Мабуть, іще ніколи за роки незалежності Україна не була так близько до вступу до Світової організації торгівлі, як нинішньої осені. Але останнього м’яча, який залишилося забити в практично порожні ворота, аби підвищити свій клас у лізі світової торгівлі, ми цього року, схоже, уже не дочекаємося. Оскільки новий склад вітчизняної політичної збірної затіяв раптом у заключному таймі дуже підозріле й безглузде, на перший погляд, перепасовування на своїй половині поля. Це змушує запідозрити, що захищають вони інтереси чужої команди та ігрові установки одержують від чужого тренера.
Як у справжньому футболі, невблаганно спливає час, що залишився до завершення матчу. Але в умах зневірених болільників уперто жевріє надія на диво: а раптом продемонструють характер, раптом усе-таки зможуть...
Дива не відбувається. І за нинішнього добору гравців у вищій українській політичній лізі його і чекати, схоже, немає сенсу.
Довгоочікуваний прорив, здійснений Україною на шляху до СОТ наприкінці минулого — на початку поточного року (отримання ринкового статусу, підписання з Вашингтоном протоколу про взаємний доступ на ринки та, нарешті, проголосоване Конгресом США скасування дискримінаційної поправки Джексона — Веніка), дозволяв усе ж таки розраховувати на перемогу в тринадцятому за ліком СОТівському сезоні. Проте плеймейкери, котрі вийшли після створення антикризової коаліції в лідери національної політичної збірної, у питаннях СОТ почали реалізовувати стратегію і тактику, які «трохи» різняться від установок, зафіксованих в Універсалі національної єдності.
Першого удару у бік власних воріт було завдано, коли вже на четвертий день свого прем’єрства Віктор Янукович заявив, що Кабмін збирається переглянути законопроекти, необхідні для вступу до СОТ. Аби визначити, наскільки вони відповідають інтересам України та чи є необхідність організувати громадські слухання для їхнього обговорення. Симптоматичною була й висловлена прем’єром думка про можливість домовитися з партнерами по СОТ про відстрочку зниження ставки ввізного мита на кілька років. Що хоч і пояснювалося благою метою створення кращих умов для українських виробників, але означало додаткові переговори з членами СОТ, з якими вже було підписано двосторонні угоди.
Ясна річ, перспектива нових переговорних дискусій означала нову відстрочку вступу до СОТ. Причому на роки. Показово, що всі ці слова було сказано Віктором Федоровичем під час представлення апарату Міністерства закордонних справ його нового-старого глави Бориса Тарасюка.
У принципі, така позиція не викликає особливого здивування, коли пригадати, що ще в листопаді 2005 року прес-служба Партії регіонів заявляла, що не голосуватиме за законопроекти щодо СОТ «через конфлікт інтересів з українськими виробниками». І висловлювання пана Януковича виглядали б досить послідовними, якби «невідкладне прийняття необхідних для вступу до Світової організації торгівлі змін до законодавства та вступ у цю організацію до кінця 2006 р. на прийнятних для України умовах» не було записано пунктом №24 Плану дій із забезпечення національної єдності. Серед підписантів якого, нагадаємо, значиться й Віктор Федорович.
Нехай цей документ навіть не має юридичної сили. Але ж твердість намірів включити пункти Універсалу в урядову програму діяльності прем’єр підтвердив і під час зустрічі з президентом, що відбулася вже навіть після його серпневого візиту до Білокам’яної. Та й потім пан Янукович неодноразово заявляв про наміри Кабміну забезпечити якнайшвидший вступ до СОТ. Правда, практично завжди при цьому додавав — про «прийнятні для України умови».
Із метою з’ясувати, чи буде створено прийнятні для країни умови після ухвалення необхідних для вступу до СОТ законопроектів, 5—6 вересня Мінекономіки разом з іншими центральними органами виконавчої влади із залученням асоціацій виробників, громадських організацій і вчених провели публічне обговорення законопроектів у сфері промислової та сільськогосподарської політики. Про це свідчить повідомлення на сайті Мінекономіки з посиланням на заступника міністра Валерія П’ятницького.
«За результатами засідань заплановано підготувати відповідні аналітичні матеріали та пропозиції в Кабінет міністрів України й доопрацювати проекти відповідних законів для подальшого внесення до Кабінету міністрів і Верховної Ради України. Також зазначено позитивне сприйняття законопроектів і висловлено підтримку стосовно їхнього прийняття», — йдеться в офіційному прес-релізі. Із чого можна зробити висновок — жодних принципових заперечень проти законопроектів не виникло.
