Коли під час виступу Юлії Тимошенко в залі палацу «Україна» згасло світло, багато хто з присутніх могли цього навіть не зауважити. Привід для потемніння в очах у зібраних у вівторок на всеукраїнський форум депутатів місцевих рад від БЮТ був і без того вагомий. Їм приготували «ін’єкцію совісті». Так Юлія Володимирівна образно назвала жаданий закон про імперативний мандат, який, у разі набрання чинності, дозволить їй провести масову кадрову чистку на місцях серед «відступників» і «перебіжчиків», заповнивши депутатські вакансії, що утворилися, більш надійними людьми.
Обгрунтованих сумнівів із приводу реальності загрози немає ні в кого — очікуване президентське вето майже напевно буде переборене парламентом. Тимошенко відкрито заявила про існування відповідної політичної домовленості з антикризовою коаліцією. Готовність продавити сумнівний із погляду президента закон однозначно підтвердили, зокрема, представники Партії регіонів. Лідер СПУ Олександр Мороз також не виключає голосування соціалістичної фракції за подолання вето. Час подумати і в останній момент недодати голосів ще є, з огляду на небезпеку серйозного посилення опозиції в регіонах, але поки що антикризовики, схоже, більше зацікавлені вкотре вбити клин між Ющенком і Тимошенко.
Ще одним стимулом для мобілізації партактиву БЮТ може послужити анонсований лідером список кандидатів у депутати на дострокові вибори. «Перша частина списку буде формуватися з числа чесних депутатів, а друга — на відкритому конкурсі», — пояснила Тимошенко технологію формування списків. Тобто вже тепер чинні депутати від БЮТ мають докласти максимум зусиль, щоб потрапити до списку «чесних», а партійний резерв у регіонах — розпочати «соцзмагання» за перемогу в конкурсі.
Роботу «конкурсантів» оцінюватимуть уже тепер. Не зовсім зрозуміло, які саме вибори малися на увазі, але регіональні депутати вирішили, що йдеться саме про місцеві ради. Слід зазначити, що самих списків поки ніхто з опитаних бютівців на власні очі не бачив.
На очікувані орієнтовно через півроку дострокові вибори блок імені Тимошенко збирається йти самостійно, поховавши надії деяких помаранчевих лідерів на можливість широкого альянсу. Цю позицію було задекларовано дуже жорстко: «Нам не потрібно нікого тягти за руки, щоб сідати до столу переговорів і формувати спільну політику». До «альтернативних проектів» Луценка, Мартиненка й інших там ставляться вкрай вороже з банальної причини вузькості загального електорального поля. Таким чином, опонентами БЮТ тепер є всі політичні сили, які не приєдналися (ПРП із Вінським от устигли), але й тимчасовим тактичним союзником може стати кожен у разі збігу сьогочасних інтересів. З імперативним мандатом і законом про опозицію збіглися з Партією регіонів, із «достроковістю» можуть збігтися з «Нашою Україною».
Як заявлено офіційно, блок підготував серію звернень до Конституційного суду із питань правових основ для розпуску парламенту. За словами Юлії Володимирівни, «звернення взяте до розгляду і буде розглянуте найближчим часом». Заява ця виявилася трохи передчасною — прес-служба КС заявила у четвер, що ніяких документів від БЮТ не надходило. Джерела в оточенні Тимошенко підтвердили, що не всі документи ще готові до судочинства, але частина вже справді надіслана до КС.
У деталі представники блоку воліють не заглиблюватися, щоб передчасно не відкривати всі свої козирі перед юристами коаліції. Як висловилася Тимошенко на прес-конференції, «це внутрішня стратегія, і поки що я не хотіла б її розголошувати. Ми боремося за Україну предметно, і нам не хотілося б давати в руки наших опонентів зайві мотиви». Проте відомо, що БЮТ хоче надати президентові реальні правові важелі для розпуску Верховної Ради у разі виникнення кризи влади, тобто якщо парламент з якихось причин не зможе виконати свої конституційні обов’язки.
