіцянка ввести погодинну оплату для шахтарів — із метою збільшення доходів і зменшення травматизму.
Реформи Ющенка поки що багато в чому декларативні. Ні він, ні його експерти в більшості випадків не пояснюють і не наводять конкретних розрахунків. І слід сказати, що деякі пункти його програми, розраховані на негайну реалізацію, виглядають у короткостроковій перспективі утопічно. Скоріше за все, його відомі проекти одинадцяти указів, які він підпише відразу після вступу на посаду, будуть серйозно скориговані. Або за змістом, або за термінами реалізації. Новий президент зіштовхнеться з гострими бюджетно-фінансовими проблемами, із необхідністю розроблення детального плану модернізації цілих галузей державного управління. Та відмова від реформ неможлива. Ющенко став символом надії, на який дивляться не лише союзники, а й супротивники. І на ці надії чекає серйозне випробування.