UA / RU
Підтримати ZN.ua

Столиця та область дружитимуть

Довгі роки (та що там роки — десятиліття!) керівники Києва і Київщини не тільки не переймалися нала...

Автор: Надія Гоцуєнко

Довгі роки (та що там роки — десятиліття!) керівники Києва і Київщини не тільки не переймалися налагодженням серйозних взаємовигідних зв’язків між регіонами, а й демонстративно вступали в конфронтацію один з одним, не соромлячись відкрито протиставляти столицю та область. Але часи нині змінилися. І якщо зі зміною влади «керівна і спрямовуюча» партія дала «ЦВ» — дружити регіонами, то, пам’ятаючи про високорозвинене чиновницьке почуття самозбереження, сумніватися не доводиться: відтепер столиця та область таки дружитимуть. Тим більше що це обіцяє чималу вигоду.

У цьому неважко переконатися, ознайомившись із меморандумом про співробітництво в низці життєво важливих сфер, підписаним главою Київської обласної адміністрації Анатолієм Присяжнюком і першим заступником глави КМДА Олександром Поповим. Керівник області вбачає у такій дружбі «потужні можливості», насамперед у залученні інвестицій. Фактичний керівник міста уточнює: «Може йтися про десятки мільярдів доларів».

Обидва чиновники сподіваються, що і Київ, і Київську область «підніме» підготовка до Євро-2012. Але якщо у випадку зі столицею усе досить очевидно, то Київщина не хоче залишатися осторонь, намагаючись зацікавити столицю розміщенням уболівальників, забезпеченням тренувальними полями для команд-учасниць тощо.

Усього меморандум складається з 22 пунктів, що дуже тішить місцеву еліту. Наприклад, керівництво близько розташованого Броварського району розраховує: якщо вдасться втілити задумане в життя, то вже до кінця нинішнього року в район можуть надійти інвестиційні кошти в сумі близько 1 млрд. євро, а наступного року очікується створення 6 тис. нових робочих місць.

Безумовно, привабливою видається можливість вирішити питання про компенсацію Києвом витрат у зв’язку із перевезенням столичних пільговиків до садових товариств, виконання столицею договірних зобов’язань (у тому числі й фінансових) перед територіальними громадами сіл Обухівського та Бориспільського району Київщини, біля яких розміщено полігони твердих відходів. Людям обіцяють інвестиції в будівництво житла, будівництво південно-західного каналізаційного колектора та очисних споруд біля міста Ірпінь для поліпшення функціонування каналізації ряду населених пунктів області; залізничне сполучення між Вишгородом і столичною станцією Петрівка, Дарницьким залізничним вокзалом та аеропортом «Бориспіль», можливість купувати харчі значно дешевше та інші блага.

Серед першочергових завдань — будівництво водозабору на острові Великий для забезпечення якісною питною водою не тільки населення столиці, а й Вишгорода, Ірпеня, Бучі, Боярки, інших населених пунктів Київської області. Цей пункт меморандуму становить особливий інтерес, оскільки навколо нього теж не роками, а десятиліттями «ламалися списи». Проте... досі нічого не змінювалося: чиновники, згідно із законами їхньої внутрішньовидової «селекції», тихо змінювали одне одного, а мільйони людей пили поганої якості воду.

Про те, що альтернативний водозабір на острові Великий не тільки дасть змогу істотно поліпшити якість столичної води, а й значно зменшить суму коштів, які витрачаються на її очищення, у ЗМІ, у тому числі й у «ДТ», писали неодноразово. Авторові цих рядків доводилося спілкуватися на цю тему з тодішнім заступником міського голови Вишгорода Сергієм Крушановським. Він розповів, що питання про перенесення київського водозабору перетворилося на головний біль для обласних чиновників ще 1986 року (!), після аварії на ЧАЕС. Тобто проблема — з «бородою».

Влада всіх мастей роками кивала в бік одна одної. Активно обговорювалася тема, що земля острова Великого належить зовсім не Вишгородській міській раді, а Хотянівській сільській.

З’ясовування майнових стосунків між Вишгородською міськрадою і РДА тривали довго. Ходили навіть чутки про те, що на землю о. Великий претендували представники Києво-Печерської лаври. Але не святим отцям судилося утихомирити пристрасті навколо такої приземленої комунальної теми, як плановане місце водозабору.

— Усі необхідні позитивні висновки про можливість розміщення на о. Великий водозабірних споруд уже отримано, — розповідає нинішній начальник Головного управління комунального господарства м. Києва Дмитро Новицький.

Економічна ефективність від організації водозабору на о. Великий забезпечуватиметься тим, що забір води, яка виходить з глибинних пластів виїмки, буде беззатратним в енергетичному плані, а порівняно краща якість самої води дасть змогу знизити подальші витрати на її підготовку.

Будемо сподіватися, часи «відфутболювання» скінчилися не тільки для «водозабірного» проекту. Столична влада і влада Київщини явно порозумілися. «А якщо хтось наміриться перешкодити виконанню меморандуму, в нас є всі можливості, щоб такі люди зійшли з дистанції», — чесно попередив голова Київської обласної державної адміністрації Анатолій Присяжнюк.

У ці слова хочеться вірити. Як і в те, що охочих випробовувати долю не знайдеться.