Відгриміли гімнами, відцвіли трояндами, відмахали мандатами підсумкові й об’єднувальні з’їзди. Кипіння облікових пристрастей вгамувалося, всі партії та блоки, котрі мають намір брати участь у парламентських виборах, підготували та здали до Центрвиборчкому необхідні для реєстрації документи, у переліку яких, поза сумнівом, передвиборні програми. Яка частина електорату ознайомиться з ними? Яка відшукає час для вивчення? Запитання риторичні. Скоріш за все, більшість, як і раніше, прийматиме рішення відповідно до того, подобається чи не подобається лідер списку. Когось віддати свій голос за певну партію змусить феєрія обіцянок, когось — обличчя, що не сходить з екрана, хтось захоче проголосувати за стабільне минуле, хтось — за обіцяне світле майбутнє. Поза сумнівом, український електорат не позбавлений і політично грамотних людей, котрі усвідомлюють, до яких дій у майбутньому парламенті збирається вдатися та або інша партія. Проте, згідно з численними опитуваннями, не лише частина, що не визначилася, а й значна частка тих, котрі визначилися, робить свій вибір, виходячи з естетичності запропонованих для оцінки «мішків». А ось стосовно «котів», які знаходяться в них, а точніше — реальних намірів політиків, керуючись симпатією чи антипатією до яких, ми й робимо свій вибір, тут значно складніше. Безумовно, по-перше, далеко не в усіх сил, що розпочали змагання за парламентські крісла, є можливість ознайомити електорат із своїми програмними цілями та принципами. По-друге, чимало з програм мають досить вузьку спрямованість, приміром, соціальну чи екологічну, але не містять відповідей, здатних прозоро продемонструвати позицію окремої партії чи блоку з багатьох питань, принципових для розвитку суспільства та становлення держави.
Ми принципово не висвітлювали з’їзди, заздалегідь знаючи, яким чином ми ознайомимо наших читачів із ключовими, на нашу думку, позиціями здобувачів електоральних голосів. Річ у тім, що ще влітку ми одержали від читача «ДТ» лист, який містить, на наше переконання, чудову за своєю простотою й геніальністю ідею. Інженер-металург, кандидат технічних наук із міста Дніпропетровська Семен Грінберг запропонував опублікувати таблицю результатів комплексного тестування партій і блоків. Різноманітні відповіді на однакові запитання, на думку читача, змогли б надати можливість визначити, «чим партії відрізняються одна від одної, крім назв і прізвищ лідерів». Правда, у повному обсязі завдання, поставлене перед нами читачем, ми не виконали: півтори сотні українських партій ми тестувати не стали. Більше того, серед опитаних ви знайдете лише ті партії та блоки, котрі найчастіше згадуються в соціологічних опитуваннях, а отже, є, принаймні на цей момент, авангардом політичного загону, що вступив у бій за право писати та ухвалювати закони, формувати Кабінет міністрів, лобіювати інтереси, визначати зовнішню політику, ростити кандидатів у президенти, змінювати Конституцію тощо.
Ми гадали, це буде просто, але помилилися. По-перше, домогтися необхідних відповідей потрібно було не від керівників штабів і не від політтехнологів, а від безпосередніх лідерів партій, блоків. По-друге, нас здивувала різниця між відрізками часу, витраченими лідерами на заповнення анкети. Зі зрозумілих причин ми нікого не видаватимемо, скажемо лише, що одній партії для цього знадобилася година, а іншій — десять днів. (Останні відповіді надійшли в п’ятницю у другій половині дня, у зв’язку з чим у нас не було технічної можливості перекласти таблицю. За що перепрошуємо читачів.) По-третє, багатьох колективних респондентів довелося переконати в необхідності надати читачам можливість у гранично лаконічній формі ознайомитися з позиціями партій, а також самостійно порівняти їх.
Ми навмисне не коментуємо в цьому номері таблицю, надаючи читачеві можливість без сторонньої допомоги, витративши лише один зимовий вечір, розібратися в тім, що може «зійти» навесні. При цьому ми залишаємо за собою право повернутися до розгорнутого коментаря таблиці, а головне — простежити, чи проростатиме із задекларованого партіями обіцяне.
Ми щиро сподіваємося на те, що наведені дані (для зручності зведені в таблицю) допоможуть читачам краще розібратися в хитросплетіннях передвиборних платформ, що, можливо, зробить ваш вибір усвідомленішим. Не побоїмося визнати: деякі відповіді (й деякі збіги в них) нам видалися несподіваними. Саме тому ці дані ми схильні кваліфікувати як спільну спробу дати відсіч політичному дальтонізму.
Ми так само щиро віримо й у те, що надали посильну допомогу не лише виборцям, а й лідерам політичних об’єднань і передвиборних блоків. Змусивши їх сформулювати (можливо, уперше для самих себе) більш-менш чіткі відповіді на деякі запитання, які напевно їм поставлять під час численних зустрічей ті, хто в березні визначить їхню долю.