UA / RU
Підтримати ZN.ua

Екзит-пол для України та «екзот-пол» для Путіна

Здається, ще зовсім недавно поняття «екзит-пол» (exit-poll) було екзотичним навіть для багатьох журналістів (які вперто іменували його «пулом»), не кажучи вже про пересічного українця...

Автор: Ірина Бекешкіна

Здається, ще зовсім недавно поняття «екзит-пол» (exit-poll) було екзотичним навіть для багатьох журналістів (які вперто іменували його «пулом»), не кажучи вже про пересічного українця. Мій комп’ютер і досі виявляє сваволю, намагаючись виправляти «екзит» на «екзот». Проте нинішня ситуація у країні різко підвищила політичну грамотність громадян, і поняття «екзит-пол» увійшло до лексикону політичної освіченості.

Хочу підкреслити, що опитування на виборчих дільницях проводилися в Україні під час усіх загальнонаціональних виборів, починаючи з 1998 року, і їх результати ніколи докорінно не відрізнялися він офіційних даних ЦВК, що надавало результатам виборів додаткової легітимності та переконливості.

Вперше проголошені офіційні результати і дані екзит-полу істотно розійшлися на виборах мера у Мукачевому — загалом на 60%, якщо взяти різницю по обох кандидатах. Підготовка до «мукачівського» сценарію на загальнонаціональних виборах Президента у повен зріст поставила для влади проблему: що робити з екзит-полом, який, як і зазвичай, проводитиметься на президентських виборах? Загострювали проблему й події, що сталися у Грузії, коли саме екзит-пол, який засвідчив фальсифікацію виборів на користь партії влади, став поштовхом до «революції троянд».

Антиекзитпольна «артпідготовка» у засобах масової інформації певної політичної орієнтації велася постійно. Проте протягом тривалого часу штаб «єдиного кандидата», за висловом самого кандидата, не знав, «як маніпулювати» такою «технологією, як екзит-пол. Але «технологія» виявилася зовсім простою: вашому екзит-полу — наш екзит-пол, і краще — не один, а декілька. Дуже важливо було у ніч виборів, 31 жовтня, створити екзит-польну «однорідність», яка б засвідчувала перемогу Віктора Януковича. Не випадково на інтернет-сайтах, що контролюються есдеками та донецькими, вже о 18.00 31 жовтня з’явилися повідомлення, що всі чотири екзит-поли, які проводяться на виборах, засвідчують перемогу Віктора Януковича.

Проте не так сталося, як гадалося. Проблема в тому, що професійне дослідження (себто за правильно зробленою вибіркою, з чіткою роботою «поля») дуже важко сфальсифікувати, воно відбувається незалежно від бажань його організаторів і тому дає наслідки, які не можуть бути заплановані. Відмовився від свого екзит-полу російський Фонд «Общественное мнение», оголосивши своє опитування таким, що не відбулося «через велику кількість відмов» (що не завадило Глібу Павловському оголосити результати на користь Януковича). У членів консорціуму, які працювали за двома різними методиками — звичного в Україні особистого опитування («Соціс» та «Соціальний моніторинг») і таємного анкетування (Київський міжнародний інститут соціології та Центр Разумкова) — результати розійшлися: за методом таємного опитування істотну перевагу мав Віктор Ющенко (44,6% проти 37,8% у Віктора Януковича), за методом інтерв’ювання за зведеними даними «Соцісу» і «Соціального моніторингу» невелику перевагу в 1,8% мав Віктор Ющенко. Практично єдиним, хто «вибивався» із загального ряду екзит-полів на користь Ющенка, був екзит-пол Олександра Яременка, який віддав суттєву перевагу (майже у 4%) Віктору Януковичу.

На жаль, у ту трагічну для соціології ніч 31 жовтня наші колеги з консорціуму з «Соцісу» та «Соціального моніторингу» оприлюднили не отримані результати, а інші, що дивним чином збіглися з екзит-полом Яременка і такого, який не відбувся, але був проголошений Павловським, екзит-полу російського ФОМу.

