Кримський парламент у середу звернувся до президента, прем’єр-міністра і голови ВР України з пропозицією надати російській мові статус державної. У встановленому Конституцією України порядку, тобто шляхом винесення цього питання на всеукраїнський референдум. Нагадаємо, що під час передвиборної агітаційної кампанії кримські «регіонали» разом із партією «Російський блок» проводили збирання підписів за проведення з цього ж приводу референдуму в автономії. І ВР Криму навіть ухвалила відповідне рішення, призначивши референдум на 26 березня. Протест прокуратури АРК не був задоволений і досі триває судовий розгляд позову прокуратури. Тобто постанова парламенту автономії щодо проведення референдуму про надання російській мові статусу державної досі в силі.
Нині, крім всеукраїнського референдуму, кримські депутати пропонують керівництву країни закріпити за російською мовою статус регіональної в тих регіонах, де вона є мовою більшості населення, затвердити держпрограму розвитку і функціонування російської мови і мов національних меншин України. Депутати також схвалили проекти законів, які передбачають внесення змін до 15 чинних законів України, які стосуються судочинства, діловодства в органах реєстрації актів громадянського стану, фармацевтичної галузі і навіть запровадження надзвичайного стану — у частині використання російської мови нарівні з державною.
Топ-новиною, звісно ж, став черговий заклик до проведення «мовного» референдуму, хоча у зверненні до керівництва країни ця пропозиція скромно винесена на задній план. Ідею охоче коментували і дружно ховали — як справа, так і зліва.
Президент України вважає спекуляцією ініціативу кримського парламенту про проведення всеукраїнського референдуму щодо надання російській мові статусу державної, — заявив «Інтерфаксу» перший заступник глави секретаріату Арсеній Яценюк. Постійний представник президента в автономії Геннадій Москаль пояснив журналістам, чому референдум сьогодні нереальний — він невигідний самим його прихильникам. Через три роки розпочнуться нові президентські вибори «і про що ми будемо говорити? Знову про надання російській мові статусу державної! Потім нові парламентські вибори. І про що ми будемо говорити? Знову про надання російській мові статусу державної. Якщо зняти дві теми — мовну і НАТО, — то про що ми будемо говорити, чим ми дуритимемо виборця й тирсою йому забиватимемо голову?» — вважає Г.Москаль.
Нашоукраїнець Борис Беспалий назвав заклики до референдуму не чим іншим, як піар-ходом, і порадив: «Якщо не можеш вдарити, то не замахуйся». Соціаліст Віталій Шибко, зауваживши, що «іноді питання, які на сьогоднішній день є принциповими, навмисне політизуються», оскільки політична сила хоче отримати додаткові дивіденди, зробив невтішний для ініціаторів висновок: «на цьому нічого вони не виграють, бо це — авантюри».
І представник фракції Партії регіонів Тарас Чорновіл, зазначивши, що рішення кримського парламенту відповідає передвиборним зобов’язанням депутатів, був категоричним: для таких рішень потрібні 300 голосів народних депутатів, а «реально їх немає».
Тут можна було б поставити крапку. Проте не все так однозначно. Складається враження, що і журналісти, які кинулися «працювати» тему, і політики, які її коментували, за великим дубом не помітили новий поріст цілого лісу. А саме: пакета законопроектів, якими пропонується фактично зрівняти російську мову з державною без усякого референдуму й імплементації його результатів шляхом внесення змін до Конституції. І поправки типу «Цивільне судочинство здійснюється державною мовою або мовою більшості населення відповідної місцевості» навряд чи когось введуть в оману, що йдеться не про російську мову, принаймні для південного сходу і великих промислових міст інших частин країни.
Справедливості заради треба сказати, що в запропонованих кримчанами змінах практично немає нічого, чого не було б уже записано в Конституції Криму, яка гарантує широке застосування російської мови нарівні з державною. Більш того, паспорт, за бажання жителя автономії, дотримуючись Конституції АРК, повинні виписати ще кримськотатарською мовою. Нині ж кримський досвід пропонується, по суті, поширити на всю країну. Зауваження, що ВР Криму не має законодавчої ініціативи, а тому парламент країни не може прийняти до розгляду пакет проектів, який додається до постанови, абсолютно правильні, але не суттєві в цьому разі. Зрештою, його може внести будь-який народний депутат від тієї ж таки Партії регіонів. Або КПУ.
