Портфель міністра Міністерства з питань надзвичайних ситуацій дістався одному зі скарбників штабу Віктора Ющенка — Давиду Жванії. Це його перша посада у виконавчій владі.
Давид Важаєвич Жванія народився 1967 року. Здобув вищу економічну освіту, безпартійний. У парламент прийшов після виборів 2002 року за списком виборчого блоку «Наша Україна» (порядковий номер у списку 33). У Раді керував підкомітетом комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Українець грузинського походження у владі — новачок. У крісло народного депутата парламенту четвертого скликання пересів із крісла президента ЗАТ «Бринкфорд», компанії, яка є основою його бізнес-діяльності. Між іншим, Жванія-підприємець починав з операцій із реалізації бивнів мамонта, а нині він є співвласником низки досить великих підприємств. Тож нагадування про його підприємницьку жилку не задля дотепного слівця.
Давид Жванія приїхав в Україну у 30-річному віці як генеральний директор кіпрської фірми Brinkford Cons. LTD. Потім було зареєстровано однойменне ЗАТ «Бринкфорд». Відомо, що тією чи іншою мірою у власності цього підприємства знаходиться низка великих виробничих підприємств України. Серед них керченський суднобудівний завод «Залив», бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», Запорізький абразивний комбінат, Луганський верстатобудівний завод. Не дивно, що Давид Жванія і його партнер Микола Мартиненко стали одними з фінансових донорів передвиборної кампанії Ющенка.
Якщо говорити про відносини між Жванією і Тимошенко, то вони не найтепліші. Втім, у цих політиків, які прийшли з великого бізнесу, є багато спільного, що має допомогти у співпраці. І Давиду Жванії, і Юлії Тимошенко стара влада намагалася нав’язати імідж такого собі опудала капіталізму. І він, і вона натерпілися від безлічі обвинувачень у порушеннях закону. Обидва вистояли в боях: вона — з прокуратурою і судами, він — із незліченними перевірками правоохоронних органів, яким так і не вдалося довести обгрунтованість своїх обвинувачень.
Жванія — один із небагатьох в українському політикумі, на кому немає нальоту провінційності. Він легкий у спілкуванні — це перша характеристика, яку відзначають як близько знайомі з ним, так і ті, кому просто довелося з ним спілкуватися. Цілком імовірно, що вміння підібрати психологічного ключика до будь-якого співрозмовника — це й є той «коник», який допомагав рухати бізнес і тепер сприяє політичній кар’єрі.
Жванія ерудований, дотепний, іронічний. Володіє англійською (він економіст-міжнародник) і, звісно, грузинською. Відомі його близькі стосунки з президентом Грузії Михайлом Саакашвілі, якого він познайомив із Віктором Ющенком. (Він є родичем прем’єр-міністра Грузії Зураба Жванії, про трагічну смерть якого стало відомо на цьому тижні.)
Популярність у широкого загалу політик нової хвилі набув, мабуть, завдяки участі в «таємній вечері» на дачі заступника голови СБУ (на той момент) Володимира Сацюка, наступного дня після якої Віктор Ющенко відчув перші симптоми своєї «таємничої» хвороби. Не дають спокою журналістам і його зв’язки з опальним олігархом Борисом Березовським. Хоча наприкінці тижня Жванія цілком конкретно відреагував на заяви Березовського про відвідання ним України. Він сказав буквально таке: «Якщо його не видадуть Росії Ющенко й Тимошенко, це зроблю я».
Популярності Жванії додав і Дмитро Корчинський, «Братство» якого намагалося роздмухати скандал навколо проблем із невиплатою зарплати на керченському «Заливі». При цьому ватажок братчиків не хотів помічати, що вести бізнес структурам Жванії не давала команда Кучми. Ось така «батьківська турбота» про робітничий клас.
Проте навряд чи це було для Давида Жванії тяжчим випробуванням, ніж необхідність піти з перших позицій у керівництві передвиборного штабу Ющенка. Як відомо, в розпал президентської кампанії керівник штабу Роман Безсмертний і його заступник Давид Жванія передали свої повноваження відповідно Олександру Зінченку та Олександру Третякову.
