Першість світу з футболу, що завершиться цієї неділі фінальним матчем Франції з Італією, залишиться в пам’яті не лише як видатна спортивна подія. Адже окрім захоплюючого спортивного видовища у свідомості передовсім закарбується успішне втілення в життя девізу цього чемпіонату «Світ в гостях у друзів».
Програш, що все ж став виграшем
Німеччина, 4 липня, незадовго до опівночі. Нація в траурі. Вона сумує за своїми футбольними героями, котрі буквально перед фінальним свистком врешті все ж змушені були скласти зброю у поєдинку із, як виявилося, трішки хитрішим суперником — італійською збірною. Втім цей сумний настрій тривав не надто довго; незабаром його змінило відчуття радості — навіть з деяким присмаком гордості — з огляду на спортивні здобутки. Адже перед цим чемпіонатом світу мало хто розраховував на те, що Німеччині вдасться пробитися аж до півфіналу. А тому і після цієї поразки на вулицях країни знову можна було спостерігати феномен, що народився впродовж останніх тижнів великого футбольного свята: розкуту, дружню, бадьору і мирну Німеччину, яка просто насолоджувалася видовищем разом з гостями із усього світу.
Мільйони людей на вулицях
Ейфорія фанатів футболу, яку можна було бачити на власні очі на вулицях міст, — нове явище для Німеччини. Звісно ж і під час попередніх світових першостей були автокортежі і святкування фанів, але цей чемпіонат побив всі відомі досі рекорди: за приблизними оцінками на святкових акціях фанатів по всій країні побувало три мільйони футбольних вболівальників; лише у Берліні близько одного мільйона людей зібралися на так званій «милі вболівальників» у центрі міста, щоб спільно спостерігати за грою з Італією. Кращого настрою Німеччина не переживала з часів повалення Берлінського муру.
Загалом під час мундіалю понад 30 мільйонів відвідувачів з Німеччини та з-за кордону бурхливо раділи, співали і витанцьовували або на стадіонах 12 міст, що приймали матчі, або ж перед одним із 200 гігантських екранів по всій країні, пліч-о-пліч з друзями з усього світу. Відвідування стадіонів теж було доволі інтенсивним. В середньому на кожну гру приходило понад 52 тисячі глядачів.
Україна і Ґана як «родзинки» чемпіонату
Футбол — гра, багата на несподіванки. Споглядання за грою таких визнаних і технічно сильних команд, як Бразилія чи Франція, є справжньою насолодою, однак «родзинкою» чемпіонату зазвичай стають маловідомі команди. І якщо їм вдається успішна гра, на них раптом звертає увагу увесь світ. Двома такими командами цього разу звісно ж стали Ґана і Україна.
Серед африканських команд команда Ґани єдина пробилася до однієї восьмої фіналу і вразила прекрасним наступальним футболом. Україна може тепер навіть зараховувати себе до яскравого кола восьми найкращих футбольних команд світу.
Українські уболівальники почували себе, ймовірно, майже так, як і ми, німці. Після поразки у грі з Італією ми були спочатку розчаровані, а вже згодом знову неабияк пишалися хорошим результатом своєї команди. Україна краща за Нідерланди чи Іспанію: хто б у це справді повірив перед початком турніру? Гарний результат України став також чудовою рекламою країни. Якщо зважити на те, що десь три мільярди чоловік спостерігали по всьому світу за цим спортивним дійством, то можна виходити з того, що чимало людей інтенсивно відкривали для себе Україну. Футбол є рекламним засобом, який не варто недооцінювати.
Дуель гігантів
Чемпіонат світу з футболу 2006 року у Німеччині став ґрандіозним святом, яким захоплювався весь світ, проте 9 липня завіса впаде остаточно. Італія та Франція вийдуть востаннє як основні актори на сцену футбольного театру в Німеччині та виборюватимуть між собою титул чемпіона світу. Ця остаточна фінальна пара є несподіваним і водночас логічним завершенням. Обидва фіналісти сповідують футбол уникнення помилок, тактичної дисципліни і відмінної організації.
Як жодна інша футбольна нація Італія на передній план висунула принцип порядку. Перед майже нездоланними захисними редутами (єдиний гол у ворота Італії був автоголом!) розташована блискуча у футбольному розумінні середня лінія з Пірло та Тотті на ключових місцях, яка чинить постійний тиск на команду суперника.
Натомість на Францію перед мундіалем робили грошові ставки тільки нечисленні вболівальники. Команда вважалася перезрілою і повільною. Проте саме цей досвід провів «трикольорових» через заплутаний груповий турнір. І коли у матчах з Іспанією, Бразилією та Португалією було не до жартів, саме їхня зірка Зінадін Зідан перед завершенням своєї кар’єри довів, що на футбольному олімпі він заслужено займає місце в одному ряду з Марадоною чи Пеле.
Хай у неділю переможе кращий, проте вже зараз відомі три переможці: футбол, уболівальники та Німеччина.