На відміну від правоохоронних органів, яким службовий обов’язок велить ретельно перевіряти всі можливі версії щодо вибухів на столичному Троєщинському ринку, вимушено віддаючи перевагу спущеним згори, ми можемо дозволити собі зупинитися на версіях реальних. Їх, як нам здається, лише дві.
Версія перша. Вибухи на ринку, маючи суто кримінально-економічний характер, просто вдало збіглися з напруженим передвиборним моментом, тому влада вирішила розкрутити цю історію, намагаючись використати її проти своїх опонентів. «Ринок-1», як офіційно називається Троєщинський ринок, завжди асоціювався насамперед із нині покійним кримінальним авторитетом Прищем (Валерій Прищик), убивство якого не розкрите, а спадщина, наскільки відомо, не поділена. Але ця стійка асоціація пояснюється значною мірою тим, що за родом своєї бандитської діяльності він постійно бував на очах. Якщо ж проаналізувати список реальних акціонерів ринку, версій можна буде висунути з десяток. Оскільки виявимо в ньому не лише авторитетних людей, більше відомих за прізвиськами, ніж за прізвищами, а й народного депутата, колись члена фракції правлячої нині в країні партії, який останнім часом дистанціювався від неї, прокурора і, як мінімум, одного представника районної влади. Крім того, згідно з певною інформацією, цією територією всерйоз зацікавилися росіяни — «солнцевські», не просто організоване злочинне угруповання, а імперія, яка вже, вочевидь, скупила всі цікаві об’єкти Криму і не збирається зупинятися на досягнутому.
Це був би кращий випадок, якби існувала лише суто кримінальна версія. На жаль, цілком має право на життя й інша: акцію замовили ті, хто нізащо не збирається випускати владу зі своїх хватких рук і вже вдавався до апробації таких методів раніше.
Що ж дає підстави припускати, що вилазка до сміттєвих баків Троєщинського ринку терористів, котрі не розлучаються з партквитками Української народної партії, яка підтримує В.Ющенка, — справа рук влади?
З огляду на специфіку ведення слідства взагалі, а в резонансних справах — зокрема, громадянам, які хочуть зрозуміти, що відбувається у їхній рідній державі, постійно доводиться перейматися запитанням: кому вигідно? Вікторові Ющенку троєщинський вибух вигідний приблизно так само, як і демонстрація маршу Хрещатиком молодиків фашистської спрямованості нібито на його підтримку, яку безсовісно смакують більшість каналів. Адже переважно ЗМІ — не в руках опозиції, а «чесні міліціонери», готові викрити несправедливі плани влади, яких пощастило зустріти нещодавно Романові Безсмертному, зустрічаються далеко не щодня. Слідство ж цілком і повністю перебуває в руках влади, а суди своєю незалежністю у таких справах, як правило, не зловживають.
Про місцеву специфіку
З-поміж великої кількості версій і коментарів того, що відбулося, переважно політичного характеру, привертає увагу виступ у ефірі 5-го каналу фахівця — Василя Крутова, голови міжнародної організації «Міжнародна антитерористична єдність». (Генерал-лейтенант, колишній заступник голови СБУ, очолював управління по боротьбі з тероризмом, спецпідрозділ «Альфа», що спеціалізується на протидії терористичним проявам, доктор юридичних наук, представник України при «Антитерористичному центрі держав—учасниць СНД».) Озвучуючи власну версію подій на Троєщині, Василь Васильович зазначив: «Я не знаходжу в цьому випадку особливої політичної мотивації. Так, я б назвав це кримінальним злочином із терористичним забарвленням. Те, що затриманий говорить про політичну мотивацію, ну, я в чомусь можу його зрозуміти: напевно, краще видаватися політичним борцем, аніж кримінальним злочинцем». Промовистий коментар, чи не так? Особливо в поєднанні з його ж констатацією своєрідності українського тероризму, яка полягає в тому, що він «майже на 100 відсотків лежить у площині економічних відносин, а не у сфері великої політики, як, наприклад, у Росії та в Іраку».
