Учора керівники силових відомств укотре звітували перед вищим законодавчим органом про хід розслідування «справи Гонгадзе». Скептики, які не чекали від Юрія Смирнова й Михайла Потебенька особливого одкровення і нових сенсацій, мали рацію. Цікава деталь: ледь не вперше від моменту зникнення нашого колеги інформація силовиків не викликала підвищеного інтересу - ажіотажу не було ні в сесійній залі, ні в ложі преси. На подив багатьох, не вшанували своєю увагою цей захід і представники посольств.
Зміст виступів міністра внутрішніх справ і генпрокурора, по суті, звівся до ритуальних відмовок: справа не закрита, справа розслідується, відпрацьовуються всі можливі версії, у тому числі «чеченська» й «хуліганська».
Нагадаємо, що недавно низка ЗМІ, з посиланням на главу МВС, заявили, що «справу Гонгадзе» розкрито. Що вбивство не «замовне», а чиста «хуліганка». Що вбивцями є двоє представників кримінального світу, яким потрібні були гроші для купівлі наркотиків. Що вбивство було скоєне з необережності в процесі боротьби з журналістом, який чинив опір. Що вбивці вже на тому світі, а ті, хто вбив їх, під міліцейським «замком». І що в кишені одного з покійних «наркоманів» було виявлено записку зі схемою поховання тіла Георгія.
Учора глава МВС сказав: його заяву було неправильно витлумачено, і взагалі не було жодної заяви посадової особи, а було лише припущення приватної особи на прізвище Смирнов. Була лише одна новина. Керівник міліцейського відомства підтвердив: номери на машині, яка «начебто слідкувала за Гонгадзе», належать МВС, але ці номери у охоронців порядку було вкрадено. Тим часом і міністр, і прокурор, звітуючи перед нардепами, говорили про «хуліганську версію» як про одну з найреальніших.
Проте того самого дня столична газета «Сегодня» опублікувала матеріал Олександра Корчинського, який серйозно підмиває міліцейську версію про «випадкове вбивство», нібито скоєне наркоманами. Як випливає з публікації, особи, підозрювані в убивстві Гонгадзе (відомі у певних колах під прізвиськами Циклоп і Матрос), стали жертвами тривіальної кримінальної розбірки. Та найцікавіше не в цьому - журналіст із «Сегодня» стверджує, що 16 вересня 2000 року (у день зникнення Гонгадзе) Матрос святкував власне весілля, на якому його приятель Циклоп був почесним гостем. Цей факт, за заявою журналіста, підтверджується відеозйомкою та показаннями численних свідків. Тому виникають серйозні сумніви, що саме Циклоп і Матрос були можливими учасниками розправи над Гонгадзе.
Крім того, якщо вірити «Сегодня», паперову іконку, знайдену в кишені одного з убитих, можна назвати схемою поховання тіла Гонгадзе зі значною натяжкою. На клаптику папірця (розміром - трохи більший за автобусний квиток) немає жодного напису - кілька ліній та хрестик. Згідно з певною інформацією, цей (із дозволу сказати) план і реальний план поховання, м’яко кажучи, не зовсім збігаються.
Джерелом інформації (за твердженням як Олександра Корчинського, так і представників силових структур) про причетність убитих Циклопа й Матроса до зникнення Гонгадзе був злодій у законі (нині покійний) на прізвисько Дід. Нібито саме він дав співробітникам правоохоронних органів свідчення щодо «розбірки», в якій були задіяні Циклоп та якийсь журналіст. Саме це, судячи з усього, дало привід органам, які розслідують «справу Гонгадзе», взяти цю версію в розроблення. Вчора Михайло Потебенько мимохідь згадав про якогось очевидця вбивства, який, на жаль для ГПУ, не може виступити як свідок через те, що упокоївся.
Проте є кілька «але». Важко уявити собі злодія в законі, який добровільно співпрацює з силовиками. Тим часом і преса, і представники опозиції неодноразово заявляли, що Дід (справжнє прізвище якого, як стверджують окремі джерела, - Гусейнов) був хворий на рак і потребував сильних знеболюючих. Крім того, за непідтвердженими даними, Дід і один із високих чиновників Генпрокуратури були давні знайомі, оскільки зустрічалися в Дніпропетровську, як кажуть, з огляду на службове становище.
Є й інші незістикування. За даними, які надійшли з різних джерел, Дід ніколи не заявляв правоохоронним органам, що особисто був свідком убивства. Крім того, поки що немає доказів того, що Циклоп і Матрос були наркоманами...
Скористаємося порадою Юрія Смирнова й надамо право робити офіційні висновки Генпрокуратурі та суду. Від себе додамо одне: чим довше триває слідство, тим більше незграбних рухів здійснюють відповідні структури. І кожен наступний безглуздий крок силовиків лише збільшує кількість тих, хто вірить у причетність влади до зникнення Гонгадзе.