Шейх Ахмед Тамім |
Захоплені ідеєю «християнської України», питання, пов’язані з «мусульманською меншістю», ми старанно відсуваємо за межі щоденного інтересу. Ми згадуємо про них тоді, коли щось відбувається, й говоримо про «ісламську загрозу». Але все одно вона від нас десь далеко. Тобто нам так здається. Найчастіше ми не знаємо, що саме далеко, а що близько. Прокоментувати трагічні події в Америці і їх можливий зв’язок із «ісламським екстремізмом» ми попросили муфтія України Шейха Ахмеда Таміма.
— Яке ставлення українських мусульман до терактів в Америці?
— Звісно, негативне. Мусульмани України і Духовне управління мусульман України завжди виступали проти крайнощів, проти екстремізму, проти тероризму. Тут, в Україні ми завжди попереджали про загрозу екстремізму, закликали нашу владу звертати на це увагу. Ми говорили про те, що тероризм неприпустимий, особливо якщо це намагалися робити під гаслом ісламу.
— Як ви оцінюєте реакцію палестинців, котрі раділи трагедії, яка сталася в Америці?
— Не треба говорити, що це робив народ. Хтось, певне, захотів використати це для пропаганди проти всього народу. Адже неправда, що люди святкують чиюсь біду. І самі лідери палестинського руху засудили теракт і заявили, що це не метод. Якісь поодинокі дії — ще не привід для оцінки всього народу. Я гадаю, вони раділи іншому. Гадаю, радість палестинців — це радість людини, біль якої починають розуміти.
— Останній час нас дедалі більше турбує питання можливого протистояння двох цивілізацій — мусульманської і європейської. Наскільки болючим воно може виявитися?
— Відмінність існує не лише між ісламським і неісламським світом. Це може бути відмінність між східним і несхідним у цілому. Тому я не приймаю тверджень про глобальний вододіл саме між ісламським і неісламським. Питання про діалог обговорюється дуже інтенсивно, є публікації, конференції, присвячені проблемам міжкультурного діалогу між Сходом та Заходом. Основне питання, звісно, як запобігти конфлікту. Це можна зробити лише шляхом розвитку знайомства. Коли ми ближче пізнаємо одне одного, ми зможемо разом розв’язувати проблеми й запобігати неприємним несподіванкам.
— Останнім часом часто можна чути про «ісламський тероризм». Складається враження, що сам іслам нерозривно пов’язаний із насильством.
— Це неправда. Ми не згодні з цим формулюванням. Ісламський світ уже десятки років страждає від крайнощів та екстремізму. Увесь ісламський світ завжди виступав проти тих елементів, котрі робили політику під гаслом релігії ісламу. Робили революції, перевороти. Захід не звертає серйозної уваги на небезпеку таких дій. Проте більшість таких рухів, хоч як це дивно, починалася саме на Заході. А потім з’являються прикрощі — як це було у Франції, в Америці, — і пропаганда розгортається відразу проти всієї релігії, проти всього народу. Це несправедливо. Іслам чистий від екстремізму. Так, багато хто користується такими поняттями, як «ісламський тероризм» або «ісламський екстремізм», але ми не згодні з такою термінологією. Не лише під гаслом ісламу виступають елементи, котрі розвивають крайнощі й тероризм. Під гаслом інших релігій або національних об’єднань, ідеологій робиться не менше злочинів. Тому треба зберігати ясний погляд і намагатися бути справедливим. Треба просто відрізняти зло від добра.
— Але ви не виключаєте можливості участі мусульман в останніх подіях в Америці?
— Пропаганда завжди поспішає. У Заходу багато й інших проблемних точок: усередині самого американського суспільства або Латинська Америка, яка має свої особливі й дійові структури. Звісно, у багатьох точках ісламського світу існує напруженість. Крім того, є економічні інтереси західних країн на Сході. Тому створюється ситуація, коли на рівні західної держави — не народу — і ісламського світу — народу, а не держави — виникає ворожість. Між американською державою й ісламськими державами також існують нормальні відносини.
— Однак те, що теракт в Америці пов’язують із мусульманами, може сильно вдарити по них і в Америці, і в Україні?
— Так, є грамотні люди, котрі можуть чітко відрізняти, де закінчується релігія й розпочинається екстремізм. Але, звісно, прості люди часто бувають непідготовленими до того, аби все зрозуміти і сприйняти правильно. Тут, мені здається, дуже важлива роль засобів масової інформації — вони здатні або сприяти порозумінню, або розпалювати ворожість. Адже коли щось трапляється, ми відразу маємо в числі перших припущень щось на кшталт «ісламського тероризму». Пересічна людина, зрештою, звикне до думки про небезпеку ісламу. У кожній країні, де живуть мусульмани, вони законослухняні громадяни, і вони не можуть і не мусять відповідати за тих, хто ставить на службу своїм політичним амбіціям релігію.
В Україні ми, як правило, попереджаємо владу та громадськість, коли нам стає відомо щось про діяльність екстремістів в Україні. Інша річ, що до нас не завжди прислухаються. Ми чітко відмежовуємося від таких мусульманських об’єднань, які можна вважати екстремістськими. Ми намагаємося вести в Україні роз’яснювальну роботу, закликаємо знайомитися з нами, налагоджувати діалог. Адже не можна чекати, коли щось трапиться в нас, — а потім, як звичайно, скажуть, що в усьому винні не купка злочинців, а мусульмани. Ви ж подивіться, як хвиля цих проблем підкочується до нас. Спочатку Єгипет, Афганістан, Близький Схід, та ось уже й Європа: Албанія, Боснія — до нас ці проблеми присуваються дедалі ближче. Адже в Україні також є мусульмани. І ми мусимо зробити все, щоб у нас у Криму не трапилося того самого, що трапилося вже в багатьох мусульманських і немусульманських країнах. Тому нам треба співпрацювати й намагатися зрозуміти одне одного. Тоді ми зможемо разом протистояти нашим спільним проблемам і небезпекам.
«ДТ» має інформацію про те, що в нашій країні діють мусульманські організації екстремістського штибу. Вони займаються в основному просвітницькою діяльністю серед молоді — відкривають школи, молодіжні табори, розповсюджують літературу. У цій літературі можна знайти багато цікавого: приміром, міркування про необов’язковість підпорядкування державі, якщо вона не мусульманська, й т.п. Причому в окремих випадках усе це робиться за підтримки місцевої влади. Ні, вона не підтримує екстремістів — Боже борони. Просто трактує в такий спосіб закон про свободу совісті або чогось не розуміє...