Президент України Віктор Ющенко не раз давав зрозуміти, що незадоволений діяльністю Генеральної прокуратури України. Проте останнім часом звернути пильний погляд на ГПУ главу держава змусив, швидше, не цілковитий провал «державної програми» «Бандитам — тюрми», а можливість проведення дострокових парламентських виборів. Оскільки в їхньому контексті саме ГПУ, у відомому сенсі підконтрольна президенту, могла б виконати широкий спектр актуальних завдань, починаючи з ролі стримуючого чинника проти застосування адмінресурсу політичними опонентами до притягнення до кримінальної відповідальності їхніх окремих представників.
І хоч би як це комусь нагадувало симптоми дежавю, не виключено, що кандидатурою президента в цій ситуації знову стане незабутній Святослав Піскун із своїм вічним «трудовим спором» за крісло генпрокурора. За його допомогою президент зможе позбутися Медведька (за котрого, як і за заступника генпрокурора Р.Кузьміна, глава держави має дякувати колишньому керівникові секретаріату О.Рибачуку).
Якою буде кадрова, а отже, і «кримінальна» політика в ГПУ найближчим часом, залежить від рішення у справі С. Піскуна палатою з адміністративних справ ВР, очолюваною В. Кривенком (який претендував нещодавно на посаду голови Верховного суду), і готовності самого С.Піскуна знову ризикувати здоров’ям на відповідальній посаді вже найближчим часом (а не в 2010 році, до якого ще треба дожити).
У разі, якщо ВР погодиться з аргументами С.Піскуна, а президент підпише указ про його відновлення, є кілька можливих варіантів.
Варіант 1. Піскун залишається генеральним прокурором, усерйоз береться за справи, розпочавши з радикального оновлення колегії ГПУ. Можливо, хтось в оточенні президента і вважає, що Піскун згодний бути камікадзе. Втім, небагато знайдеться людей, готових підтвердити його вірність даному слову. Водночас Святослав Михайлович цілком може виявитися відповідальнішим стосовно Р.Ахметова, котрий створив йому необхідні умови для одержання прохідного 96-го місця в списку Партії регіонів.
Варіант 2. С. Піскун може повернутися в крісло генпрокурора максимум на місяць, суміщаючи його з депутатським мандатом, і, перетасувавши кадровий склад колегії, віддати перевагу парламентському кріслу (попри те, що зустріч з однопартійцями після того, як Піскун виб’є опертя Партії Регіонів у ГПУ, навряд чи буде теплою). У цьому разі посаду в.о. генпрокурора обійме один із заступників-«новобранців».
Варіант 3. С.Піскун може виявитися цілком вірним своїм заявам. Тобто відновитися в посаді, усунувши з посади генпрокурора Медведька, і відразу піти в парламент. Таким способом він залишить президентові, так ба мовити, чистий майданчик для ухвалення рішення. У такому разі президент може не вносити нову кандидатуру генпрокурора парламенту (проходження котрої більш ніж проблематичне), а призначити виконуючого обов’язки. Теоретично в.о. генпрокурора на невизначений час зможе стати не лише хтось із заступників, але й кожна людина, яка належить до системи прокуратури. І вже цей виконуючий обов’язки поміняє заступників, як це і передбачено законом.
Є інформація, що вже сьогодні на Банковій представники президентської команди разом із Піскуном розробляють список нової колегії. Крім того, відомо, що відбулися кількаразові зустрічі Піскуна з керівником секретаріату Балогою. Дехто навіть твердить, що Піскун бачився і з президентом.
Що стосується колегії ГПУ, то з нині діючих заступників у ній мають шанс залишитися Голомша і, можливо, Шокін. З тих, хто, ймовірно, поповнить лави, називають кандидатури одного з колишніх прокурорів Івано-Франківської області і прокурора Криму Віктора Шемчука.