Історія повторюється
Як відомо, подібне вже траплялося 1999-го у Кривому Розі (замах на Наталію Вітренко). Стиль терактів, що здійснюються від імені Мороза та Ющенка, схожий до непристойності. Зокрема політичний момент і склад виконавців (п’ять років тому у справі фігурувала довірена особа О.Мороза), наявність і кількість жертв. Легко прогнозована однозначно негативна реакція суспільства в обох випадках гарантувала широкий резонанс, емоційність сприйняття події і тривалість її переважно «правильного» висвітлення засобами масової інформації.
В останньому випадку вражає нечувана, а тому вкрай підозріла щедрість, із якою високі міліцейські чини ділилися з широкою громадськістю таємницями слідства, які зазвичай так ревно замовчуються. Де це таке бачено, щоб на прес-конференції у міліцейському відомстві столи просто тріщали від речових доказів у щойно розкритій, але ще не розслідуваній справі, не всі фігуранти якої ще перебувають у розпорядженні міліції? А як же кримінальна відповідальність за розголошення даних попереднього слідства?
У пориві відвертості міліція не полінувалася продемонструвати навіть цвяхи, «аналогічні тим, якими було начинено вибуховий пристрій». Розкішні розсипи речдоків не могли не наштовхнути на думку, що в реальному житті так не буває. Втім, здається, сам начальник ГУ МВС у Києві генерал-лейтенант Міленін був здивований такою кількістю речових доказів, які зазвичай добуваються тривалою і копіткою працею. Можливо, міліція справді до цього не причетна?
Втім, наявність такої об’ємної доказової бази пояснити все-таки можна. Не так уже це й парадоксально, якщо врахувати, що активно сприяти слідству в розкритті ними ж скоєного злочину нині заарештовані почали задовго до затримки та перших допитів. Через тиждень після вибухів вони так і не змогли позбутися речових доказів своєї «радикальної політичної діяльності», сентиментально зберігаючи, очевидно для нащадків, схему вибухового пристрою і багато іншого терористичного мотлоху, але головне — партійні квитки.
У разі затримання прошу вважати мене членом УНП...
Терористам є сенс тримати при собі квитки, які свідчать про їхню партійну приналежність, лише у двох випадках. Якщо партія, яка «керує і спрямовує», палає бажанням узяти на себе відповідальність за вчинений теракт і, до того ж, серйозно побоюється, що її лаври цинічно відберуть інші, охочі до політичних амбіцій, котрі при цьому погребували власноруч бабратись у базарному смітті. У нашому випадку така тенденція, як бачимо, аж ніяк не простежується. Отже, може йтися лише про провокацію. Звісно, спрямовану не на «дестабілізацію політичної ситуації», а проти тих, хто на законних підставах носить «кірочки», аналогічні тим, із якими вирушали підривати смітники на базарі терористи.
Неоціненно допомогла слідству наявність чіпів від мобілок, які не бояться вибухів чи то внаслідок надзвичайної міцності, а чи тому, що з’явилися на місці вже після вибухів. Крім того, згідно з певною інформацією, підозрювані запам’яталися присутнім на ринку того дня своїми татуюваннями. Комусь навіть здалося, що власники специфічного «натільного живопису» крутилися на ринку дещо зумисне, ніби хотіли бути поміченими. Войовничі молодики, що марширували «на підтримку Ющенка» з антисемітськими гаслами, були прикрашені таким самим чином.
Загалом, дивних і вражаючих обставин у цій справі, як бачимо, справді багато.
З перших повідомлень про подію можна було дійти висновку, що Віктора Ющенка, хай грубувато і примітивно, але досить щільно обклали з усіх боків. (Зокрема, серед затриманих за підозрою у здійснення вибухів — і члени Української народної партії (два), яка входить до блоку Ющенка, і співробітник 5-го каналу, фундатором якого є його соратник. Хто ж вникатиме в те, що, як з’ясувалося, підготовку до злочину розпочали три місяці тому, а через місяць після того майбутній терорист улаштувався працювати на 5-й канал). Потім виявилося, що, можливо, єдина сильна ланка цього сумнівного ланцюга — співробітниця секретаріату Української народної партії, яка, як стверджують, живе разом із технічним співробітником вищезазначеного телевізійного каналу. До речі, за попередніми даними, посвідчення були виписані на «рідних», а не на підроблених бланках. Але, оскільки в партію цих громадян, зрозуміло, ніхто не приймав, документ — хоч як крути, все одно фальшивка. До речі, за деякою інформацією, співробітниця секретаріату УНП, яка перебуває на шостому місяці вагітності, — вона проходить у справі лише як свідок (?!), — нещодавно виїхала за межі Батьківщини до однієї з європейських держав.
