Закарпатський губернатор хоч і з запізненням, проте зрозумів, що судова тяганина з журналістами не віщує нічого хорошого, після чого відповідним чином відкоригував свою поведінку. Минулого тижня Віктор Балога перерозподілив суму заявленої моральної компенсації за скандальні інтерв’ю з народним депутатом Сергієм Ратушняком таким чином: по одній гривні з журналістів та газет, а решту з 225 тисяч — із самого С.Ратушняка. «Моя принципова позиція в цій ситуації залишається незмінною, — цитує губернатора прес-служба. — Я ніколи не висував і не висуватиму в майбутньому будь-яких серйозних фінансових претензій до засобів масової інформації». На початку цього тижня В.Балога пішов іще далі — взагалі відкликав свої судові позови. Проте напруга в збуреному медіапросторі області всупереч очікуванням не спала. Більш того — її підсилили ще два скандали, спровоковані самою владою.
Минулого тижня Господарський суд Закарпатської області виніс рішення за позовом Мукачівської районної ради до міськрайонної газети «Панорама». Протистояння між мукачівською командою нинішнього губернатора з одного боку та малотиражною районкою з іншого має свою історію, що нараховує не один рік. Колись «Панорама» була союзником В.Балоги, однак після відомої департизації не порвала з СДПУ(о), а підтримувала цю партію аж до останніх президентських виборів. Спроби взяти районку під контроль з боку команди В.Балоги робилися й раніше (при тому, що особливої погоди в Мукачеві «Панорама» не робить, а «Наша Україна» має тут багатотиражний обласний тижневик, телекомпанію та FМ-станцію). Свого часу головному редактору газети навіть пропонували об’єднатися з тижневиком, який напряму пов’язують із губернатором.
Було в історії взаємин сторін і відверте протистояння — судові позови й кримінальне переслідування. У березні 2002 року «Панорама» тритисячним тиражем опублікувала невелике фото будинку В.Балоги з високим муром і камерами стеження, до якого дала підпис: «Чи принесуть щастя вілли, побудовані на землі, силоміць відібраній від дітей-сиріт?!» Про будинок В.Балоги, побудований на колишньому спортивному майданчику школи-інтернату, закарпатські газети з усіма подробицями писали і до, і після виборів. Проте тодішній кандидат у народні депутати та мери Мукачевого в’ївся чомусь лише на малотиражну «Панораму», подавши судовий позов і зажадавши 20 тисяч гривень моральної компенсації. Справа дійшла аж до Верховного суду, і за результатами її розгляду газета, що нараховує всього десять чоловік колективу, змушена була заплатити позивачу десять тисяч гривень моральної компенсації. У світлі цього факту теперішня заява В.Балоги про те, що він ніколи не дозволяв собі висунення серйозних фінансових претензій до ЗМІ, кажучи інтелігентно, є відвертою неправдою.
На моральній компенсації бичування «Панорами» не закінчилося. У квітні 2002р. прокурор Мукачевого Юрій Бенца (теперішній прокурор області) за заявою адвоката В.Балоги порушив проти районки кримінальну справу за несвоєчасне виконання рішення суду. Керівника обласного штабу «Нашої України», котрий на той час уже став народним депутатом та мером Мукачевого, зачепило за живе, що «Панорама» попросила в нього вибачення не одразу, а після виборів. Хоча цьому було цілком логічне пояснення. Суд зобов’язав газету опублікувати спростування тим же 3-тисячним тиражем, тоді як безпосередньо перед виборами «Панорама» виходила 12-тисячним накладом, вибачення в якому було б порушенням того ж рішення суду. Незважаючи на це, головного редактора районки Василя Гарагонича неодноразово викликали в прокуратуру, допитували і брали підписку про невиїзд. Кілька разів обласна прокуратура закривала абсурдну кримінальну справу, проте прокуратура міська за заявою адвоката В.Балоги порушувала справу знову. Газеті дали спокій лише тоді, коли Ю.Бенцу відправили на заслужений відпочинок. У новітній історії закарпатської журналістики це був другий випадок кримінального переслідування журналістів. Перший мав місце в 1999 р., щоправда, з ініціативи СДПУ(о). Тоді головного редактора тижневика «РІО» Петра Гойса обласна прокуратура затримала за спробу публікації заяви С.Ратушняка про особливості політики віце-спікера Верховної Ради Віктора Медведчука на Закарпатті. Сам В.Балога в той час був губернатором області, паралельно займаючи посаду заступника секретаря обкому СДПУ(о).
