Друге і третє місця зайняли Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка і Харківський Національний університет ім. Василя Каразіна. Рейтинг складає вже четвертий рік поспіль кафедра ЮНЕСКО "Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз і інформатика", на основі меморандуму, який підписано з ЮНЕСКО СЕПЕС у 2005 році, пише у своїй статті для "Дзеркала тижня" керівник проекту "Топ 200 Україна" Олеся Леновицька.
За її словами, в методиці, запропонованій кафедрою ЮНЕСКО, діяльність ВНЗ визначається за допомогою інтегрованого індексу рейтингової оцінки. Цей індекс включає три комплексні складові: індекс якості науково-педагогічного потенціалу, індекс якості навчання, а також індекс міжнародного визнання.
"Загалом для формування вказаних індексів використовується 20 індикаторів прямого виміру і дві експертні оцінки. Дані про ці індикатори обираються з декількох незалежних джерел (дані закладу, дані МОН України, дані Комітету з державних премій України і премій ім. Т. Шевченка, дані міжнародних асоціацій університетів, дані інших відомств) ", - додала експерт.
За її словами, минулого року в комплексне оцінювання діяльності вищих учбових закладів було залучено два додаткові параметри: експертне оцінювання якості науково-педагогічного потенціалу і якості навчання - 15%; показник інформаційних ресурсів (якість і функціональне наповнення веб-сайтів університетів) - 5%. Введення нових показників призвело до зміни інтегрального індексу і відповідно, для ряду учбових закладів, до суттєвої зміни рейтингової позиції.
Згідно з рейтингом, перше місце за інтегральним показником діяльності ВНЗ зайняв Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут" (минулого року КПІ знаходився на другому місці). Далі перша десятка вищих учбових закладів виглядає так: Київський університет ім. Шевченка, Харківський національний університет ім. Каразіна, Національний медуніверситет ім. Богомольця, Національний технічний університет "Харківський політех", Національний гірський університет, Дніпропетровський національний університет, Національний університет "Києво-могилянська академія", Національний університет біоресурсів і природокористування та Донецький національний університет.
Відповідно до показників щодо якості навчання, перша трійка ВНЗ виглядає так: КПІ, Університет ім. Шевченка і Київський національний економічний університет ім. Гетьмана. За якістю науково-педагогічного потенціалу на перших місцях Університет ім. Шевченка, КПІ та Медуніверситет ім. Богомольця. Згідно з індексом міжнародного визнання, трійку лідерів складають КПІ, Харківський університет ім. Каразіна і Національний Університет "Харківський політех". З повним рейтингом українських вищих навчальних закладів можна ознайомитись на сайті "Дзеркала тижня".
"Одним із варіантів зміцнення позицій ВНЗ є публікації наукових статей вчених закладу у відомих світових виданнях, а також введення учбових програм іноземними мовами. За цими показниками упродовж останніх трьох років університети України зробили помітний крок вперед (Національний університет ім. Т. Шевченка, Національний університет "Києво-могилянська академія", Донецький національний технічний університет, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" та ін.) ", - відзначила Леновицька.
Окрім того, існують інші механізми, які використовуються університетами для зміцнення своєї репутації на національному рівні, пише експерт.
"Гармонізація взаємодії між чотирма видами роботи : концентрацією талантів, ефективним управлінням, науково-дослідними розробками, інтернаціоналізацією. Це характерно для п'ятірки лідерів нашого рейтингу. Максимізація своїх порівняльних переваг. Серед таких учбових закладів можна виділити Національний університет біоресурсів і природокористування, Національний гірський університет", - повідомила Леновицька.
Детальніше про рейтинг читайте у статті Олесі Леновицької "Університетські рейтинги "Топ 200 Україна" в 2009 році" у свіжому номері "ДТ".