Що ж до прив’язки до УНП інших — це виявилося сильним художнім перебільшенням. Як заявив начштабу Віктора Ющенка Р.Безсмертний, серед підозрюваних у здійсненні вибухів на Троєщинському ринку немає представників УНП. Згодом з’ясувалося, що люди, задіяні в цій акції, причетні до Д.Корчинського, Б.Бойка та Е.Коваленка, імена яких неодноразово спливали у ЗМІ у зв’язку з провокаціями, спрямованими проти В.Ющенка.
Мабуть, через нестачу кадрів організатори не спромоглися знайти кількох потенційних терористів із незаплямованими біографіями у плані відсутності такого роду одіозних зв’язків. Утім, не виключено, що найближчим часом автори абсолютно бездарного сценарію свої помилки врахують і являть світові менш дилетантський підхід. За інформацією Р.Безсмертного, готуються нові провокації з боку влади. Він заявив, що має у своєму розпорядженні документальне підтвердження того, що на початок вересня заплановані напади на офіси кандидатів у президенти Мороза, Симоненка та Януковича. Наприкінці місяця нібито планується проникнення у штаби зазначених кандидатів по всій країні з метою «залишити там сліди прибічників Ющенка». У разі, якщо такі дії не припиняться, Р.Безсмертний пообіцяв розповісти громадськості, хто й як планує проводити їх надалі.
За базар не відповідатимуть...
Сумно, що реальні замовники такого роду справ абсолютно нічим не ризикують. Особливості проведення досудового слідства та винесення рішень судами відомі. При цій владі слідство зробить усе так, як їй треба. А раптом почне копати занадто ретельно — його завжди зможуть призупинити.
Звісно, може статися, що колись якомусь відставникові захочеться літературної слави, й він наважиться пролити світло на замовників «сміттєвого скандалу». То на те є суд. І в найближчому майбутньому не знайдеться в нас суду, здатного вивчити цю справу «по суті», а не розглядаючи її виключно в ракурсі «образи честі, гідності та ділової репутації».
Народний депутат, представник кандидата у президенти В.Януковича в ЦВК Степан Гавриш: «На моє абсолютне переконання, влада ніколи не піде на те, щоб пожертвувати хоча б однією людиною для такої незначної і малоефективної, так би мовити, провокації. Я в це не вірю абсолютно».
З огляду на все вищезазначене, зароджуються побоювання, що ключовими словами тут варто вважати саме «незначна» та «малоефективна». Лиховісне пророцтво чинного Президента щодо «найбрудніших виборів у історії» збувається.
Лідер Української народної партії Юрій Костенко: «Влада готується до силового сценарію, причому готується застосувати його сама під виглядом «боротьби з тероризмом», який «загрожує» з боку опозиції».
***
Те, що народ, м’яко кажучи, не надто повірив у «провокацію опозиції», з одного боку — втішає, з іншого — може мати наслідки. Адже існують неодноразово апробовані способи досить швидко примусити людей перестати «занадто багато думати» й переключитися головним чином на думку про власну безпеку. І спосіб закладання, і вибраний час (вечір п’ятниці, коли на базарі небагато людей) свідчать про те, що не ставилася мета по-справжньому шокувати кількістю жертв. (Це дало б підстави стверджувати, що влада не контролює ситуацію.) Криваве місиво висаджених багатоповерхівок було на руку в Росії, коли на престол сідав невідомий Путін. Спадкоємність української влади — іншого характеру. Поки що у неї немає потреби реалізовувати неодноразово апробований сценарій, коли в результаті проведених спецоперацій народ сам захоче «сильної руки». Але, вочевидь, є готовність зробити це. Ясна річ, ідеться не про окремого кандидата. Таку провокацію та її подальший супровід (речдоки, швидке розкриття) здатна організувати лише державна машина.
