Оцінна місія Міжнародної організації з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, одержаних злочинним шляхом (FATF), що перебувала в Україні минулого тижня, працювала здебільшого в режимі прийому інформації. Жодних офіційних заяв не робили ні її працівники, ні українські чиновники, з якими вони зустрічалися. Результати роботи місії буде оприлюднено в доповіді для Європейської контрольної групи FATF, яка на лютневій сесії має прийняти рішення про доцільність подальшого перебування України у списку країн, котрі відмовляються від співробітництва. Очікується, що нашу країну з цього списку виключать. Принаймні за повідомленнями багатьох чиновників, політиків та фінансистів, з якими зустрічалися члени місії, ті висловлювали «глибоке задоволення». Крім того, у FATF є країни, що потребують невідкладної уваги, — приміром, торік у листопаді жертвою її санкцій стала М’янма. Проте нам не слід розслаблюватися. Можливість того, що питання виключення з «чорного списку» спробують використати для тиску на Україну з метою вирішення тих чи інших внутрішньо- або зовнішньополітичних питань, зберігатиметься аж до рішення сесії.
Очолював оцінну місію FATF старший радник виконавчого офісу з питань боротьби з фінансуванням тероризму і фінансовими злочинами США Чарльз Отт. Крім нього, до неї ввійшли представники Великобританії, Нідерландів, Росії, Франції і Швеції. До речі, швед Нільс-Гуннар Даніельсон свого часу брав участь у роботі групи, після доповіді якої була виведена з «чорного списку» Росія.
За тиждень роботи місія вислухала доповіді багатьох відповідальних за різні фронти боротьби з відмиванням грошей. Першими доповідачами стали прем’єр-міністр Віктор Янукович і перший віце-прем’єр Микола Азаров, а також члени спеціально створеної української робочої групи у складі керівників Національного банку України, Генеральної прокуратури, МВС, Держфінмоніторингу, двох Держкомісій — з регулювання ринків фінансових послуг та з цінних паперів і фондового ринку, СБУ, ДПАУ, Держмитслужби, Асоціації українських банків та Ліги страхових організацій України. У вівторок робота місії зосередилася в Нацбанку і Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг. У середу ввечері перевіряльники виїхали до Одеси, де, зокрема, зустрічалися з представниками обласних фінансових, правоохоронних і податкових органів. У п’ятницю робота місії завершилася новою зустріччю з прем’єр-міністром та Президентом України.
За словами Чарльза Отта (правда, у викладі помічника міністра фінансів України Віталія Лук’яненка), наша країна виконала титанічну роботу з приведення свого законодавства і нормативної бази у відповідність до «Сорока рекомендацій FATF». «Сподіваємося, що побудована в Україні практична система боротьби з відмиванням грошей, у діяльність якої імплементують закони, стане зразком для інших країн», — заявив, за словами пана Лук’яненка, Чарльз Отт.
Справді, з грудня 2002 року (коли Україна потрапила під дію санкцій) кілька десятків нормативних актів було переписано або написано наново, а також, наскільки це можливо, взаємоузгоджено. Затверджено урядову програму боротьби з відмиванням грошей, а також почав працювати Держфінмоніторинг. Проте торік улітку на черговій сесії FATF було прийнято нову редакцію «Сорока рекомендацій», отож виникла потреба в новій модернізації українського законодавства. Крім того, Україна мала прийняти Імплементаційний план, на який орієнтуватимуться члени FATF, ухвалюючи рішення про виключення нашої країни з «чорного списку». Власне, конкретна мета місії й полягала у вивченні того, як вводиться в дію цей план.
Практичний результат діяльності національної системи фінансового моніторингу відбито у таких цифрах. Банки та інші «суб’єкти моніторингу» направили до Держфінмоніторингу 215 тис. «сигналів» про підозрілі транзакції. Той передав до прокуратури 18 узагальнених матеріалів, за якими було порушено, за даними генпрокурора Геннадія Васильєва, дев’ять кримінальних справ «на суму кілька сотень мільйонів гривень». Нацбанк також перевірив усі 158 банків і понад 300 їхніх філій, за результатами яких до 59 ужив заходів впливу. Здебільшого ці заходи стосувалися не тих банків, що відмивали гроші (таких, очевидно, не знайшли), а тих, які не досить старанно збирали інформацію про рух коштів. Нинішнього року очікується також поява нової редакції переліку ознак сумнівних операцій, що можуть використовуватися при відмиванні грошей.
Однак незважаючи на те, що більшість коштів, походження яких цікавить FATF, «крутиться» у банківській сфері (за оцінками президента АУБ О.Сугоняка — 99%), міжнародних контролерів хвилюють насамперед не вони, а небанківські фінансові установи. Членів місії дуже цікавили порядок реєстрації, ліцензування і нагляду за діяльністю страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок, ломбардів та інших подібних структур.
До речі, після 11 вересня повноваження FATF було істотно доповнено, і низка її рекомендацій стосується, крім іншого, моніторингу операцій із банкоматами й небанківських міжнародних грошових переказів, а також фінансової діяльності некомерційних організацій. Причому під моніторинг потрапляють і порівняно невеликі суми грошей (мабуть, щоб із них не набіг якийсь терористичний фонд). Це вже не кажучи про те, що моніторингову інформацію, відповідно до останньої редакції «Сорока рекомендацій», мають надавати навіть казино і ювелірні торговці. А ріелтори, юристи і страховики тепер зобов’язані перевіряти правильність ідентифікації своїх клієнтів та ідентифікувати бенефіціаріїв (фактичних зацікавлених осіб) супроводжуваних угод. Проте принаймні українські страховики «відстрілялися» успішно: за даними Ліги страхових організацій, члени місії висловили задоволення порядком регулювання діяльності страхових організацій в Україні.
Аби врахувати всі ці нюанси, 16 січня ц.р. уряд і Національний банк затвердили нову програму протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Серед іншого нею передбачено внесення необхідних змін у нормативну базу до кінця року. Так, результатом спільної законотворчості Мінекономіки, Мінфіну, НБУ і ДКЦПФР мають стати пропозиції із внесення змін до Закону України «Про режим іноземного інвестування», що заборонятимуть внесення іноземних інвестицій готівкою, джерело походження якої неможливо підтвердити. А СБУ, МВС, МЗС і Держфінмоніторинг протягом другого кварталу зобов’язані підготувати проект порядку формування списку терористичних організацій і осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю. Має бути розроблена методика постійного аналізу зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються через офшорні зони, на предмет їх законності. Передбачається також створити єдину державну інформаційну систему по боротьбі з відмиванням грошей і розробити форму єдиного державного статистичного звіту щодо порушення і розгляду в судах кримінальних справ із цього приводу.
Одна з проблем, на яку вказували учасники зустрічей із FATFівцями, але вирішення якої вони, схоже, залишили на розсуд української влади, — нечіткий розподіл повноважень у боротьбі з відмиванням грошей між нашими правоохоронними органами. Так, АУБ наполягає, щоб Держфінмоніторинг був єдиним органом, на який покладено повноваження з протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. На думку цієї банківської організації, втягувати в такі питання інші правоохоронні органи неприпустимо. Проте на зустрічах із членами місії генпрокурор Г.Васильєв заявив про створення в управлінні з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури спеціального підрозділу, який уже веде низку кримінальних справ (слід гадати, ті дев’ять, що на «кілька сотень мільйонів гривень»). Очевидно, за Держфінмоніторингом усе ж залишиться суто спостережна функція. А «конкретні розмови» щодо тих чи тих фактів банкам та іншим фінансовим установам доведеться-таки вести з «конкретними» правоохоронцями.