Про подальші події, про розкол у консорціумі, що стався внаслідок утаємниченого «зважування» Миколою Чуриловим даних екзит-полу, які змінилися на протилежні, вже багато писали, зокрема й «Дзеркало тижня» (стаття Тетяни Силіної «Exit poll: ходіння по муках»).

Отже, підкреслимо, що і в першому турі три екзит-поли, які проводилися паралельно як самостійні, за загальнонаціональною вибіркою віддали перевагу Віктору Ющенку.

Понад те. В опитуванні «Національного екзит-полу», що проводився чотирма фірмами консорціуму, було запитання стосовно ймовірного голосування у другому турі. І результати всіх чотирьох фірм, включно з «розкольниками», теж дозволяли прогнозувати перемогу Віктора Ющенка (див. табл.). До того ж запитання про голосування у другому турі ставилося спільним для чотирьох фірм методом звичайного інтерв’ювання, без використання скриньок. Як бачимо, результати дуже схожі, що й дозволяло робити прогнози на перемогу Віктора Ющенка у другому турі.

До екзит-полу другого туру консорціум підійшов половиною складу, куди входили Київський міжнародний інститут соціології та Центр Разумкова. Колишні члени консорціуму — «Соціс» та «Соціальний моніторинг», що у ніч виборів утаємничено змінили свої дані на користь Януковича, оголосили про проведення власного екзит-полу, гучно названого «Вибір народу».

Підготовка членів консорціуму з проведення «Національного екзит-полу» у другому турі була ще ґрунтовнішою, ніж у першому. Ми запросили експертами міжнародних фахівців із Росії та Польщі, які проводили не один екзит-пол. Удосконалили вибірку та технологію таємного анкетування, коли сам виборець заповнює анкету і вкидає її до скриньки (ця технологія широко застосовується у різних країнах світу). Ми оголосили свою повну відкритість для соціологічної спільноти і громадськості і у методах, і у фінансуванні.

Загалом «Національний екзит-пол» у другому турі пройшов благополучно і без особливих ексцесів, а рівень відмов становив 27% — цілком прийнятний за світовими стандартами. Результати другого туру, отримані двома фірмами — КМІС і Центру Разумкова, — були дуже близькими — вони зійшлися до десятих відсотка по Віктору Януковичу і відрізнялися на 1,5% по Віктору Ющенку), що засвідчує високу надійність отриманих даних.

Згідно з оприлюдненим у ніч на 31 жовтня прес-релізом, отримали такі дані: на 460 виборчих дільницях було опитано близько 30 тис. осіб. За даними опитування, за Віктора Ющенка проголосували 54% тих, хто взяв участь у голосуванні, за Віктора Януковича — 43%. Проти обох — 3%. Похибка не перевищує 2%. Рівень досягнутості — 73%.

Щоправда, ці результати не враховували даних ЦВК щодо різної явки у різних регіонах (на той час цих даних просто не було). І хоча виявилося, що явка виборців у східних регіонах, згідно з даними ЦВК, була просто фантастичною, це не справа соціологів — з’ясовувати, як було насправді, до того ж екзит-пол і не має методів для виявлення реальної явки. Згідно з методологією екзит-полу, результати мали бути зважені у відповідності до даних ЦВК про явку (це означає збільшення у вибірці питомої ваги тих регіонів, у яких явка була вищою).

Керуючись прийнятою методологією, соціологи здійснили зважування отриманих результатів відповідно до даних ЦВК щодо явки виборців. Проте навіть з урахуванням майже поголовної участі виборців у голосуванні в Донецький (96,65%) та Луганській (89,53%) областях, отриманий результат виявився вельми далеким від результатів, оголошених ЦВК (див. табл.). Як бачимо, навіть «поголовна явка» всіх живих у східних регіонах на виборчі дільниці кардинально не змогла б змінити ситуацію, дозволивши лише трохи скоротити розрив — до 8%.

Можна зробити висновок, що істотна розбіжність даних ЦВК і екзит-полу зумовлена не лише фальшуванням явки у східних областях, а й «підкиданням» бюлетенів за єдиного кандидата в інших регіонах, особливо там, де голосування було неоднорідним. І це зрозуміло, бо соціологи опитували виборців, котрі виходили з виборчих дільниць, і вони давали різні відповіді, а бюлетені, що вкидалися, були дуже й дуже «однорідними». Відмінності у даних екзит-полу та ЦВК представлені в наступній таблиці.