Але, з огляду на все вищесказане, твердження керівництва столичної міліції про те, що посилення охорони Київського метрополітену — акція запланована, чомусь не заспокоює, а зовсім навіть навпаки… Ми не знаємо, що запланувала найближчим часом влада. Але вже відчуваємо, що заради самозбереження вона не зупиниться ні перед чим.
P. S. Коли верстався номер, стало відомо, що вчора о 5.20 ранку в ліфті власного будинку підірвали одного з заступників директора ринку «Троєщина» Сергія Алексименка. Про це на розширеному засіданні колегії КМДА заявив мер Києва Олександр Омельченко. Потерпілий нині перебуває в Лікарні швидкої допомоги у тяжкому стані. Інцидент стався, коли заступник директора повертався з чергування на ринку, де наводять порядок перед перевіркою 5 вересня.
О 4 годині цього ж дня Алексименку зателефонували невідомі й повідомили, що в нього горить заміська дача. Алексименко відразу виїхав туди, однак виявилося, що ніякої пожежі немає. Повернувшись додому, він натиснув кнопку ліфта, в результаті чого стався вибух малої потужності. Заступник директора ринку залишився живий, але одержав численні рани обличчя. Підозрювані у здійсненні вибухів перебувають під арештом, однак вибухи, безпосередньо пов’язані з ринком, тривають.
Наскільки відомо, на час здачі номера правоохоронні органи ще не знайшли на місці злочину партквитків і не довели причетності до вибуху в ліфті опозиції, яка прагне «повалити існуючий режим».
ДОВІДКА ДТ:
Внаслідок двох вибухів на Троєщинському ринку 20 серпня до лікарні потрапили 11 осіб, двоє з них були в тяжкому стані, а 9 — середньої тяжкості. Незабаром одна з потерпілих померла в лікарні швидкої допомоги. Серед потерпілих були іноземці. Саморобний вибуховий пристрій містився у сміттєвих баках.
За словами начальника Головного управління МВС України в м. Києві А.Міленіна, затримані зізналися у скоєнні злочину, повідомивши, що їхньою метою були суто політичні мотиви, дестабілізація політичної ситуації в Україні, повалення існуючого ладу. Як свідчить А.Міленін, під час обшуків у затриманих було вилучено речовини, які можна використовувати для виготовлення вибухівки, мобільні телефони, з допомогою яких було здійснено радіокерований вибух.
За словами А.Міленіна, два затриманих раніше входили до всеукраїнської організації «Тризуб». У одного з них — 23-річного А.Пастуха — вилучено квиток Української народної партії. Інший затриманий — 22-річний Д.Савченко, помічник звукорежисера телекомпанії «5-й канал». За словами генерала, буде проведено експертизу, яка має встановити, чи є цей документ справжнім. Пізніше було затримано жителя Чернігівської області. Затримана Наталя Ковальчук, член УНП і співробітник секретаріату партії, проходить у справі як свідок і після проведення слідчих дій була відпущена додому.
Журналістам продемонстрували речові докази, вилучені під час обшуків. Серед них, зокрема, були нітрогліцерин, порох, пластикові трубки, література, за словами учасників брифінгу, націоналістичного, антисемітського та фашистського характеру. На запитання про те, до якої із зазначених категорій літератури зараховувати листівки кандидата в президенти В.Ющенка, учасники брифінгу не змогли відповісти.
За словами заступника міністра внутрішніх справ України Петра Опанасенка, кримінальну справу порушено за статтями 296 УК (хуліганство) та 121 (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень).
Пізніше кримінальну справу за фактом вибухів на ринку «Троєщина» було передано зі слідчого управління Головного управління МВС України в Києві у Службу безпеки України. Причини передачі матеріалів ЦСЗ столичного головкому коментувати відмовився. Начальник прес-служби СБУ Олександр Скрипник підтвердив, що відомство одержало матеріали справи, не повідомляючи жодних подробиць.
Кримінальну справу перекваліфіковано за статтею 258 УК (терористичний акт).