UA / RU
Підтримати ZN.ua

АВТОРА!!!

На сьогодні вже достеменно встановлено, що майже вся стаття, надрукована в газеті «Факти й коментарі» Володимиром Литвином, є «запозиченням», розведеним кількома реченнями, мета яких змінити певні акценти...

На сьогодні вже достеменно встановлено, що майже вся стаття, надрукована в газеті «Факти й коментарі» Володимиром Литвином, є «запозиченням», розведеним кількома реченнями, мета яких змінити певні акценти. Але з свого боку можемо додати, що насправді тези, наведені в статті Литвина без посилання на автора, є плагіатом вибірковим. Уявіть собі зебру та два кольори її категоричних смуг. Так от в матеріалі лідера блоку «За єдину Україну!» були перенесені всі чорні смуги, а білі, які слідували за словами «однак», «в той же час», «з іншого боку», залишились без уваги. Як поставився до всього цього відомий американський політолог Томас Карозерс, який, власне, і є автором матеріалу, що надихнув або самого Володимира Михайловича, або його помічників, які готували для нього статтю? Про це змогла довідатись власний кореспондент ІНТЕРНЕТ-видання «Українська правда» Люба Шара.

— Пане Карозерс, чи ви ознайомленні із суттю справи про використання вашої статті «Подумаємо ще раз: громадянське суспільство» Володимиром Литвином, головою української президентської адміністрації?

— Так, я отримав багато листів електронною поштою.

— Уявімо, що одного з американських науковців чи політиків викрито у плагіаті. Що відбувається у такому випадку ?

— Якщо науковця чи політика викрито у плагіаті, довіра громадськості до нього зникає. Як правило, особи, викриті у плагіаті, визнають, що зробили помилку. Якщо у плагіаті викрито науковця, — це дуже небезпечно для його професійної репутації, у випадку ж із політиками — це свідчення про їхні професійні стандарти.

— На вашу думку, чому саме цю статтю було використано Володимиром Литвином?

— Я не знаю. Звичайно, мені шкода, що мою статтю було скопійовано, але мені також шкода, що він, очевидно, змінив деякі моменти у статті задля того, щоб зробити їх більш негативними стосовно громадянського суспільства, ніж було в оригіналі моєї статті. Тобто, він мав намір написати щось негативне про громадянське суспільство й використав версію моєї статті для підтвердження цього.

— Чи ви маєте приклади того, що хто-небудь подавав до суду за те, що його наукову працю було списано?

— Часом це відбувається у науковому світі, у світі ж політики до суду, як правило, не доходить. Справа виноситься на суд громадськості і тоді громадськість вирішує, наскільки плагіат додає репутації особі, яку зловили за руку.

— Чи ви знаєте випадки, коли вищий навчальний заклад коментував якимось чином акт плагіату, якщо викриті особи закінчили цей університет або захищали докторську дисертацію у ньому?

— Звичайно, особи, викриті у плагіаті, мусять захищати себе. Нещодавно ми мали випадок, коли історика Стівена Емброуза (Stephen Ambrose) було звинувачено у списуванні кількох робіт. Він пояснив це таким чином, що він, начебто, поспішав, що він не хотів списувати тощо. Звичайно, громадськість чекає на роз’яснення від автора, якого звинувачують у копіюванні чужих робіт.

Я так само хотів би підняти питання про інтелектуальну власність. Він (Литвин) використовував матеріали моєї статті без дозволу на це. Це є порушенням законів про інтелектуальну власність (копірайт). Мені шкода, що таке сталося. Але, ще більше мені шкода, що мою статтю було перекручено. У своїй статті я поставив декілька відвертих питань про громадянське суспільство, але він її перекрутив, щоб атакувати громадянське суспільство.

— Деякі громадські організації в Україні планують організувати громадянський форум за участю неурядових організацій, політичних партій задля того, щоб обговорити стан громадянського суспільства в Україні. Якщо б вас запросили на такий форум, чи ви б приїхали?

— Я б розглянув таку пропозицію.

Від редакції «ДТ» можемо додати, що в березні пан Карозерс відвідуватиме Москву. Зазвичай такі люди досить завантажені і саме тому можна з великою долею ймовірності говорити про те, що Київ він відвідає тільки у випадку збігу термінів його перебування у Москві і проведення в столиці України, ініційованого фондом «Відродження» (а не владою, як це було в Росії) громадянського форуму. На сьогодні, наскільки відомо «ДТ», остаточного рішення щодо дати його проведення нема. Відомо лише, що за попереднім планом форум має відбутися в першій декаді березня.