Зміни до законодавства, що прийматимуться перед проведенням дострокових парламентських виборів, повинні торкнутися не лише виборчої системи, але й базових конституційних законів, і законів про місцеву владу, — переконаний екс-губернатор Одеської області Сергій Гриневецький.
У своїй статті у «ДТ» він застерігає від прискореного прийняття неповних, написаних похапцем змін, нагадуючи про долю й наслідки конституційної реформи, прийнятої у такий спосіб 2004 року.
Так, відзначає Гриневецький, у резолюції ПАРЄ з приводу нинішньої політичної кризи в Україні не поміченим залишився важливий момент: «пропорційна система із закритими партійними списками і Україна як один виборчий округ, що визначено конституційними змінами 2004 року, не гарантує виборів у парламент, які б представляли українське суспільство у всій його розмаїтості».
Оптимальним варіантом для України Гриневецький вважає повернення до мажоритарної системи «з одним застереженням — партії й партійних блоків залишаються єдиними суб'єктами виборчого процесу, тільки їм (а не міфічним трудовим колективам або зборам виборців) надається право висувати кандидатів у депутати».
На його думку, це також позбавить від необхідності вводити імперативний мандат, оскільки мажоритарна система дає більше можливостей для ретельного підбору кадрів і «прив'язує» депутата до виборців.
Крім того, наголошує він, для виходу із системної кризи необхідні системні рішення.
Зокрема, Гриневецький нагадує про ще одну рекомендацію ПАРЄ — «без подальшого зволікання» прийняти базові конституційні закони (про регламент Верховної Ради, про парламентські тимчасові спеціальні й слідчі комісії, про центральні органи виконавчої влади, про парламентську опозицію, про референдум і т.п.), а також привести у відповідність із Конституцією закон про Кабінет міністрів.
«Більше того, системні зміни повинні стосуватися не тільки центральної, але й місцевої влади», — зазначає він, нагадуючи, що «проведення місцевих виборів на пропорційній основі призвело до того, що місцеве самоврядування набуло корпоративного характеру».
Докладніше читайте у статті Сергія Гриневецького «Політична доцільність і політична сліпота» у свіжому номері «ДТ».