Під час опитування експерти оцінювали можливість утвердження ідеї, яка б консолідувала народ України, характер майбутньої передвиборної кампанії, пріоритетні теми дискусій під час її проведення, рейтинги команд потенційних кандидатів на посаду Президента України, визначали п’ять першочергових кроків новообраного Президента. Результати опитування дають підстави для таких висновків.
Перший. Експерти оптимістично оцінюють імовірність консолідації народу України навколо реалізації певної стратегічної мети (передвиборної програми). На їхню думку, в Україні є політики, здатні згуртувати націю, є певні ідеї, що можуть перетворитися на об’єднавчі, стати національною ідеєю громадян країни.
Другий. Значна частина експертів вважає, що майбутні президентські вибори відбуватимуться переважно недемократично, із масштабним застосуванням адмінресурсу та «брудних» політичних технологій. До таких технологій, на думку експертів, вдаватимуться як влада, так і опозиція. Експерти припускають імовірність часткової фальсифікації результатів виборів, але, за їхніми оцінками, це суттєво не вплине на остаточні підсумки.
Третій. Домінуючими темами дискусій президентської кампанії будуть насамперед проблеми соціально-економічного характеру, шляхи їх розв’язання, визначення зовнішньополітичних пріоритетів. З погляду забезпечення національних інтересів, найбільш критичними є мовне та національне питання, протиставлення Сходу і Заходу України.
Четвертий. На думку експертів, п’ять першочергових кроків новообраного Президента мають кореспондуватися із суспільними очікуваннями. Зазначені кроки повинні спрямовуватися на вирішення соціальних питань, реформування економіки, подолання бідності, приборкання корупції, організованої злочинності та беззаконня, кардинальну зміну кадрів і всієї кадрової політики.
Стратегічна мета
й імовірність консолідації народу України для
її досягнення
Більшість (58%) експертів вважають, що серед політиків — найбільш імовірних кандидатів на посаду Президента України є здатні об’єднати народ України навколо реалізації своєї передвиборної програми (не бачать таких політиків 28% експертів).
Серед політиків, здатних об’єднати країну, експерти називали: В.Ющенка (25%), В.Януковича (20%), О.Мороза (11%), Ю.Тимошенко (6%), Г.Кірпу (5%), В.Литвина та Л.Кучму (по 4%, з незначною різницею), П.Симоненка (3%), В.Пустовойтенка (2%), О.Зінченка, В.Медведчука, «кандидата від більшості» (по 1%).
Значна частина (47%) експертів згодна з тим, що політики — найбільш імовірні кандидати на посаду Президента України здатні домовитися між собою після президентських виборів з метою мобілізації зусиль народу України для досягнення певної стратегічної мети. Протилежну думку висловила понад третина (35%) експертів.
Експерти також відзначили, якою має бути ця стратегічна мета: стосунки з ЄС, створення умов та вступ України до Євросоюзу (14%), підвищення добробуту громадян (подолання бідності) (8%), розвиток демократії і формування громадянського суспільства (5%), розвиток економіки (4%), стосунки та вступ України до НАТО (3%), успішний розвиток країни, соціально орієнтована політика та соціальний захист громадян, створення умов для всебічного розвитку людини та суспільства, побудова правової держави, життя за європейськими стандартами, відносини України з Росією (по 2%); утвердження норм шанобливого ставлення до кожної людини, єдність і піднесення України, боротьба з корупцією, вступ України до ЄЕП, консолідація суспільства (по 1%).
Характер та можливі результати президентських
виборів-2004
Більшість (60%) опитаних експертів вважають, що майбутні вибори пройдуть недемократично, з масштабним застосуванням адмінресурсу та «брудних» політичних технологій. На думку 37% — вибори пройдуть переважно демократично або з незначним застосуванням адмінресурсу та «брудних» політичних технологій.
Так само більшість (58%) експертів вважає, що виборча кампанія в Україні не розвиватиметься за «кризовим» сценарієм (у т.ч. із запровадженням надзвичайного стану, перенесенням терміну виборів, зняттям із реєстрації найбільш рейтингового кандидата від опозиції тощо). Припускають можливість «кризового» сценарію 17% експертів.
Щодо методів боротьби, які визначатимуть характер виборів, то переважна більшість експертів згодна з тим, що учасники виборчої кампанії намагатимуться дискредитувати політичних конкурентів, у т.ч. з використанням фальсифікацій і провокацій (82%), напередодні виборів владою будуть, швидше за все, підвищені пенсії і зарплати бюджетникам (82%), а опозиція у період передвиборної кампанії може організувати масові акції громадянської непокори (67%).
Понад половина (53%) експертів вважають, що порушення етичних норм передвиборної боротьби слід очікувати насамперед від влади; існує ймовірність того, що якийсь кандидат із високими шансами на перемогу отримає відмову в реєстрації або буде знятий із неї (52%). Майже половина (49%) експертів погоджуються з думкою, що існує висока ймовірність виникнення конфліктів із застосуванням насильства між прихильниками різних кандидатів.
Лише 14% експертів згодні з тим, що методи політичної боротьби під час виборів Президента України будуть переважно чесними й законними. З тим, що влада зробить усе можливе, аби всі учасники виборчої кампанії мали рівні можливості донести свої погляди до виборців, згодні 17% експертів. Кожен п’ятий експерт припускає ймовірність політичних вбивств кандидатів-конкурентів.
Абсолютна більшість (98%) експертів дотримується думки, що на майбутніх виборах досить широко або «інколи» використовуватимуться «брудні» політичні технології. Лише близько 2% вважають, що такі технології використовуватися практично не будуть.
