Упровадивши ефективну систему управління містом і постійно її вдосконалюючи, Вінниця на практиці показала, що в наших умовах цілком реально мінімізувати корупцію, ліквідувати черги, дати зелене світло бізнесу й істотно збільшити наповнення бюджету. Нині практично всі комунальні підприємства, що обслуговують місто, прибуткові. А доходи Вінниці в три, а то й у чотири рази перевищують доходи аналогічних за масштабом міст.
Зовнішньо Вінницький міськвиконком — типова багатоповерхова адміністративна «стекляшка» пізньорадянської епохи: трохи пошарпана, подекуди облуплена, зі слідами недавнього добротного, але доволі економного ремонту. Тим більше контрастує те, що бачимо всередині: модерновий перший поверх із прозорими перегородками, за якими працюють чиновники, і суперсучасною електронною начинкою.
Так виглядає по-справжньому «прозорий офіс» Вінницького міськвиконкому — перша в Україні система, обладнана не просто прозорими перегородками, а й спеціальним програмним забезпеченням, що сприяє спрощенню дозвільних процедур і унеможливлює побори з підприємців. Тут відбувається більша частина взаємодії влади з громадянами: приймає мер, його заступники, надаються консультації, оформлюються документи (здійснюється понад 200 різноманітних адміністративних послуг). Для того, щоб зустрітися з потрібним чиновником, досить звернутися до адміністратора, чи обрати тип питання на встановлених в холі інформаційних терміналах. Програма також контролює і аналізує роботу чиновників, не даючи їм змоги затягувати процес, а отже, й вимагати хабар за його прискорення. Живих черг тут немає. Кожен отримує талон з номером потрібного йому робочого місця й порядковий номер. На електронних табло, встановлених у холі, висвічується інформація про те, як рухається його черга.
— ...Наше головне ноу-хау, це насамперед систематизація всіх процесів управління, — розповідає мер Вінниці Володимир Гройсман. — У моєму розумінні місто — багатогранний організм, і казати про те, що можна домогтися успішних результатів тільки в одному напрямку, неправильно.
Такого висновку я, як мер, дійшов 2006 року. На той час за два роки роботи ми, завдяки доволі жорстким і часом непопулярним методам, узяли під контроль ситуацію в місті й навели елементарний порядок. Та ми розуміли і те, що авральним «латанням дірок» можна займатися безкінечно. Ось чому треба змінювати систему.
Тоді ж ми почали займатися сертифікацією. Мені потрібна була міжнародна система управління якістю ISO 9001. Не сам папірець — бачите, у моєму кабінеті його немає, а система! На її впровадження знадобився рік. Нас сертифікувала всесвітньо відома лондонська компанія. Для мене це було принципово!
— А з чого складається ця система?
— Новітні технології управління — певний взаємозалежний звід правил, обліку та контролю з максимальною комп’ютеризацією робочого процесу. Вона дуже зручна в роботі, оскільки створює всі можливості для ефективного використання робочого часу. Він в усіх під контролем, у кожного співробітника — спеціальна картка, вона фіксує прихід на робоче місце і його залишення (до речі, дає знижку в їдальні міськвиконкому). На комп’ютер кожного встановлено програму, яка фіксує його перебування безпосередньо в кабінеті на робочому місці. Для внутрішніх комунікацій це дуже зручно. Кожен бачить, хто на місці й до кого в даний момент можна звернутися, а до кого ні.
Нашим співробітникам доступна в моментальному режимі вся поточна (і не тільки) інформація про життєдіяльність органу влади. Усе оцифровано, нанесено на електронні карти. Можна, приміром, на карті благоустрою за секунду дізнатися, хто відповідає за територію біля будь-якого будинку, про ситуацію із вивезенням сміття, стан доріг тощо — все в цифрах і деталях.
Усі телефонні дзвінки городян записуються. Будь-який керівник може дізнатися зі свого комп’ютера, хто й навіщо телефонував тоді-то й тоді-то і як просувається справа із розв’язанням проблеми, на яку поскаржився городянин. Усі питання під контролем. Можете самі переконатися.
Володимир Борисович розвернув свій комп’ютер дисплеєм у мій бік.
На екрані відбувалося щось, що нагадує мені комп’ютерну онлайн-гру зі звуковими ефектами.