Як бачимо з таблиці, найбільші розходження характерні саме для регіонів із неоднорідним голосуванням, в областях центру України. І хоча наше дослідження не є репрезентативним для окремих областей, усе ж привертають до себе увагу області, в яких відмінності між екзит-полом і даними ЦВК були найбільш значними. Це — Закарпатська, Кіровоградська, Сумська, Херсонська і Хмельницька області.

Таким чином, можна зробити висновок, що масштаби змін реального волевиявлення виборців на користь одного з кандидатів не обмежувалися лише східним регіоном, а мали всеосяжний і систематичний характер.

А як же інші екзит-польні проекти? Чи вдалося з їх допомогою забезпечити перемогу Віктора Януковича?

Керівник проекту «Український екзит-пол» Олександр Яременко взяв за приклад російський ФОМ і оголосив, що його екзит-пол у другому турі не відбувся, і теж через нібито високий рівень відмов відповідати на запитання інтерв’юерів.

Екзит-пол «Соціального моніторингу» відбувся, а його керівник Ольга Балакірєва навіть виявила мужність (чи просто далекоглядність) і засвідчила перемогу Ющенка з «рахунком» 49,7% у Ющенка проти 46,7% у Януковича. Очевидно, що скромніша перевага Ющенка за цими даними, порівняно з даними консорціуму «Національний екзит-пол», пов’язана з методологією дослідження: відкрите опитування передбачає, що інтерв’юер знає відповідь респондента. З урахуванням особливостей психологічної атмосфери, яка супроводжує президентські вибори в Україні, логічно передбачити, що частина виборців приховують свій справжній вибір (на користь кандидата від опозиції).

А ось детективні історії з даними Центру «Социс», який очолює Микола Чурилов, тривали. Спочатку були оголошені дані, згідно з якими Віктор Ющенко отримував 49,1%, а Віктор Янукович — 45%. Але після того, як ці результати були зважені з урахуванням утаємниченого «коефіцієнту Чурилова», ситуація змінилася: Віктор Ющенко отримав уже 46,8%, а Віктор Янукович — 48,2%. Цікаво, як далі Чурилов відхрещувався від цих даних, багатослівно пояснюючи, що його екзит-пол провалився і що його результати не слід брати до уваги. І що інтерв’юери Центру припинили роботу о 17:30 (бо було вже темно...), і що протягом дня соціологи мусили змінити понад 30% дільниць, і що рівень відмов сягнув 30% (дивно, але на сайті «Соцісу» вказана цифра у 17% відмов). Одне слово, детектив, та й годі. Зрештою, висновок пана Чурилова полягав у тому, що, з урахуванням усіх факторів, похибка вибірки почала виходити з-під контролю соціологів і що на основі отриманих результатів стало неможливо робити якісь висновки стосовно волевиявлення громадян. Проте, хоч як намагався Чурилов дезавуювати свій власний екзит-пол, саме на нього посилалися представники штабу Януковича (як сказав Шуфрич, «а от екзит-пол соціолога на букву «Ч» засвідчив зовсім інше»). Ну треба ж було мати хоч один «екзот-пол» у подарунок пану Путіну, щоб він мав привід поздоровити В.Януковича!

Отже, що ми маємо? Згідно з даними трьох екзит-полів, від яких не відхрещуються їх автори (КМІС, Центр Разумкова, «Соціальний моніторинг»), перемогу у другому турі отримав Віктор Ющенко. І хоча екзит-поли — не юридичний аргумент, усе ж їх результати є ще однією підставою для проведення ретельного розслідування ситуацій із проведенням виборчої кампанії та підрахунком голосів.

А загалом, моя мрія — жити в суспільстві, в якому екзит-поли стануть лише елементом виборчих шоу та науковим дослідженням виборчих уподобань. Нині Україна на роздоріжжі, і цілком можливо, що на наступних виборах так і буде. І дані всіх екзит-полів збігатимуться між собою й даними ЦВК, і соціологів не називатимуть «на букву «Ч» (і на інші букви — теж).