Примітно інше. Цього ж тижня у ВР України були зареєстровані чотири законопроекти, автором усіх значиться народний депутат Вадим Колісниченко, лідер севастопольської організації Партії регіонів. Законопроекти «Про регіональні мови і мови меншин», а також запропоновані зміни до закону про місцеве самоврядування і законів про судочинство, як повідомив «ДТ» Вадим Колісниченко, спрямовані на розв’язання двох проблем: «Ми ратифікували Європейську Хартію регіональних мов і мов меншин, а порядок надання статусу регіональної або мови меншин і визначення меж території їх використання не визначений. Тому весняний «парад мовних суверенітетів» (оголошення російської мови регіональною обласними і міськими радами. — Авт.) був за рамками чинного законодавства». Тепер, очевидно, передбачається цей парад узаконити, адже автор законопроектів пропонує наділити переліченими вище правами саме органи місцевого самоврядування. Угадайте з трьох разів, якою із восьми буде регіональна мова на всьому південному сході? Уважне ж знайомство з запропонованими поправками до законів не залишить і тіні сумніву. Навіть там, де кримські депутати пропонують використовувати «мову більшості населення місцевості», В.Колісниченко прямо вказує — російську. Наприклад: «Цивільне судочинство здійснюється українською мовою... Сторона у справі має право... заявити клопотання про розгляд справи російською мовою».
Не будемо зупинятися на різниці трактування Хартії і його ключового терміна minority language — «міноритарна мова», який в українському законі про ратифікацію Хартії перекладено як «мови меншин» — «ДТ» не раз наводило думки авторитетних експертів Ради Європи і представників політичних сил країни щодо того, що таке регіональна або міноритарна мова, яку і покликана захищати держава, котра ратифікувала Хартію. Дискусія відома і, зважаючи на все, триватиме. Оскільки немає сумнівів, що підготовлений попереднім урядом законопроект про внесення змін до закону про ратифікацію Хартії, із новим перекладом її тексту, не буде прийнятий антикризовою коаліцією.
На думку народного депутата України Рефата Чубарова, законопроекти, внесені В.Колісниченком, — «не що інше, як спроба в обхід Конституції встановити державний статус для російської мови». «У радянський час був такий штамп — «повзуча інтервенція». Тут йдеться про повзучу русифікацію, хоча подається під прикриттям турботи про інші мовні меншини. Прикриваючись Хартією, Колісниченко пропонує, по суті, надати російській мові виключні права на території України. Причому запропоновані зміни до законодавства побудовані за принципом більшовизму: більше прав має той, кого більше, а хартія захищає ті мови, розвиток і збереження яких перебуває під загрозою», — заявив Р.Чубаров в інтерв’ю «ДТ».
Вадим Колісниченко з такими оцінками категорично не згодний: «Говорити про русифікацію в державі Україна, де державною є українська мова, — нонсенс, оскільки вона підтримується державою і національно свідомими громадянами. А російська мова бореться за своє збереження в рамках свого середовища. Ми ж не говоримо про розширення сфери впливу російської мови!» Вадим Колісниченко також повідомив, що в роботі у нього нині перебуває ще близько 50 законопроектів, нових і таких, які передбачають внесення змін до вже чинних, що регулюють використання мов у різних сферах. Подиву і недовіри автора з приводу такої законотворчої працездатності Вадим Васильович не поділив, але й не переконав, що підготовка такої неймовірної кількості проектів у стислий термін (робота, за його словами, розпочалася півтора місяця тому) здійснюється самостійно. А синхронне рішення кримського парламенту на ту саму тему і в тому самому напрямі, каже народний депутат, для нього «велика загадка, хоча й відповідає програмним цілям Партії регіонів». Відповіді на пряме запитання — якими саме силами й умами забезпечується такий обсяг роботи з «мовного» питання і що означає цей тактичний хід «регіоналів»? — В.Колісниченко уникнув.
А тепер уявімо собі найближчий рік роботи ВР України. Зважаючи на кількість законопроектів, які готуються «регіоналами», «російськомовне» питання обіцяє стати черговим у роботі українського парламенту. Прийняття таких законів силами нинішньої коаліції — досить ймовірне, але не факт, багато чого залежатиме від позиції соціалістів. Звичайно, вони можуть бути ветовані президентом і тоді знову постане проблема набору 300 голосів. Але це й не має значення. Головне — процес і його звучання.
Такої самої думки і Рефат Чубаров: «Це фронтальний наступ зі збереження постійної напруженості в країні і посилення зовнішнього тиску на Україну. Тема мови — це одна зі сфер, де Росії не важливе її вирішення, але важлива її постійна присутність. У тому числі і для того, щоб в інтересах Росії вирішувалися питання вступу України до НАТО і збереження в Криму Чорноморського флоту після 2017 року».