Теперішній конфлікт між «Панорамою» та владою спровокував той факт, що три роки тому газета стала юридично незалежною. У 2002 р. Мукачівська райдержадміністрація передала повноваження на засновництво «Панорами» редакції газети. І з тих пір районна рада, очолювана представниками команди теперішнього губернатора, не залишає спроб узяти районку під свій контроль. Кілька разів господарський суд уже розглядав справу з цього приводу і завжди виносив рішення на користь редакції. На захист «Панорами» виступав і Державний комітет з інформаційної політики, проте після президентських виборів усе почалося спочатку. Цього разу господарський суд на прохання позивача визнав недійсною угоду про передачу повноважень РДА редакції, одночасно відмовившись визнати недійсними установчі документи та скасувати державну реєстрацію «Панорами». Відтепер райрада добиватиметься свого через суд загальної юрисдикції. У те, що газеті дозволять нормально працювати, журналісти не вірять. Районна влада не зупиниться перед «одержавленням» «Панорами» та її приміщення в самому центрі Мукачевого навіть попри те, що про необхідність роздержавлення преси вже говорять не лише чиновники державного рівня, а й сам керівник області…
Ще один скандал розгорівся довкола найстарішої угорськомовної газети області «Карпаті ігас со» («Карпатське слово правди»), яка цього року відзначила 85-річчя з дня виходу першого номера, і в якій обласна влада поставила собі за мету змінити головного редактора. Повноваження для цього у влади є, адже співзасновники газети — облдержадміністрація, обласна рада та «Товариство угорської культури Закарпаття» (які володіють відповідно 38, 38 та 24 відсотками статутного фонду). Проте методи, якими засновники взялися реалізовувати свою мету, виявилися настільки грубими, що це викликало відкритий спротив усього творчого колективу (випадок у закарпатській журналістиці унікальний). Політичне підґрунтя скандалу видно неозброєним оком. До виборів газета відкрито співпрацювала з членом СДПУ(о) Іштваном Гайдошем — конкурентом «Товариства угорської культури Закарпаття», яке в третьому турі підтримало В.Ющенка (незважаючи на своє співзасновництво, Товариство жодною копійкою не підтримувало видання, спрямовуючи кошти іншій угорськомовній газеті). Тому бажання нової влади змістити головного редактора «Карпаті ігас со» («КІС») Елеміра Кевсегі слід шукати саме тут. Перший замгубернатора Олег Гаваші публічно пообіцяв, що при призначенні нового керівника обов’язково буде враховано думку колективу. Натомість на збори співзасновників Е.Кевсегі офіційно навіть не запросили, а нового редактора призначили з порушеннями процедури. Такі методи викликали обурення колективу, який одностайно виступив на захист Е.Кевсегі. Журналісти вже кілька разів зверталися з листами до губернатора, однак жодної відповіді не отримали. Нового редактора Габора Ердеї (свого часу він десять років очолював видання, а останні два — був заступником Е.Кевсегі) колектив не визнає, протистояння врешті дійшло до того, що журналісти вже кілька номерів готують лише інтернет-версію видання, а Г.Ердеї видає видозмінений «КІС» на базі іншої газети.
Конфлікт можна б легко розв’язати, адже журналісти, включаючи Е.Кевсегі, виступають не так за старого, як проти нового редактора (сам Г.Ердеї прокоментувати ситуацію для «ДТ» відмовився). Вони готові сприйняти третю, компромісну фігуру, проте влада не хоче чути ні про які компроміси і воліє діяти за принципом бульдозера. Найцікавіше, що минулого тижня В.Балога на прес-конференції сам виступив за те, щоб усі власники ЗМІ передали свої повноваження колективам. За логікою речей, губернатор (а за ним і обласна рада) на підтвердження своїх слів першим мав би передати права на засновництво ОДА редакції «КІС», після чого конфлікт було б вичерпано. Однак у те, що влада перед виборами віддасть редакції свої повноваження, журналісти не вірять, вважаючи обіцянки губернатора звичайним популізмом.
Численні організації та фонди, що декларують підтримку ЗМІ, зайняли вичікувальну позицію, а зневірені журналісти готуються самостійно захищати свої права в суді і вже оголосили про можливість страйку (випадок у крайовій журналістиці також безпрецедентний). Минулого тижня колектив «КІС» звернувся з листом останньої надії та проханням про підтримку до всієї української журналістської громади. «Нове обласне керівництво, зокрема, голова ОДА В.Балога, поставило за мету підпорядкувати собі незалежну угорськомовну пресу краю, яка сьогодні наважується висвітлювати події в непривабливому для нього світлі, — йдеться в зверненні. — Конфлікт довкола «КІС» — це провокація етнонаціонального характеру, яка може суттєво вплинути на міжетнічні відносини і стабільність у регіоні»…
Теперішні мас-медійні скандали на Закарпатті — найкраще свідчення наближення парламентських виборів. Готуючи інформаційне забезпечення передвиборної кампанії, обласна влада відкинула «помаранчеві» лозунги і вдається до настільки грубих методів, що це викликає відкритий спротив цілих журналістських колективів (подібного не було навіть у часи СДПУ(о)). Причому відбувається все це на фоні постійних заяв В.Балоги про «…перевірені нелегкими обставинами боротьби за демократію стосунки з журналістами» та «необхідність допомогти пресі бути реально незалежною». Не дивно, що після всього цього прізвище теперішнього губернатора Закарпаття дедалі частіше вживається в контексті «душитель опозиційних ЗМІ», а одна з обласних газет відкрито назвала В.Балогу лицеміром і брехуном.