Якийсь вінничанин телефонував із приводу обриву лінії електропередачі. Тут-таки жовтим висвітилася схема, на якій позначився час, коли й ким цей дзвінок зафіксований, коли поставлено на облік.
— І що означає цей жовтий колір?
— Те, що питання має бути вирішено протягом одного дня.
Ось так у будь-який час у режимі реального часу відслідковуються процеси; вирішене питання висвічується зеленим, невирішене — червоним. На графіках видно, як працюють управління.
— А якщо більше червоного кольору?
— Такого не буває в принципі. Та навіть якщо суто теоретично припустити, що така НП може статися, то спеціальний відділ одразу проаналізує ситуацію, зробить висновки і внесе свої корективи, щоб надалі подібного не виникало.
— Як співробітник, який прийшов до вас на роботу, відразу може в цьому всьому зорієнтуватися? Адже таких специфічних знань ніякі виші, принаймні наші, не дають.
— У цьому плані в нас нова система прийому на роботу: людина, яка не володіє комп’ютером і без чіткого розуміння того, що таке муніципальні органи влади і як вони працюють, до нас потрапити не може.
Ми розробили «Муніципальний університет» — першу в Україні корпоративну систему підвищення кваліфікації кадрів у муніципальних органах влади. Вона включає також і спеціальні програми для нових співробітників і постійні програми підвищення кваліфікації для всіх наших співробітників. Розроблено також і «Робочу програму початківця», щоб, приходячи на роботу, людина чітко уявляла, які до неї вимоги, і які можливості вона має. Всіма цими питаннями займається управління кадрової політики. Воно ж аналізує роботу відділів: можливо, десь відбувається дублювання функцій, десь — неузгодженість дій.
Завдання управління — зробити систему більш ефективною, що вимагає постійного контролю, розвитку і впровадження управлінських ноу-хау.
— Що з новинок у цьому плані найцікавіше?
— У 2009 році ми отримали сертифікат по системі протидії корупційним загрозам. Це євростандарт ISO — сертифікована система, яка дозволяє мінімізувати корупційні дії. Це — звід правил безконфліктного проходження документів, коли унеможливлюється ухвалення того чи іншого рішення на свій розсуд, з вимаганням за це грошей.
У тендерних комітетах у будь-який момент відбувається комп’ютерна ротація до 30 відсотків осіб, і кого саме замінювати, вирішує комп’ютер. У цьому випадку підкрутити щось неможливо. Завдяки її впровадженню ми мінімізуємо можливість появи корупції.
— Як принцип системності спрацьовує, наприклад, у сфері реформування ЖКГ?
— На сьогодні ми створили систему, за якої житель отримав можливість контролювати організацію-підрядчика. При цьому не має значення, яка це організація, основне — перелік її послуг та їхня якість.
У жителів є альтернатива: скористатися роботою комунальних підприємств або створити ОСББ.
Ми не просто відійшли від фіксованої оплати житлово-комунальних послуг, а зробили абсолютно правильну річ — розрахували подомовий тариф на всі 1700 багатоквартирних будинків міста за таким принципом: визначили площу будинку, його стан, розмір і стан прибудинкової території, набір додаткових послуг: паркування, ігрові майданчики, диспетчеризація тощо. Для кожного будинку встановили індивідуальний перелік постійних робіт, визначили граничний тариф, за який жек просто не може вийти.
З 30 жеків залишили 15. Чітко визначили зони їхньої відповідальності і встановили стандарт роботи. Жек контролює старший по будинку, якого обирають самі мешканці.
У кожному будинку є перелік робіт, які повинен виконувати жек, і їх періодичність. Наприкінці місяця жек готує звіт про пророблену поточну роботу, вивішує його в під’їзді й направляє старшому по будинку.
При цьому мешканці мають право не сплачувати за послуги, які не надавалися, або вимагати повного виконання робіт. У вас не прибирають? Не платіть! Ви маєте на це право! У кожному жеку є телефон, зв’язаний із гарячою лінією мерії «Цілодобова варта», будь-яке звернення жителя відразу потрапляє в мерію.
Далеко не всі старші по будинку виявилися ініціативними, але ми ухвалили рішення про звільнення старших по будинку від плати за квартиру. Поки ти старший — не платиш. Переобрали — плати, як усі! Крім того: для старших ми організували навчання, щоб дати певні знання, які допоможуть управляти господарством.