Це, до речі, ще раз підтвердив пан П’ятницький, коментуючи для «ДТ» процеси, які відбуваються нині в країні навколо СОТівських питань.
«Важливо відзначити, — каже заступник міністра економіки, котрий курирує у відомстві питання вступу до СОТ, — що, як правило, запропоновані до прийняття закони лише доповнюють сформовану в країні законодавчу картину. Тут не відбувається істотних змін і не планується кардинальних нововведень у законодавстві.
Регуляторний режим у нашій країні вже в основному адаптований до вимог міжнародних організацій, членом котрих Україна вже є або прагне стати найближчим часом. Зокрема, йдеться і про угоди, які вже діють у рамках Світової організації торгівлі. Тому незалежно від того, говоримо ми про вступ до СОТ чи ні, — законопроекти необхідно ухвалювати. Україна сьогодні вже й так настільки інтегрована в світову економіку, що без гармонізації нашого законодавства й торговельного режиму ми не будемо активними гравцями на світовому ринку.
Якщо ж ми всерйоз заявляємо про необхідність не те що підвищувати, а бодай підтримувати конкурентоспроможність нашої економіки на міжнародній арені, сьогодні життєво важливо скористатися отриманим шансом і зробити останні кроки до вступу до СОТ, інакше потім така можливість може з’явитися вже нескоро. У питаннях захисту національного виробника необхідно змінювати і підходи, і застосовувані інструменти. А нескінченна підтримка неефективних виробництв — це тупиковий шлях, із якого необхідно щонайшвидше зійти».
На жаль, процес «тюнінгового» доопрацювання законопроектів відбувається у найкращих традиціях вітчизняної бюрократії. 11 жовтня ц.р. заступник глави президентського секретаріату Олександр Чалий заявив про наміри секретаріату сприяти швидкому прийняттю законів парламентом: «У нас мало часу для прийняття всього ряду необхідних внутрішніх законів, оскільки рішення про вступ України до СОТ прийматиметься 21 грудня».
Однак розгляд законопроектів, який мав відбутися того ж дня на одному із профільних комітетів (з фінансів і банківської діяльності), так і не відбувся. Оскільки Кабмін їх так і не подав до ВР, про що заявив голова комітету Петро Порошенко.
Новий виток напруженості виник після того, як голова представництва Європейської комісії в Києві Ієн Боуг заявив у понеділок, 16 жовтня: якщо Верховна Рада протягом цього тижня не прийме законів про СОТ, вступ України до цієї організації відкладуть ще на рік. Він також зазначив, що вже на початку 2007-го ЄС розраховує розпочати переговори з Україною щодо угоди про вільну торгівлю. Проте переговори відкладуть, якщо країна не вступить до СОТ.
Того ж дня прес-служба Кабміну, посилаючись на виступ Януковича на засіданні координаційної ради коаліції й уряду 16 жовтня, повідомила, що прем’єр «прогнозує вступ України до СОТ у січні-лютому 2007 року за умови прийняття Верховною Радою необхідних законопроектів». Відповідно до повідомлення, Янукович наполягає на необхідності прискорення розгляду і затвердження Радою законопроектів, пов’язаних із вступом України до СОТ.
Пізніше того ж дня Віктор Янукович заявив на прес-конференції, що прогнозує направлення Кабміном до парламенту необхідних для вступу до СОТ законопроектів до середини листопада. За його словами, три з них на той момент уже надійшли в Раду, п’ять — ще розглядалися в міністерствах і відомствах, а решта проходили експертизу в Кабміні і планувалися до розгляду на його засіданні найближчим часом. «Це (забере) не більш як два-три тижні», — пообіцяв прем’єр.
Цікаво, що того самого понеділка погоджувальна рада голів комітетів, фракцій груп ВР досягла домовленості про необхідність перенесення на пізніший термін парламентських слухань з підготовки вступу до СОТ. Втім, спікер парламенту Олександр Мороз спробував заспокоїти журналістів, заявивши, що перенесення парламентських слухань не означає, що законопроекти не розглядатимуться на пленарному тижні.
З 18 жовтня парламентські слухання з питання підготовки до вступу України до СОТ було перенесено на 1 листопада. Голова парламентського комітету з питань економічної політики Володимир Заплатинський пояснив це необхідністю «ретельніше підготувати це питання», «оскільки питання про вступ до СОТ є головним на сьогодні». Також він повідомив, що парламент і досі чекає від Кабміну законопроекти стосовно СОТ.