На думку більшості (55%) експертів, «брудні» технології використовуватимуть як влада, так і опозиція. Майже третина (31%) опитаних вважають, що такі технології переважно використовуватиме влада, 10% — опозиція.
Найбільш ефективною для кандидатів на посаду Президента України експерти вважають підтримку з боку ЗМІ — 4,2 за 5-бальною шкалою. Ефективність підтримки кандидатів іншими суспільними інститутами та окремими особами експерти оцінили так: політичними партіями — 3,6; відомими діячами мистецтва та культури — 3; церквою — 2,9; громадськими організаціями — 2,7; представниками наукової та освітянської інтелігенції — 2,7. Найнижче експерти оцінили ефективність підтримки з боку профспілок — 2,1.
Оцінюючи можливі результати виборів, що їх оголосить ЦВК, понад половина (57%) експертів вважають, що результати будуть частково фальсифіковані, але це істотно не вплине на підсумки виборів. На думку 22% експертів, результати виборів будуть значною мірою фальсифіковані, що істотно вплине на їх підсумки. Вдвічі менше (11%) експертів вважають, що результати виборів будуть об’єктивними та відбиватимуть реальний розподіл голосів виборців.
Майже половина (47%) експертів вважають, що в Україні взагалі не існує незалежних від виконавчої влади судів, які, за наявності фактів фальсифікації результатів виборів, були б здатні підтвердити ці факти й на цій підставі визнати вибори недійсними. На думку 29% опитаних, хоча незалежні суди й існують, проте справу про фальсифікацію не буде передано на їхній розгляд. Лише кожен десятий експерт вважає, що саме незалежний суд і розглядатиме таку справу.
Пріоритетні теми дискусій
на президентських виборах-2004
На думку експертів, з огляду на національні інтереси України, домінуючими у президентській кампанії мають бути такі теми дискусій: «соціальна політика та соціальний захист громадян» (20%), «розвиток економіки» (16%), «стосунки та вступ України до ЄС» (14%), «роль влади у підвищенні добробуту громадян (подолання бідності)» (13%), «зовнішня політика та її пріоритети» (11%), «проведення реформ» (10%), «вступ України до ЄЕП» (8%), «боротьба з корупцією» (7%).
Таким чином, у сфері соціально-економічних проблем спостерігається збіг позицій експертів і населення стосовно пріоритетів тем дискусій у президентській виборчій кампанії. Водночас експерти вважають за необхідне вирішити також стратегічне питання — визначитися з вектором подальшого розвитку країни, маючи на увазі її інтеграцію до європейського чи євразійського простору.
З відповідей експертів на запитання про те, які теми дискусій домінуватимуть у виборчій кампанії, з огляду на інтереси кандидатів на посаду Президента, можна зробити висновок, що кандидати мають порушити справді актуальні для суспільства теми: «соціальна політика та соціальний захист громадян» (цю тему відзначили 28% опитаних); «роль влади у підвищенні добробуту громадян (подолання бідності)» (14%); «стосунки та вступ України до ЄС» (11%); «проведення реформ», «розвиток економіки» (по 10%); «зовнішня політика та її пріоритети» (7%); «вступ України до ЄЕП»; «боротьба з корупцією»; «відносини України з Росією» (по 5%) .
Найбільш значима кількість експертів (19%) вважає, що така тема дискусій, як мовне питання, лідирує за можливістю негативного впливу на забезпечення національних інтересів. За цим критерієм, наступними критичними темами дискусій є: «національне питання, проблеми та інтереси» (16%); «протиріччя Сходу та Заходу України» (11%); «стосунки та вступ України до НАТО» (8%); «вступ України до ЄЕП» (8%); «стосунки та вступ України до ЄС» (7%); «відносини України з Росією» (6%); «війна в Іраку» (5%). Конфліктогенність усіх цих тем, причому з виходом на проблему стосунків по лінії «Схід—Захід України», цілком очевидна.
Тобто експерти загалом припускають, що в майбутній виборчій кампанії з великим рівнем імовірності знову розігруватиметься карта протиставлення різних регіонів країни один одному. На жаль, зацікавлені в цьому сили є і за межами України, і серед потенційних кандидатів на посаду Президента, що значно посилює небезпеку для майбутнього держави та підвищує суспільну ціну вибору.
П’ять першочергових кроків новообраного Президента України
Експерти вважають, що п’ять першочергових кроків (дій, указів) новообраного Президента України мають бути такими (наводяться відповіді, що їх відзначили понад 10% опитаних): вирішення соціальних питань (38%); розвиток економіки (31%); проведення реформ (31%); приборкання корупції, організованої злочинності та беззаконня (29%); кардинальна зміна кадрів і всієї кадрової політики (20%); лібералізація економіки (20%); підвищення прожиткового мінімуму та рівня добробуту (15%); стосунки та вступ України до ЄС (15%); удосконалення податкової системи (14%); зовнішня політика та визначення її пріоритетів (14%); вирішення проблем агропромислового комплексу, продажу землі (14%); проведення пенсійної реформи (13%); розвиток приватного бізнесу, підприємництва (13%); припинення приватизації (12%); становлення незалежної судової системи та прокуратури (11%).
* Експертне опитування проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 24 травня по 8 червня 2004 р. Опитано 170 представників органів влади (в т.ч. народні депутати України, представники адміністрації Президента України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій), політичних партій, неурядових організацій, наукових академічних установ та ЗМІ. Сумарні дані можуть мати погрішність через округлення.