Конфлікт між жеком і мешканцями вирішується з допомогою комісії, куди входять представники управління ЖКГ, жеку та підрядної організації. Плюс до цього працює незалежна робоча група, яка складається з різноманітних спеціалістів, підпорядкована тільки мерові. Вона на місці оцінює ситуацію, надає фото- і відеозвіт. Зазвичай доходимо порозуміння. Але однозначно ми завжди на боці жителів.
Таким чином, система на сьогодні створена і працює ефективно. Крім того, щоб забезпечити прозорість складання рахунків за ті чи інші послуги, ми забрали курси нарахувань за надані послуги з жеків і передали в єдиний розрахунковий центр.
Це незалежний орган, який на підставі отриманих даних видає інформацію про нарахування жителям. А жеки — тільки виконавці. Для цього ми об’єднали всі бази даних: жеків, водоканалу, тепловиків, електроенергетиків, газівників, і таким чином маємо на сьогодні всю інформацію.
На базі цієї системи ми створили, мабуть, одну з найсучасніших систем призначення субсидій та інших державних допомог. У результаті при нарахуванні субсидій у нас черг немає зовсім.
Щоб отримати субсидію, людина приносить тільки паспорт і довідку про свої доходи. Інша інформація — у комп’ютерах нашого управління соціального захисту: де живе, скільки платить за газ, за світло тощо. І на все в мешканця йде 15 хвилин.
Якщо торік у нас отримували субсидії 10 тисяч жителів, то наша система дозволяє без проблем пропускати до 32 тисяч.
— У рамках «прозорого офісу» зібрали під дахом міськвиконкому всі структури: представників МНС, санепідемстанції, співробітників податкової адміністрації та інших, навіть не державних, компаній. Як вам удалося це зробити?
— Звичайно, звести разом усі організації було непросто. Але ми змогли домовитися. Що ж стосується приватників, наприклад землевпорядної організації та фірми з виготовлення печаток і штампів, а також відділення банку, то вони виграли тендер, запропонувавши найвигідніші умови.
Моя ідеологія — не повинна проста людина чи підприємець витрачати час на погоджувальні процедури! Тепер людина, яка бажає відкрити свою справу, свій бізнес, приходить у мерію, на перший поверх, і через дві-три години йде звідси з повним пакетом документів, дозволів, погоджень і довідок, потрібних для підприємницького старту. Не пізніше ніж через п’ять днів усі остаточні папери будуть у неї на руках. За таким же прозорим принципом працює міське БТІ: там прямо при вході висять прейскуранти на послуги. Будь-який документ готують не довше ніж за місяць, за терміновість — додаткова плата. Гроші платяться в касу і йдуть у міський бюджет.
— У результаті такої систематизації істотно зросли надходження в бюджет?
— По цілому ряду позицій. У чотири з половиною рази бюджет поповнився за рахунок виведення з тіні землі, впровадження чіткої цінової політики у сфері комунального майна. Продаж і оренда комунальної власності — виключно на аукціоні. Дали можливість бізнесу розвиватися, у результаті в 2,3 рази збільшилася зарплата, створили конкурентне середовище на ринку. Завдяки його демонополізації. Також економимо за рахунок зміни логістики, комп’ютеризації, оптимізації витрат, запровадження енергозберігаючих технологій... Наприклад, централізували систему управління виробництва тепла, замкнувши все на комунальному підприємстві «Вінницяміськтепло». Крім тепла, виробляє ще й електрику, там раціонально організовано всі процеси, є навіть котельні, що управляються через мобільний зв’язок...
Усі комунікації є на цифровій карті мереж, програма моментально показує глибину залягання, діаметр труб і тип ізоляції, тиск у будь-якому конкретному місці і ще багато чого специфічного, професійного. Якщо десь аварія — за лічені хвилини можна розрахувати все потрібне для її ліквідації.
— Але значними інвестиціями місто поки що не може похвалитися.
— Справді, після 2008 року в плані залучення великих інвестицій у нас затишшя. Адже дуже багато чого залежить від законодавчих правил гри на всеукраїнському рівні. На місцевому рівні ми готові максимально спростити дозвільні процедури інвесторам, більше того, якщо заходить підприємство, готові його супроводжувати. Але є ще питання прав власності, податкових пільг і низка інших, де відповіді — на рівні парламенту і від нас не залежать.
