Попри те, що імперативний мандат БЮТ готував насамперед під Київраду, його дію незабаром можуть відчути на собі і в деяких регіонах. На Закарпатті, наприклад, підписаний президентом закон здатен переформатувати більшість у обласній раді.
За результатами торішніх виборів, закарпатський БЮТ посів друге місце, поступившись лише «Нашій Україні» і здобувши 25 із 90 місць у обласній раді. Проте скористатися цим результатом не зумів. Одразу після виборів 14 бютівців цілком прогнозовано (більшість їх намагалися виключити з партійних списків безпосередньо в день голосування) відступилися від генеральної лінії блоку й пішли окремим шляхом: створили власну фракцію «Батьківщина», яка увійшла в ініційовану тодішнім головою обласної «НУ» Віктором Балогою широку коаліцію разом із ПР, СПУ та двома угорськими партіями. Розкол закарпатської обласної організації блоку був розглянутий у центральному проводі, результатом чого стало виключення відступників із БЮТ. Між двома частинами колись єдиної організації виникло протистояння, в ході якого сторони обмінювалися випадами, гостроті яких могли позаздрити найзапекліші ідеологічні противники. І ось тепер Закон про імперативний мандат дає теоретичну можливість відновити цілісність обласного БЮТу шляхом повернення відступників у «материнську» фракцію або ж позбавлення їх депутатських мандатів.
Керівник БЮТу в Закарпатській облраді Андрій Сербайло після підписання закону президентом прямо заявив, що людям, котрі пройшли по списках блоку, а потім вирішили грати у свою гру чи в оркестрі іншої політичної сили, буде дано адекватну політичну оцінку, і їх неминуче виключать зі списків депутатів. Додавши згодом, що наразі у відступників є вибір — або вони самі здадуть мандати, або чекатимуть рішення міжпартійного з’їзду.
Реакція Михайла Мартина, колишнього керівника обласного БЮТу, а тепер — заступника голови облради, свідчить, що спроби позбавити членів «Батьківщини» депутатських мандатів він оцінює як цілком реальні. І все ж, на переконання депутата, 14 членів його фракції домовлятися з керівництвом обласного БЮТу намірів не мають, а в разі спроби позбавлення їх мандатів дійдуть аж до Страсбурзького суду, проте в обласній раді працюватимуть до кінця скликання. «Таке враження, що ті, хто писав закон, свої дипломи здобували в африканських джунглях», — трохи емоційно каже М.Мартин. Правда, не забувши перед тим зазначити, що цей ситуативний документ зараз важливий для президента і тут він (М.Мартин) його (президента) підтримує.
Такий обмін «люб’язностями» свідчить, що сторони налаштовані на рішучі дії і протидії, причому з лінії поведінки керівництва партії протягом останніх тижнів легко напрошується висновок — з ходу позбавляти відступників мандатів ніхто не буде. Очевидно, спочатку лідерка БЮТ спробує по-доброму переконати їх повернутися до «материнської» фракції і лише у разі неефективності цього ходу підключить «важку артилерію» у вигляді Закону про імперативний мандат. Недавня поїздка Юлії Тимошенко у Вінницю свідчить, що переконувати вона вміє, тим паче що серед членів закарпатської «Батьківщини» уже немає тієї одностайності, яка була під час підписання коаліції з «регіонами». Більшість у облраді тріщить по всіх швах і без Закону про імперативний мандат.
Першими на початку місяця з широкої коаліції вийшли соціалісти (яких у облраді налічується всього четверо). Офіційна причина — «відсутність єдності політичних та ідеологічних поглядів за спільністю вирішення соціально-економічних, політичних та інших проблем», до яких додалося «непорозуміння, викликане рішенням Мукачівського суду про заборону О.Морозу підписувати Закон про Кабмін». У своїх коментарях секретар обкому СПУ Юрій Машика серед інших причин назвав також «узурпацію влади в області однією політичною силою — «Нашою Україною», навіть більше — однією бізнес-структурою» (очевидно, мається на увазі ТОВ «Барва», що асоціюється з В.Балогою). Натомість перший секретар обкому СПУ Іван Свистак причиною виходу з коаліції назвав невиконання домовленостей, зокрема те, що соціалісти не отримали посад ні в обласній, ні в районних держадміністраціях. «Для чого бути в коаліції, яка не рахується з членами коаліції?» — риторично запитує І.Свистак. Після чого двозначно додає: «Ми знаємо, як готуються сесії, як там готуються рішення…» Яка з перелічених причин стала для соціалістів головною, читачі «ДТ» можуть визначити самі.
Услід за соціалістами про можливість виходу з коаліції заявила й ПР. Закарпатських «регіоналів», парламентські колеги яких на своєму рівні вирішують практично все, очевидно, не влаштовує, що на рівні області їх не завжди допускають до вирішення навіть третьорядних питань. «Іде порушення зобов’язань коаліційної угоди», — пояснив у інтерв’ю керівник фракції Іван Бушко. Після чого прозоро натякнув, що твердження, буцімто влада в Закарпатській області належить ПР, з огляду на невелику кількість отриманих посад, «буде великим перебільшенням». Теперішні стосунки ОДА і облради І.Бушко охарактеризував на прикладі комісії з транскордонного співробітництва, членом якої є: «Усі функції перебрала на себе ОДА, існування комісії ігнорується… Років кілька тому така співпраця була налагоджена жвавіше». Нагадаємо, що років кілька тому в області керувала відома своєю «демократичністю» СДПУ(о).
Як бачимо з вищевикладеного, в Закарпатській обласній раді надто багато сил прагнуть зміни формату більшості. Якщо ці процеси набудуть незворотності, найбільше підстав для формування нової коаліції матиме БЮТ. Звісно, за умови, що фракція таки возз’єднається й знову стане другою за чисельністю в облраді. Тоді найбільшою інтригою буде вибір головного партнера по коаліції. Хто ним стане — «Наша Україна», яку БЮТ не перестає критикувати за авторитаризм, ігнорування прав меншості та непрозорі схеми у майнових питаннях, чи «народники» з соціалістами й угорцями, яких сукупно все одно не вистачає для формування більшості? У те, що на тлі підготовки до позачергових виборів БЮТ піде шляхом «НУ» і об’єднається для «блага всіх закарпатців» зі своїми затятими ворогами — «Партією регіонів», — не дуже віриться. Хоча політика, як відомо, — це мистецтво неможливого.