До честі Жванії, він знайшов у собі сили забути про образи і включився у подальшу роботу. Зокрема, його полем діяльності став Майдан. Якщо Роман Безсмертний — комендант Майдану, то Давид Жванія — його завгосп. Намети, матраци, харчування, транспорт, біотуалети... Оперативне забезпечення наметового містечка всім необхідним для його життєдіяльності було в його віданні. Навіть салюти, які вселяли дух оптимізму й віру в перемогу, дарував Жванія. Чим не наочна робота в надзвичайних умовах, з огляду на те, що Жванії довелося вирішувати питання Майдану ще до рішення Київради про підтримку помаранчевих революціонерів і активізації мера.
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій — біла пляма в полі плану діяльності уряду Тимошенко. Не випадково у програмі нового уряду про це міністерство немає жодного слова. (Прем’єр Тимошенко навіть подумувала, а чи не розформувати його.) У першому розділі «Безпека», який найближче підходить до профілю МНС, знайшлося місце лише для стратегії реформування Збройних сил. До безпеки в мирний час, схоже, руки не дійшли. (Серед авторів-міністрів, які підписалися під програмою, явно немає людини, котра претендувала на посаду міністра-надзвичайника.) А це ж робота колосальних обсягів і витрат. Особливо в наш час, коли різко збільшилася ймовірність виникнення природних катаклізмів і техногенних катастроф. Недарма ж появу Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у системі органів виконавчої влади України пов’язують насамперед із необхідністю вирішення питань, пов’язаних із наслідками техногенної катастрофи світового масштабу — вибухом на Чорнобильській АЕС.
Біла пляма в програмі уряду аж ніяк не означає, що посада міністра МНС нецікава. Міністерство є досить-таки привабливим уже хоча б достатком коштів, які виділяються з бюджету для вирішення завдань, які стоять перед ним.
Водночас роботи тут непочатий край. Згадаймо Чорнобиль, об’єктивну інформацію про стан артилерійських складів, про яку безпосередньо сповістила громадськість артилерійська канонада. Катастрофічний знос устаткування й основних фондів вітчизняних підприємств, що загрожує обернутися великими неприємностями. Окрема тема — шахти. Пожежі, повені, вибухи, транспорт, мости, цивільна оборона... Якщо сьогодні не налагодити роботу з запобігання або хоча б мінімізації наслідків, то бюджету держави може не вистачити для компенсації збитків від бездіяльності.
Новому посідачеві міністерського крісла доведеться поміркувати, як виконати всі ці роботи ефективно, з мінімальними відрахуваннями з бюджету. Тут міністру, вчорашньому великому бізнесмену та завгоспу Майдану, потрібно буде задіяти весь свій господарський досвід. Енергії й ідей, зважаючи на все, у Давида Жванії вистачить. Аби тільки не зник інтерес до всієї цієї суєтної і водночас рутинної роботи у специфічному міністерстві. Давид Жванія — світський лев, а не бюрократ-педант. Нове призначення вимагатиме від нього серйозного коригування способу життя.
Але головне — зайнявши посаду, він змушений буде залишити бізнес. Адже Президент Ющенко має намір жорстко розділити бізнес і владу. До речі, хочеться вірити, українські компанії і фірми можуть сподіватися на те, що пожежники, підпорядковуючись міністру з бізнес-досвідом, більше не будуть інструментом зведення рахунків і недобросовісної конкуренції…
P. S. «ДТ» висловлює глибоке співчуття Давиду Жванії у зв’язку з тяжкою втратою — смертю його матері Луїзи Іллівни Жванії, яка пішла з життя 30 січня 2005 року на 59-му році життя.
КОМЕНТАР
Микола Кульчицький,
народний депутат (фракція «Наша Україна»)
— Чи впорається колега з новою посадою? Запевняю вас, Давид Жванія здатний працювати і на складнішій посаді. Він має необхідні для цього організаторські здібності. Людина спокійна і водночас рішуча. З завидним досвідом спілкування. Далеко не кожний політик наділений таким комунікаційним даром. У нього за плечима досвід роботи у власному великому бізнесі. І його слова не розходяться зі справою.
Думаю, він дуже швидко вникне в суть проблем на новому місці й зуміє вирішити кадрові питання. Побажаймо йому зробити систему МНС мобільною і стрункою.