— Ви подаєте якісь законопроекти щодо цього?
— У плані законодавчих ініціатив — ні. Але з нами радяться, і часто ми виступаємо як експерти з низки питань. З досвіду можу сказати: всі найкращі практики можна напрацювати саме на місцевому рівні.
Нашими розробками серйозно зацікавилося Міністерство регіонального будівництва. Нині створюється нова методологія. Міністр Володимир Григорович Яцуба хоче впровадити таку практику по всій Україні. Він направляв до нас експертів, вони вивчали нормативну базу.
— До вас багато хто приїжджає переймати досвід. До речі, електронному управлінню навчають і в Академії управління при президентові України. Але відчутний цілісний результат — тільки у Вінниці. Як ви вважаєте, чому?
— Система — живий механізм, що розвивається. Механічно скопіювати її неможливо. Її впровадження потребує насамперед внутрішньої потреби це зробити, зміни підходу не тільки до колективу, а й до себе самого. Систему треба розуміти, постійно розвивати, адаптувати до ситуації, яка змінюється щодня. Плюс облік і контроль. По можливості — контроль комп’ютерний. Адже він безсторонній. Йому не поясниш, що ти спізнився на роботу, тому що в тебе... будильник зламався. І так — десять разів поспіль... І якщо раптом замість «зеленого» більше «червоного» — отже, є збій, і ніякі виправдання не допоможуть.
Так само важливо не давати собі й іншим розслаблятися. Після того як нас сертифікували за міжнародною системою управління якістю ISO 9001, ми двічі на рік у цій же компанії проходимо внутрішній аудит. І підтверджуємо, що відповідаємо європейським стандартам. Приїжджають серйозні європейські експерти, компроміс із ними знайти неможливо. Для мене це важливо. Нам потрібні жорсткі вимоги. Тому я особисто зацікавлений у тому, щоб і мені як керівникові, і всьому моєму персоналу двічі на рік проводили жорсткий аудит.
— А де взяти на все це кошти?
— Найголовніше — не гроші, а ідея і розуміння того, куди ти ці гроші спрямовуєш. А вже знайти гроші під конкретно поставлену мету — справа техніки.
— Якщо говорити про розвиток підходу до управління містом, то спочатку ви наводили порядок, потім впроваджували системний підхід, і, нарешті, вийшли на стратегічні речі по довгостроковому плануванню, розробивши стратегію «Вінниця 2020». Що вона собою являє?
— Програму-мінімум, яку поставили в
2006-му, ми відпрацювали, набралися непоганого досвіду й отримали результат. Тепер хочемо перейти на середньострокове планування з урахуванням довгострокової перспективи, для нас це важливо. Нам потрібна довгострокова стратегія «Вінниця 2020», що дасть розуміння того, де ми зараз і яка глобальна мета стоїть перед нами.
Нова стратегія має десять напрямів, таких як якість життя, освіта, медицина, місто майбутнього і низка інновацій — результат нашої попередньої практики, що охоплює всі сфери життя міста.
Відповідно до цієї концепції ми бачимо наше місто провідним регіональним центром Центральної України. Не мегаполісом — це однозначно. А таким, як є, не більше ніж 400 тисяч населення. Нині співвідношення його території та чисельності жителів оптимальне. Пріоритет — якість життя людей у будь-якій сфері.
— Але в наших умовах нестабільності не завжди можливо визначитися з планами на завтра, а не те що на десять років наперед. Наскільки раціонально витрачати час і гроші на будівництво «світлого майбутнього»?
— З огляду на всі ці чинники, ми вибудовуємо цілі в рамках одного року: що ми справді можемо реалізувати. Але загальна стратегія повинна бути. Причому — крок за кроком. Щоб приймати вірні рішення, треба розуміти куди ми просуваємося в перспективі.
А світле майбутнє кожен керівник повинен бачити і до нього прагнути. Інакше не треба йти в керівники. І працювати для нього треба щодня, тільки так його можна наблизити. А воно, це світле майбутнє, в нас є, і це однозначно. Якщо хтось його не бачить — значить погано дивиться.