Все, що відбувається, змусило президента Ющенка під час зустрічі зі спікером Морозом висловити занепокоєння ситуацією із законодавчим забезпеченням вступу до СОТ і заявити про намір скористатися своїми конституційними повноваженнями, щоб забезпечити виконання всіх необхідних процедур, пов’язаних із вступом до цієї організації.
18 жовтня від імені фракції «Наша Україна» Геннадій Удовенко оприлюднив у стінах Верховної Ради заяву, в якій вимагав від парламенту до 27 жовтня цього року розглянути і прийняти всі законопроекти, необхідні для вступу України до СОТ. «Наша Україна» вважає, — йшлося в заяві, — що керівництво уряду і Верховної Ради всілякими засобами намагається загальмувати розгляд і прийняття необхідних законів і зірвати вступ України до СОТ. …Очевидно, що антикризова коаліція і делеговані нею чиновники зневажають інтереси власного народу, відстоюючи інтереси іншої держави».
У відповідь на цю заяву голова ВР Мороз назвав ці претензії до парламенту «абсолютно безпідставними».
«Якщо є бажання прискорити цю роботу, готуйте законопроекти, ми їх відразу приймемо», — парирував спікер. І додав, що «протягом наступного місяця листопада, до першого грудня, як і треба за графіком, ми приймемо ті закони, які будуть якісно підготовлені, і я переконаний, що будуть підготовлені усі. Ставити завдання до 26 жовтня, розуміючи, що це фантастика, цього не можна робити, я вважаю, що це некоректно з боку авторів заяви теж».
Та все ж таки про необхідність прийняти законопроекти саме до 27 жовтня у середу заявив перший заступник глави секретаріату президента Арсеній Яценюк, повідомляючи журналістам, що президент Ющенко вніс від свого імені до парламенту весь пакет, визначивши законопроекти як першочергові.
«Якщо цей пакет, котрий на сьогодні складається із 16 законопроектів, внесених президентом України, і трьох законопроектів, які вже знаходяться у Верховній Раді, буде затверджений парламентом у першому читанні до кінця поточного тижня і на наступному сесійному тижні буде... прийнятий, то 27 жовтня на засіданні неофіційної робочої групи ми фактично можемо завершити процес... вступу України до СОТ», — заявив пан Яценюк.
Він підкреслив, що процес вступу України до СОТ триває вже 14 років: «Якщо це швидко, то скажіть мені, будь ласка, що повільно». І сьогодні Україна перебуває «у клубі країн, які не є членами СОТ, таких як Ємен, Ірак, Іран, Афганістан, Таджикистан».
Втім, трохи раніше було опубліковано заяву голови парламентського комітету з іноземних справ Віталія Шибка про те, що Україні не треба поспішати зі вступом до СОТ. «Ми не повинні розглядати цей процес, як поїзд, що рухається, у котрий треба встигнути вскочити, щоб кудись доїхати», — сказав депутат.
Результат? У четвер жодний із законопроектів, незважаючи на всю їхню першочерговість і невідкладність, не розглядався. На порядку денному п’ятниці вони теж не значилися. Зате народні обранці майже одноголосно (422 голосами «за» із 423 присутніх) не придумали нічого прогресивнішого, як подовжити ще на один рік податкові канікули для аграріїв (законопроект №2299 від 10.10.2006 р.), а це саме та норма, котру необхідно буде скасувати після вступу до СОТ. І відправили, не розглядаючи, на доопрацювання законопроект, який скасовує, відповідно до вимог СОТ, віковий ценз для транспортних засобів, які ввозяться на територію України...
Невже праві злі язики, котрі стверджують, що домовленостей про синхронізацію вступу до СОТ було досягнуто вже під час серпневого відвідання паном Януковичем Кремля, а потім закріплено під час нещодавнього візиту до Білокам’яної пана Мороза?
Усе б нічого, але як до цього ліпляться національні стратегічні інтереси? Чи це одна зі складових тієї ціни, яку ми сплачуємо за газ по 130 дол.?
Тому, хоч як це сумно, доводиться вкотре констатувати, що серйозних успіхів цього року ми навряд чи дочекаємося як на зовнішньому політичному, так і на футбольному полі. І, швидше за все, доведеться чекати ще як мінімум кілька років — до чергової зміни поколінь як у вищій футбольній, так і в головній політичній лізі.