Наприклад, чи можна вважати уряд несформованим протягом 60 днів, якщо протягом цього часу президент вноситиме в парламент у встановлені терміни явно непрохідні кандидатури міністра закордонних справ, а депутати не зможуть їх затвердити? Таким «бронепоїздом» розпуску може стати, приміром, Петро Порошенко або той же Борис Тарасюк. Правда, для реалізації такого сценарію від Віктора Андрійовича буде потрібна політична воля, щоб дійти в лобовій сутичці до кінця, а не спробувати скористатися подарунком БЮТ для шантажу й нових домовленостей з антикризовиками.
Далі, суддів КС можуть попросити дати оцінку конституційності процедури формування самого уряду Януковича. Чи правильно учасники процесу витлумачили всі нюанси, чи не порушили букви Конституції? І якщо уряд усе-таки буде визнано нелегітимним (неймовірно, але все ж), чи є це підставою для дострокових парламентських виборів? Суто гіпотетичні міркування, які більше тягнуть на блеф, але можуть додати головного болю міністрові юстиції Олександру Лавриновичу.
Нарешті, довгождане подання про скасування політреформи. КС уже тепер переглядає свої підправлені парламентом повноваження давати оцінку конституційним змінам, які уже набрали чинності. Водночас опозиція оспорює не сам текст Конституції, а лише процедуру внесення до неї змін. Більшість авторитетних юристів упевнені, що судді мають усі підстави визнати пакетне голосування 8 грудня 2004 року неконституційним. Суперечка точиться тільки щодо правових наслідків такого рішення.
Хоч би який вихід знайшли конституційні судді з цієї делікатної ситуації, якщо політреформу таки визнають нелегітимною, всі політичні сили будуть змушені включитися в новий конституційний процес. Поки президентська ініціатива зі створення Конституційної комісії заглухла, а парламентська навіть не народилася, БЮТ намагається традиційно зіграти на випередження й запропонувати свій варіант «рестарту» політреформи. За словами Тимошенко, у блоці створено «фахову інтелектуальну експертну групу, яка на цьому тижні почала розробляти нову редакцію Конституції». Результатом її роботи очікується «зважений і збалансований документ, відповідно до якого влада в Україні стане відповідальною і водночас підконтрольною».
Склад експертної групи також тримають у секреті. Відомо, що, крім юристів БЮТ, до законотворення залучили фахівців із дружніх партій. Обговорюється варіант м’якої парламентсько-президентської моделі — щось середнє між авторитаризмом «індивідуальним» зразка 1996 р. і авторитаризмом «колективним» у редакції 2004 р. Одним із додаткових важелів у системі стримування й противаг може бути запропоновано двопалатний парламент, верхня палата якого візьме під контроль рішення парламентської більшості з «підвалу».
Знову-таки поки все викладене вище про політреформу можна назвати тільки особистою думкою окремих причетних до процесу людей. Або ж предметом для торгу. За іншими даними, сьогодні Юлія Володимирівна переймається думкою лише про реорганізацію системи місцевого самоврядування — у світлі нового закону про «кріпосне право» партій над своїми представниками у місцевих органах влади. Просто під загрозою повного перегляду Основного Закону набагато легше схилити регіоналів до нової, більш підхожої редакції закону №3207 (так званий другий етап політреформи), яка припускає виборність губернаторів.
Зміна конституційних статей про систему регіональної влади, очевидно, потягне за собою дострокові вибори до місцевих рад. До цього й мають бути готові депутати, які прослухали в палаці «Україна» курс лекцій про боротьбу за аукціонні конкурси на землю й за зниження тарифів на ЖКГ. Заліки розставлять після практичних занять. Під кінець кожен із слухачів одержав у подарунок пляшку шампанського «від Юлі». На пляшках було проставлено порядкові номери депутатів у списках. Щоб пам’ятали.